Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 10 Один з найвідоміших у всьому світі пригодницьких укра - їнських романів тривалий час українському читачеві був не - відомий. Власне, таких романів у радянські часи насправді було багато. Але цей вирізнявся тим, що написав його уро - дженець Охтирки Іван Лозов’ягін. У романі йшлося про та - кого собі безстрашного українця Григорія Многогрішного, який тікає зі спецпотяга НКВС і опиняється серед українців Зеленого Клину. Роман переклали англійською, німецькою, іспанською, італійською і навіть (щоправда, в скороченій версії) російською мовами. Зарубіжна критика дружно відгу - кувалася про нього як про «пригодницький, авантюристич - ний твір про свободу». Але роман «Тигролови» в радянській Україні був заборонений, і читачі про нього ніколи не чули. Нічого не чули радянські читачі і про інший роман пись - менника — «Сад Гетсиманський». У ньому Лозов’ягін, який увійшов в історію української літератури як Іван Багряний, змістовно описав свої поневіряння радянськими тюрмами й таборами. Цілком логічно, що комуністична партія постано - вила: читачам таке читати не треба. Менше знатимуть — ве - селіше будуватимуть світле комуністичне майбутнє. Нехай і на кістках свого народу й своєї історії. Заборони зазнав і «Жовтий князь» Васи - ля Барки. Барка — він же Василь Очерет — народився на Полтавщині, а помер у Ню Йорку. Між цими двома географічними точками — дивовижне, сповнене випро - бувань, життя і чимало творів. «Жовтий князь» — повість про Голодомор і недо - лугу діяльність комуністичної партії. Тож дозволити до друку в Україні його просто не могли. Повість друкувалася у Мюнхені й у Ню Йорку. Український читач отримав до неї вільний доступ лише 1999 р., коли «Жовтий князь» вийшов у видавництві «Наукова думка» у Києві. Приблизна також доля і «Волині» Ула - са Самчука. Самчук народився на Рівнен - щині, навчався в Українському Вільному університеті у Празі, головував у секції мистців, письменників і журналістів Куль - турної референтури проводу українських націоналістів, яку очолював Олег Ольжич. Після Другої світової війни жив у Німеччи - ні, а 1948 р. еміґрував до Канади. Українська діаспора Уласа Самчука зна - ла добре. Роман «Волинь» приніс йому, без перебільшення, світову славу (по - думували навіть висунути його на Нобе - лівську премію). Не менш відомим став і роман «Марія». Але український читач ні про «Волинь», ні про «Марію», ні про Самчука до початку 90-х рр. навіть не чув. Утім, одночасно з тим були й ті, про кого чули, знали, читали, але їх також намагалися заборонити. Невловимі месники української літератури: ті, кого ловили, але невдало
Page load link
Go to Top