Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 2 9 ська традиція прич епурення оселі перед Різ - двом? Якщо не вірите, то завітайте у с. Конюхи Козівського р - ну, що на Тернопільщині. Таких гарних світлиць є в селі ще багато. 142 - й Відділ СУА створено з українських дівчат і жінок у Детройті, а округа збільшилася ще на один відд іл — тепер їх аж дев’ять. Колесо історії рухається вперед... Продовженням доб - рих справ союзянок є кому зайнятися. Пра - цюймо! Творімо! Примножуймо! А ґ ітуймо тих, хто наразі не усвідомив важливість корисних справ СУА! І результат праці нашої стане од - н ією м аленькою частинкою нескінченного та неперервного ланцюга поколінь славного РО - ДУ СОЮЗЯНОК! Людмила Новоринська — Телебзда , заступниця голови 142 - го Відділу СУА, голова комітету з культурно - освітньої діяльности Шановна гостя п. Слава Ґ л і нська, голова О круги Детройт, та учасники імпрези «Майстерня св. Миколая». _________________________________________________ Писанки Каже мати: «Мій Семенку, 10 яєчок візьми, небоже, Та й продай їх десь у місті, Шапочку собі купи. Бо ж то кожен, сисе, знає, Що т и бідний сирота, Бо помер нам рідний батько, А я — бідна удова. Але свята ось приходять, Треба до святинь іти, Не будеш простоволосий, Бо не люблять сироти. Та, дивись ти, мій синочку, З рук хустинки не впускай, Бо я гірко працювала, І щадила тобі, знай! » Взяв хлопчина вузлик в руки, До Єр усалиму йде. І співає, і радіє, Шапочка нова буде! Так дійшов до брами міста. — А то що за новина? Йде піхота, йде кіннота, Іде товпа голосна. А між ними весь у потю, Весь у чорних порохах, Хтось єден ступає важко, Хр ест двигає на плечах. Але в потю відступився, Жовнір враз коня нагнав. Семенко у рів скотився, Вузлик на дорозі впав. Коли той похід скінчився, Взяв він вузлик плачучи, Завернув сумний додому, Йде і плаче ідучи. — Яєчка усі побиті, Бідна моя голова! Вже пропала і пропала Шапочка моя нова! Так прийшов він і додому, Мамі жаль свій розповів: — Але ж, мамо, як не дивно, Я ще більший біль терпів! — Що робити, мій синочку? Вже, так видно, Бог судив, Щоб в таке велике свято Ти без шапочки ходив. А подай но с юди вузлик, Сиротятко ти моє, Я ті яєчка хоч всмажу, Хай вечеря хоч буде. Взяла вузлик, розв’язала: - Мій Семенку, подивися! Тут яєчка цілісінькі, Ще й малюнками вдяглися! Оглядають і радіють, Син і мати сирітки, Замість яєчок побитих Мають пишні писанки . Та й продали їх у міст і, Накупили всячини, Була шапка, була свитка, Ще й новенькі ходачки! Цей вірш я записала від Ганни Сікірини з Тлумача, що мала лише одну польську клясу. Жінці на той час було за 90! А вона читала з пам’яті, як з книжки. Вірш зн ала і моя покійна бабуся Лінка - Михайліна Вишневська — добра кравчиня нашого села, від якої мені вдалося записати багато народних перлин . Наталія Байдюк - Слободян , с. Гринівці Тлумацького р - ну, США, штат Індіана. Писанки мисткині Софійки Зєлик , членкині 64 - го Відділу СУА.
Page load link
Go to Top