Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, КВІТЕНЬ 2020 «Тисяча доріг — Тисяча стежин» Коро ткі вражіння від прочитан их споминів Тими днями трапилася мені надзвичайно мила несподіванка — поштар приніс велик ий конверт з книжкою «Тисяча д оріг — Тисяч а с тежин », автором якої в ия вилася моя давня товаришка Ляриса (Ляля) Зєлик. У післямові вона пояснює: « Я хотіла, щоб ви знали , звідки ви тут взялися, хто є ваші батьки, діди, родина... » , і продовжує: « яка в людині є величезна сила волі, нестримна жадоба вижити та неймовірна надія н а Божу поміч ». То бто її спомини написані для дітей і внуків. А я додам — і для історії післявоєнної української діяспори. Відразу зазначу, що ці спомини – ма лень - кий «скарб» для нас , діяспор ян, а особливо для «вісімдесятників» (Ляля і я є 87 - літ ні ) , бо да ют ь нагоду з великою насолодою та но - стальгією згадувати наші дитячі та юнацькі роки в Д і П і таборах і поза ними. Читаючи, м ожна заплакати з жалю, а бо сміятися до сліз. Книжка не товста, всього 64 сторінк и, дуже педант ич но, зі смаком, оформлена; якіс - ний па пір і друк, багато виразних фо тографій , що логічно розміщен і . Мова вільна, щоденна, зрозуміла (без намага нь бути чисто літе - ратурною), зі стар ими галичанськ ими висло - в ам и (але тоді з поясненнями). У ній х роно - лог ічно представлений життєпис одніє ї ро - дини — повний надзвичайних переживань , але рівночасно згадується багато прізвищ (друзів, знайомих) , відомих з рі зних ділянок діяль - ности нашої діяспори . Щирі, відкриті подробиці - епізоди , і на - віть неґ ативні факти , не замовчу ються . Тяжкі, трагічні моменти зб алянсо вані гумором. Н а - при клад, змішана мова наших «старих» (тобто 2 - ї хвил і) еміґрантів, або т атові знамениті « ві - ци » (анекдоти). Дуже яскраво та правдиво опи - сані перші тяжкі початки в Америці. Для молодих читачів це цікаво та зро - зуміло (і не нудно та довго) написана епопея життя післявоєнної діяспори — подібна до 99 % інших родин, що мусіли, рятуючи життя, тікати від с ов ітського терору. А для старших — це приємна, сумно - весела подорож в минуле. ( Не можу ніяк поминути відтворене ав торкою щасливе молодече життя в Д і П і таборі в Бай - ройті: гімназія, професори, Пласт, співи, забави — у се , крім дуже нездорової дієти і вся - ких інших матеріяльних нестатків ) . Треба привітати авторку Лярису Палі - двор — Зєлик (яка не є письменницею), що зуміла так приступно і елеґантно по дати т ак у надзвичайну й потріб ну публікацію. Надія Дейчаківська , 12 - й Відділ СУА, Клівленд Ісусові ніхто не допоміг... Ісусові ніхто не допоміг, І хрест важкий лише Йому належав. Юрба ж звіріла, і гріховний крик Неначе розривав усе безмежжя. Ісусові ніхто не допоміг... І тільки в спину кидали каміння. А Він ішов, і вже не йти не міг За людство на Голгофу у терпінні. І Він мо вчав, і Він не говорив, А кров Його стікала на обличчя. І мало хто сльозину обронив В той день страшний, В той день такий трагічний . Марія – Скорбна - Мати перед Ним Свої гарячі сльози проливала. А Він молився і прощав усім... Від болю Небо і земля стогнали. Прощав усе – І зраду, й чорноту, Бо є та буде вічно Божим Сином. А плач Небес приносив гіркоту, І вірила душа у воскресіння. Ісусові ніхто не допоміг... А Він за нас земні тортури стерпів. О світе! Скинь із себе чорний гріх І не шукай Його посеред мертвих. У кожного Голгофа є своя І є свій хрест, і є своє долання. Хай часу пробігає течія, Та стерпить все душа в своїм стражданні. За шлях важкий у Бога не проси Ні нагород, н і почестей для себе. На Гору вищу хрест свій донеси, Де Божий лик пли ве у вічнім Небі. Юрій Тітов (Джерело: https://bogpoet.com.ua)
Page load link
Go to Top