Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2019 Наші діти і внуки Маю звичку, що поки відкладу вже «на віки вічні» чергове число журналу «Наше життя», то ще раз його пер еглядаю та про - читую непрочитане. І так я аж тепер з цікавістю прочитала у квітневому числі про Загальні з бори нашої Округи СУА та про ново о браний провід, в якому є багато (понад 10) комітетів (рефере нтур ) . Отже, праця намічена, обов’ язки розподілені. Зі звітів знаю, що ре ферентури, з аз вичай , працюють успішно. Але я заду - малась : а що з нашими дітьми, з молоддю? Що з другим i третім поколіннями? Чи приділя ємо дос татньо уваги, чи досить допомагаємо тим організаціям, які ними займаються? Моє покоління , народжене ще в Европі, своїх дітей виховувало тут в українському дусі . І мали досить добрі успіхи у плеканні в них почуття належности до українського народу . До помочі нам у цьому були не тільки від - повідні до віку організації, але й україномовні журнали . Н апр иклад, « Пласт » мав аж три : «Готуйсь», «Юнак» і «Пластовий шлях» . Т епер виходить тільки останній і стосується не дітей , а дорослих. СУМ мав журнал, Український Народний Союз видавав багато років гарний журнал « Веселка» . Були не тільки суботні шко - ли українознавства , але й звичайні що денні, а також середні українські. Були спортивні групи й клуби. І батьки вдома спілкувались україн - ською мовою. Тепер багато ц ьо го змінилос я, бо є вільна Україна! Та рівночасно нам відпало багато ар ґ ументів, які ми вживали до наших дітей, зао хочуючи їх говорити українською мо - вою, вивчати історію України . Може варто б СУА задуматись над тим, що робити , аби не тільки наші діти, але й наші внуки т а правнуки мали відповідне до віку українське середовище, почувались україн - цями, любили Україну ? Мо же б ми надали дещо більше уваги нашим дітям і внукам, активн іше ініціювали чи підтримували заходи та організації, які були б цікавими та при - вабливи ми для сучас ної нашої молоді. Є , наприклад , « Пласт » , СУМ, Ліга Православної Молоді, « Молода Думка » , ансамбль «Україн - ські Сільські Голоси», мистецька група «Яра» та ін . Може , треба допомагати їм в організації спортивних, танцювальних та інших таборів або курсів, подорожей в Україну, добирати інструкторів д ля відповідних за нять, перед - плачувати д итя чі та молод іжні журнали з України (бо ж нема є можливості їх тут дістати) ? Ми маємо в СУА стільки молодих , талановитих людей, які напевно могли б подумати на д корисними про є ктами, що були б цікав ими для наших дітей , о нуків і правнуків. 7 - ме гніздо новаків станиці Ню Йорку наприкінці 1990 - х рр. Я , як пластунка ще з 15 - го року життя, особливо ціную та вірю в діяльність організації молоді «Пласт», якій вже понад 100 років! В Україні є понад 10 тис . пластунів. Лише у самому Львові є десь з о 12 пластових станиць. « Пласт » користується цікавими, випро бу ва - ними скавтськими методами, які вико ристовує цілий світ. Але у « Пласті » завжди в елику ролю відігравали батьки, згуртовані в Пласт - прияті. Це вони купували будинки та оселі для пластових домівок, влаштовували імпрези для популяризації « Пласту » тощо. Саме цього року пластовій станиці в НЙ минає 70 років від її заснування. П ластуни почали приїжджати з Европи до США, зокрема й до Ню Йорку . І вже з 1947 - го р. вони почали сходи т ис я й пла - стува т и . А установчі Збори відбулис я 1 - го травня 1949 - го р . в домівці «Самопомочі» ( 77 East Street ) . Перші пластові свята й табори відбувались на церковних посілостях. Я також, коли приїха ла до Ню Йорку, таборувала у 1951 — 1952 - х рр. на оселі оо . Василіян у Неров - сбур ґу . Це свідчить , що громада та церква дба - ли про дітей і молодь . П ершою «кошовою» у ню - йоркській станиці (відпо відальн ою за ді - яль ність дівчат особ ою ) була тоді Ліда Мруч ке - вич - Черник (у майбутньому членкиня СУА) , а першою жінкою - станичною ( що правда, тро хи пізніше) стала Ірина Ку ровицька (що потім б ула голов ою СУА ). О бидві ці жінки з 83 - го Від - ділу СУА. А тепер станичною у Ню Йорку є членкиня 64 - го Відділу СУА Таля Даниш. ➔
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
