Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 1 9 У день бенкету стіл застеляли чистою скатертиною або полотняними серветками. Вільні місця заповнювали канделябрами та квітковими композиціями. Меню гостини, на - писане на оздоблених листівках, ст ояло біля кож ного бокалу. Воно було прикрасою столу і «вказівником для кожного бенкетника, як в ін має покерувати своїм апетитом, не порушуючи заразом правил етикету». Поряд лежали кар - точки з ім’ям і прізвищем гостя. Цікаво, що у книзі згадуються деталі, на які зовсім не звертають увагу сучасні навіть ду - же п оряд ні ґаздині. Так, Охоровіч — Монатова ра дила завжди вибирати новинки сезону та дбати про різноманітність: «Готуючи два супи на вибір, один належить приготувати про - зорим, а другий – заправленим, од ин світлий – другий темний; якщо подаєте рибу у світлій при праві, то наступна страва, скажімо, паштет або м’ясо, мусять бути темні. Подаючи дві м’я - сні страви, одна мусить бути біла, а друга – чор - на», – наголошувала кулінарка. – Не слід по - давати упродов ж одного обіду чи вечері дві схожі одна на одну страви, скажімо, ярину, яка вже була в супі, на гарнір або в с алаті. Також не подають компотів із тих фруктів, смак яких було ужито для ласощів». Авторка звертала увагу, що, змінюючи стра ви, треба дбати про відповідні сорти вин. Та кож господиня мала розважати г остей за столом і аж ніяк не м етушитися між кухнею та ві тальнею. Їй дозволялося лише очима пода ва - ти знаки прислузі. До речі, одяг прислуги під - лягав дрес - коду. Для чоловіків – фраки й білі рукавички , для жінок – чорні сукні й білі фартушки. А тепер – ув ага! Наступн ого дня авторка радила господині полічити всі срібні столові прилади. Мабуть, і в аристократичному това - ристві траплялися охочі щось прихопити з собою на пам’ять. Українці мали свій кулінар ний порадник «Нова кухня вітамінова». Його у 1928 - му р. в и - дала вчителька та організаторка госпо дарських курсів Осипа Заклинська (1894 — 1972). У пе - ред мові вона радила звертати увагу більше на духовний бік застілля. Водночас закликала до ладу, точності та ощадності, адже «страви се лише половина гостини. Тр еба вміти всіх відповідно заняти, забавити, щоби всім б уло приємно». Столове приладдя як родинні реліквії Посуд заможних галичан вирізнявся особливою вишуканістю. Емальований («по - ливаний») чи глиняний служив переважно для господарських потреб, а столи на кривали до - рогою порцеляною чи фаянсом. Столове при - ладдя належали до фамільних цінностей і передавались у спадок. Зокрема, адвокат Сте - пан Шухевич серед сімейних реліквій згадував срібну цукерн ичку. Це був весільний подарунок його прабаби від барона Ромаш кана. У відомій родині Лепких символом уро - чистого прийняття гостей була порцелянова курка, під якою на тарілочці - гнізді лежало ма - сло. На стіл також клали порцелянового стріль - ця з рушницею, а біля нього – попільничку у формі дуплавого пенька. Для столово го приладдя , зазвичай, вико - ристовували спеціальні підставки – «козлики». До рибних страв подавали маленькі виделки й невеличкі тарілки на кістки. Ліворуч від ку - верта клали блюдечко з ложечкою для ком - поту. Дітей змалку навчали користуватися ножем і видел кою, щоб вони не осоромилися в товаристві. Про тодішню високу культуру поведінки за столом свідчить ще один цікавий факт. У вересні 1939 - го р. галицьку еліту особливо ди - ву вало, що «совєтські ж інки» використовували для приготування їжі малу кількість кухо нного начиння, а ще гірше – накладали на тарілки страву не з с упниці, а з посуду, в якому її го - тували. Можна сперечатися про доречність окремих правил, однак очевидне одне – за останні 80 років ми втратили більшу частину культури вишуканого застілля. Окс ана Дрогобицька , історик, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Джерело: report.if.ua Господар повинен виконувати кожне прохання гостя, а гість не повинен ні про що просити. (Ж. Штейнхаус) Якщо ми засуджені на те, щоб їсти, будемо р обити це гарно . (А. Брілья - Саварен)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
