Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІ ТЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 7 ПРО ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ НАШОЇ РОДИНИ Спочатку цей текст мав називатися «Ве - ликодні традиції Галичини». Потім я зро - зуміла, що деякі традиції од накові і поши - рюються на суттєво ширшу територію. Ще пізніше, під час писання, стало видно, що окрім клерикальних традицій, є ще купа «навколо великодніх» забобонів і відвертих бздурів*. І, зрештою, стало очевидним: якщо писати про це все, то ніякого текст у не вистачить, та й мало хто дочитає ц е все до кінця. Тому це буде невеличкий огляд усього по трошки, але основне – те, що я знаю «з дому», і якісь речі, яких нахапалася. А якщо ви мене доповните своїми знаннями, то буду рада. Я не претендую на абсолютну істину, але деколи хочеться самій собі впорядкувати те, що знаю або пам’ятаю з дитинства. Бо старше покоління відходить, і я зараз дуже шкодую, що колись була надто малою чи надто безпечною та багато чого не встигла розпитати, під - глянути, навчитися. Але г оді про сумне. Бо ж Велик день! Після зи ми, суворого Великого посту, при - родно, що на великодньому столі відбувається «вибух» забороненої в піст їжі. Це не в останню чергу фізіологічна потреба організму – наси - титися після посту і перед сезоном активних на - вантажень. Великодній хліб є основою св яткування в усіх християнських країнах. Це завжди дріж - джове тісто з великою кількістю яєць, масла, цукру, бакалії та спецій. Він є втіленням усього найкращого, найсмачнішого та найціннішого, що можна було собі дозвол ити – миґдаль, ва - ніль, цинамон, шафран , не кажучи про багато десятків яєць і найліпше борошно та масло. Форма великоднього хліба переважно кругла, часом плетена, прикрашена символічними ві - зе рунками. Зрештою, навіть випікання паски – символ на символі, щ о «приправлені» побу - товими забобонами. Паски печуться обов’яз - ково в круглих формах і, залежно від реґіону, ціниться або ширина паски, або її висота**. Спільним є одне: паска не має тріснути чи пере - коситися на один бік. Вдала паска – символ вда лого року для ціло ї родини. Крім великої спільно ї паски, для кожного члена родини випікали свою паску, і по тому, як вона вдавалася, «ворожили» про долю цієї людини на найближчий рік. У споминах док - тора Олександера Надраги читаємо: « Всту - паємо врешті до моєї мами; хоч знеможені її старі зм орщені бідні руки, але мусить вона вироблювати таку саму велику паску, яку вироблювала тому 60 літ в рідній Ферескулі, а саме з рожею і хрестом посередині та пташечками по боках. Давніше вироблювала вона ще одну - дві такі самі менш і пасочки для нас, своїх дітей, а тепер вже одна така пасочка лежить готова для моєї Оленки». В Україні не було прийнято люкрувати паски білим цукровим люкром, на відміну від «кулічєй», які, зазвичай, були покриті білою поливкою. Паски в нашій традиції дек орували хрестами з тіста (символ терпін ня), пташками - зозульками зі складеними крильцями (довго - ліття), косами та колосками (врожай), без ко - нечниками й іншими взорами. Багато в чому символізм декорування пасок перегукується з декоруванням писанок. Разом з тим у давніх книжках (наприклад , Ольги Ф ранко, 1929 - й р.) є такі приписи: « Потягнути баби можна до - вільною поливою, поданою при тортах»; ка - лачі «посипати краяними мікдалами, крис - талевим цукром і цинамоном». Тепер паски здебільшого люкрують, у чому я бачу, з одного боку, дифузію традицій у часи, коли тримати власні традиції було важко, а з іншого — вплив медія і «дикого інтернету», коли пишуть і поширюють недолуго перекла - дений контент усі, кому не лінь***. Далі — трохи родинних рефлексій, яких я не завжди конче дотримуюся, хоча і нама - гаюся, але вони в мені живуть, як святочний компас. За тиждень до Великодня хата мала бути «вилизаною на ґлянц» – вікна помиті, фіранки випрані, подушки та коци провітрені на сонці та перебрані в свіжу постіль. Останні порядки дороблялися у четвер, і після того в чистій кухні пекли паски. Перед тим, як бра - тися до печіння паски, бабуся вбиралася в чисту одіж, вмивала руки та лице, виганяла всіх з кухні і складала молитву. Борошно на тісто гріла при печі та пересіювала через сит о кілька раз. Після перш ого замісу на тісті долонею робила знак хреста і накривала серветою. А як тісто перший раз піднялося – обминала рукою та знову залишала рости в спокої. Поки паски пеклися, сідати не можна, бо «паска сяде». Чужим до хати заходити не можна, особливо жінкам, бо з ними могли прийти злі духи, а відтак треба буде все покропити свяченою водою. Взагалі, в Галичині було три види вели - коднього хліба: паски, калачі та баби. Паски та калачі пеклися з майже однакового тіста, десь
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
