Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, КВІТЕНЬ 2020 «Тисяча доріг — Тисяча стежин» Коро ткі вражіння від прочитан их споминів Тими днями трапилася мені надзвичайно мила несподіванка — поштар приніс велик ий конверт з книжкою «Тисяча д оріг — Тисяч а с тежин », автором якої в ия вилася моя давня товаришка Ляриса (Ляля) Зєлик. У післямові вона пояснює: « Я хотіла, щоб ви знали , звідки ви тут взялися, хто є ваші батьки, діди, родина... » , і продовжує: « яка в людині є величезна сила волі, нестримна жадоба вижити та неймовірна надія н а Божу поміч ». То бто її спомини написані для дітей і внуків. А я додам — і для історії післявоєнної української діяспори. Відразу зазначу, що ці спомини – ма лень - кий «скарб» для нас , діяспор ян, а особливо для «вісімдесятників» (Ляля і я є 87 - літ ні ) , бо да ют ь нагоду з великою насолодою та но - стальгією згадувати наші дитячі та юнацькі роки в Д і П і таборах і поза ними. Читаючи, м ожна заплакати з жалю, а бо сміятися до сліз. Книжка не товста, всього 64 сторінк и, дуже педант ич но, зі смаком, оформлена; якіс - ний па пір і друк, багато виразних фо тографій , що логічно розміщен і . Мова вільна, щоденна, зрозуміла (без намага нь бути чисто літе - ратурною), зі стар ими галичанськ ими висло - в ам и (але тоді з поясненнями). У ній х роно - лог ічно представлений життєпис одніє ї ро - дини — повний надзвичайних переживань , але рівночасно згадується багато прізвищ (друзів, знайомих) , відомих з рі зних ділянок діяль - ности нашої діяспори . Щирі, відкриті подробиці - епізоди , і на - віть неґ ативні факти , не замовчу ються . Тяжкі, трагічні моменти зб алянсо вані гумором. Н а - при клад, змішана мова наших «старих» (тобто 2 - ї хвил і) еміґрантів, або т атові знамениті « ві - ци » (анекдоти). Дуже яскраво та правдиво опи - сані перші тяжкі початки в Америці. Для молодих читачів це цікаво та зро - зуміло (і не нудно та довго) написана епопея життя післявоєнної діяспори — подібна до 99 % інших родин, що мусіли, рятуючи життя, тікати від с ов ітського терору. А для старших — це приємна, сумно - весела подорож в минуле. ( Не можу ніяк поминути відтворене ав торкою щасливе молодече життя в Д і П і таборі в Бай - ройті: гімназія, професори, Пласт, співи, забави — у се , крім дуже нездорової дієти і вся - ких інших матеріяльних нестатків ) . Треба привітати авторку Лярису Палі - двор — Зєлик (яка не є письменницею), що зуміла так приступно і елеґантно по дати т ак у надзвичайну й потріб ну публікацію. Надія Дейчаківська , 12 - й Відділ СУА, Клівленд Ісусові ніхто не допоміг... Ісусові ніхто не допоміг, І хрест важкий лише Йому належав. Юрба ж звіріла, і гріховний крик Неначе розривав усе безмежжя. Ісусові ніхто не допоміг... І тільки в спину кидали каміння. А Він ішов, і вже не йти не міг За людство на Голгофу у терпінні. І Він мо вчав, і Він не говорив, А кров Його стікала на обличчя. І мало хто сльозину обронив В той день страшний, В той день такий трагічний . Марія – Скорбна - Мати перед Ним Свої гарячі сльози проливала. А Він молився і прощав усім... Від болю Небо і земля стогнали. Прощав усе – І зраду, й чорноту, Бо є та буде вічно Божим Сином. А плач Небес приносив гіркоту, І вірила душа у воскресіння. Ісусові ніхто не допоміг... А Він за нас земні тортури стерпів. О світе! Скинь із себе чорний гріх І не шукай Його посеред мертвих. У кожного Голгофа є своя І є свій хрест, і є своє долання. Хай часу пробігає течія, Та стерпить все душа в своїм стражданні. За шлях важкий у Бога не проси Ні нагород, н і почестей для себе. На Гору вищу хрест свій донеси, Де Божий лик пли ве у вічнім Небі. Юрій Тітов (Джерело: https://bogpoet.com.ua)
Page load link
Go to Top