Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
18 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, КВІТЕНЬ 2020 Даунтон по - гал ицьки. Як пово дилися під час застілля 100 років тому Гарні манери завжди у моді, особливо коли це стосується споживання їжі. Сумнівно, що комусь захочеться сідати за стіл з людиною, яка голосно плямкає чи махає руками та проливає напої на сусіда. Сто рок ів тому пере - лік писаних і неписаних правил поведінки за столом для галичан був ще суворішим. Ґаздиня керує, ґазда панує У заможних сім’ях приготуванням їжі, зазвичай, займалася прислуга. На храмові свя - та, іменини чи весілля допомагали численні родичі. Для влаштування урочистих обідів у р одинах сільських священників часто запро - шували кухарів з міста чи з двору місцевого дідича. Окремо оплачували роботу офіціантів. У ролі розпорядника бенкету завжди ви - ступала господин я. Під її контролем служниці не лише навчалися готувати вишукані страви, але й засвоювали норми етикету. Велике зна - чення мала й постать господаря. Наприклад, отець Йосиф Авдикович із с. Ясенів (нині Бродівського р - ну Львівщини) зауважував, «як поводитися при столі, як привітатись, як сидіти , де сісти, як тримати вилки, ніж, л ожку». У його сім’ї за стіл сідали лише тоді, коли кожен привів до ладу свій зовнішній вигляд. Найпочесніше місце за столом теж на - лежало господарю, йому ж першому подавали їжу. На вел иких застіллях таку честь отримував найвищий за статусом гість. Дітям за боро ня - лося втручатися у розмови дорослих. В окремих сім’ях вони навіть не могли перебувати в чужому товаристві. Господарі мали постійно припрошувати гостей до частування, а гості – с кромно стри - мувати апетит. Не дозвол ялося вставати з - за стол у до завершення обіду або ж надміру спо - живати тільки одну чи кілька обраних страв. «Мене те так вразило і так якось було прикро і неприємно, що він не знає товариської пове - дінки, як треба при ст олі до кінця сидіти і з першого данн я не їсти стільки, що до другого вже не доторкнутись», – писала Михайлина Рошкевич про молодого Івана Франка, коли той гостював у їхній домівці в с. Лолин До - линського повіту. В інтеліґентних родинах дівчат з ран - нього в іку навчали правильно сервірувати ст іл. Як згадувала Оксана Цегельська — Чубата, вну - ч ка пароха містечка Струсів на Тере бов - лянщині, «ранком до сніданку, а також до обіду, підвечірку і вечері ми накривали на стіл, а опісля збирали зі столу. Кожна мала св ої обо - в’язки і визначене чергування . До обіду і вечері дзвонив д звоник, і всі мусили бути на час. Після молитви всі займали визначене їм місце за столом, спокійно слухаючи , як дзядзьо (дідо – авт .) розповідав різні цікаві історії, а часом і веселі жарти». Пізнє запрошення – образливе Сто ро ків то му була популярною книга польської кулінарки Марії Охоровіч — Мо - натової «Універсальна книжка кухарська», яка у 1910 - му р. отримала відзнаку на Варшавській гігієнічній виставці. Окрім 2369 переписів, кни га містила цінні поради щодо прийняття гостей. «Кожну гостину завбачлива господиня дому п овинна обміркувати завчасу, а зокрема при нечисленній прислузі розлічити свої за - няття, щоб все було ретельно і вчасно під - готовлено, і щоб сама вона зайво не вто ми - лася », – писала авторка бестселеру. Для вишу - ка но го застілля вона рекомендувала запро - шувати людей, «які навзаєм гармоніюють». Книга М. Охоровіч — Монатової «Універсальна книжка кухарська». За етикетом, запрошення надсилали за 8 — 10 днів до бенкету, бо «занадто пізнє за - прошення образливе». У ли стівках йшлося, що «Міхал Х... з дружиною мають честь запросити Вельможне Панство на обід, який відбудеться у них у суботу, дня... о 7 г. вечора». Далі вка - зувалася адреса господарів. Правила доброго тону зобов’язували адресатів дати відповідь протягом кількох днів.
Page load link
Go to Top