Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 19 То ті три празники означають три важні Колєди. Перша важна Колєда – на Рідну Школу. На тоту саму, же ми на неї колєдували ще в Краю, рахувати – ще за Польщі. Чи тємите, як тоди цеся Колєда відбуваласи, га? Поліцаї ганяли по селі, перелапували колєдників і обшукували, чи ми не маємо листи на Рідну Школу, бо староство заборо - нило. Так боялися тої нашої Рідної школи, як вогню. A ми хитрували поліцаїв як могли, шварцували листу від одної партії колєдників до другої, а у великій небезпеці давали нашим дівчатам, а вони, коби були здорові, ховали їх за ґорсетами, а як котра, то такой так – за пазуху. A потім то тоді ще тоті теплі листи і гроші передавалисмо до Львова. Така тоді була наша колєда, а тепер вона інакша. Заїдуть карами перед хату, і як зачнуть вілазити: найперше тоті жи драйвуют, а потім той жи має в кишені листу, а потім той жи має посписувано хто де мешкає, а збоку червоним олувком позначено, хто кілко давав у попередних роках, аби знати ци варта до нього йти із колєдов. Потім вилазит ще котрась мама, жи боялася саму дитину пускати, бо тепер ружнє си діє. На останку вчителька, жи виучує в школі колєду а за нею головні колєдники. Aж двоє! Десятлітний смарок і трохи старша, закутана в шалики дівчинка. Мало бути їх четверо, але одно пересту - дилосі, а друге мати не пустила, бо було в редійо, жи як не нині, то завтра має впасти свіжий сніг. Увійдут і зачнут колєдувати: « Топрий вечир тобі, Пані хошпотару – ратуй ша! Ой, ратуй ша земле Шин босий народився. » На цесій зворотці зачєли і на ній закінчили, бо тепер такі часи жи всьо скорочуєсі. По колєді подадут ли - сту, а ви дивитеси, кілко дав ваш сусіда. Єк дав менше, то ви дасте більше, а як дав більше, то даєте менше. Друга важна колєда – на церков. У краю тота колєда належала до Cтаршoго Братства. Йшли вони се - лом ген пізно вечером, як малі колядники перегалайкают, як уже й з Вертепом перейдут і надворі утихне. Хіба десь у горішнім кінци загавкає пес, а в долішнім собі теж єкийсь відозве си. В той час був я ще малим хлопцем, прийду з колєди, лізу в солому під столом і кажу до дєді, прошу щоб розбудив мене, як будут Cтарші Брати. Ледви я задрімав, а дєдьо мене будят: «Cтавай борзо, бо йдут». Cхоплююси і до вікна. Дивлюси, йдут прогоном, сніг скрипит під чоботами, ліхтарня блимає, видко високі кучми, чути захриплі голоси. У моєму селі зачинали кларнетом. Відіграв один пункт, а тоді всі разом, як гримнут: « І ви доли, і ви гори, днесь си розвеселяйте ». І знову кларнет на переміну... Така то була Друга Важна Колєда – на церкву. Тут в Aмериці вона відбуваєси переважно позаочно. Встаєте рано на Різдво, дивитиси, а в скринці коло дверий стирчит коперта. Отвираєте, а там видрукувано на машинці, жи ніби вас не було вдома, то абисте вложили до коперти дуляери і кинули до кошика, єк будете в церкві, то вам запишут у бюлетені як коляду. Єку Колєду, як ніхто не колєдував? Щось подібне до того, як то йден ґазда запросив другого, налєв йому в келишок води і каже: « Пийте куме, най си Вам здає, жи тото горівка ». Кум напивси, похитав головов, а потім встав і – трах господарі в писок. « Йой, куме, а то що? » « Най си вам куме видає, жи я упивси ». Така то наша друга колєда в Aмериці. A третя яка? Яка си трафит, а переважно колєдуют пластуни на Пластприят, а студенти на якийс Гарвар... Тоті вже знают і другу зворотку: « Зaстеляйте столи, та все килимами... » Aле тото лишень так співаєси, бо килимами ніхто столів у Aмериці не стелит, хоч дехто має аж два, жи му прислали із краю. Той з тими килимами має вічний клопіт, бо фурт тра насипати якихось порошків, аби молі до решти не з’їли. Така тото наша колєда в Aмерици, бодай не казати! «Та прийдуть до тебе Три празники в гості...» Один з фейлетонів нашого славного карикатуриста, маляра та письменника Едварда Козaкa (з 1977 року т. зв. ЕКA) «Домашня анструкція» ми друкували у «Нашому житті» (червень 2018, с. 24). Наша колишня постійна дописувачка св. пам’яті Олександра Юзенів надала ще один Різдвяний фейлетон Е. Козака, який друкувався у гумористичному журналі «Лис Микита». Як і попереднього разу, розповідь ведеться від імені Гриця Зозулі. Мова автора збережена. Гриць Зозуля Автопортрет Едварда Козака
Page load link
Go to Top