Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 10 Один з найвідоміших у всьому світі пригодницьких укра - їнських романів тривалий час українському читачеві був не - відомий. Власне, таких романів у радянські часи насправді було багато. Але цей вирізнявся тим, що написав його уро - дженець Охтирки Іван Лозов’ягін. У романі йшлося про та - кого собі безстрашного українця Григорія Многогрішного, який тікає зі спецпотяга НКВС і опиняється серед українців Зеленого Клину. Роман переклали англійською, німецькою, іспанською, італійською і навіть (щоправда, в скороченій версії) російською мовами. Зарубіжна критика дружно відгу - кувалася про нього як про «пригодницький, авантюристич - ний твір про свободу». Але роман «Тигролови» в радянській Україні був заборонений, і читачі про нього ніколи не чули. Нічого не чули радянські читачі і про інший роман пись - менника — «Сад Гетсиманський». У ньому Лозов’ягін, який увійшов в історію української літератури як Іван Багряний, змістовно описав свої поневіряння радянськими тюрмами й таборами. Цілком логічно, що комуністична партія постано - вила: читачам таке читати не треба. Менше знатимуть — ве - селіше будуватимуть світле комуністичне майбутнє. Нехай і на кістках свого народу й своєї історії. Заборони зазнав і «Жовтий князь» Васи - ля Барки. Барка — він же Василь Очерет — народився на Полтавщині, а помер у Ню Йорку. Між цими двома географічними точками — дивовижне, сповнене випро - бувань, життя і чимало творів. «Жовтий князь» — повість про Голодомор і недо - лугу діяльність комуністичної партії. Тож дозволити до друку в Україні його просто не могли. Повість друкувалася у Мюнхені й у Ню Йорку. Український читач отримав до неї вільний доступ лише 1999 р., коли «Жовтий князь» вийшов у видавництві «Наукова думка» у Києві. Приблизна також доля і «Волині» Ула - са Самчука. Самчук народився на Рівнен - щині, навчався в Українському Вільному університеті у Празі, головував у секції мистців, письменників і журналістів Куль - турної референтури проводу українських націоналістів, яку очолював Олег Ольжич. Після Другої світової війни жив у Німеччи - ні, а 1948 р. еміґрував до Канади. Українська діаспора Уласа Самчука зна - ла добре. Роман «Волинь» приніс йому, без перебільшення, світову славу (по - думували навіть висунути його на Нобе - лівську премію). Не менш відомим став і роман «Марія». Але український читач ні про «Волинь», ні про «Марію», ні про Самчука до початку 90-х рр. навіть не чув. Утім, одночасно з тим були й ті, про кого чули, знали, читали, але їх також намагалися заборонити. Невловимі месники української літератури: ті, кого ловили, але невдало
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
