Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2019 Наші діти і внуки Маю звичку, що поки відкладу вже «на віки вічні» чергове число журналу «Наше життя», то ще раз його пер еглядаю та про - читую непрочитане. І так я аж тепер з цікавістю прочитала у квітневому числі про Загальні з бори нашої Округи СУА та про ново о браний провід, в якому є багато (понад 10) комітетів (рефере нтур ) . Отже, праця намічена, обов’ язки розподілені. Зі звітів знаю, що ре ферентури, з аз вичай , працюють успішно. Але я заду - малась : а що з нашими дітьми, з молоддю? Що з другим i третім поколіннями? Чи приділя ємо дос татньо уваги, чи досить допомагаємо тим організаціям, які ними займаються? Моє покоління , народжене ще в Европі, своїх дітей виховувало тут в українському дусі . І мали досить добрі успіхи у плеканні в них почуття належности до українського народу . До помочі нам у цьому були не тільки від - повідні до віку організації, але й україномовні журнали . Н апр иклад, « Пласт » мав аж три : «Готуйсь», «Юнак» і «Пластовий шлях» . Т епер виходить тільки останній і стосується не дітей , а дорослих. СУМ мав журнал, Український Народний Союз видавав багато років гарний журнал « Веселка» . Були не тільки суботні шко - ли українознавства , але й звичайні що денні, а також середні українські. Були спортивні групи й клуби. І батьки вдома спілкувались україн - ською мовою. Тепер багато ц ьо го змінилос я, бо є вільна Україна! Та рівночасно нам відпало багато ар ґ ументів, які ми вживали до наших дітей, зао хочуючи їх говорити українською мо - вою, вивчати історію України . Може варто б СУА задуматись над тим, що робити , аби не тільки наші діти, але й наші внуки т а правнуки мали відповідне до віку українське середовище, почувались україн - цями, любили Україну ? Мо же б ми надали дещо більше уваги нашим дітям і внукам, активн іше ініціювали чи підтримували заходи та організації, які були б цікавими та при - вабливи ми для сучас ної нашої молоді. Є , наприклад , « Пласт » , СУМ, Ліга Православної Молоді, « Молода Думка » , ансамбль «Україн - ські Сільські Голоси», мистецька група «Яра» та ін . Може , треба допомагати їм в організації спортивних, танцювальних та інших таборів або курсів, подорожей в Україну, добирати інструкторів д ля відповідних за нять, перед - плачувати д итя чі та молод іжні журнали з України (бо ж нема є можливості їх тут дістати) ? Ми маємо в СУА стільки молодих , талановитих людей, які напевно могли б подумати на д корисними про є ктами, що були б цікав ими для наших дітей , о нуків і правнуків. 7 - ме гніздо новаків станиці Ню Йорку наприкінці 1990 - х рр. Я , як пластунка ще з 15 - го року життя, особливо ціную та вірю в діяльність організації молоді «Пласт», якій вже понад 100 років! В Україні є понад 10 тис . пластунів. Лише у самому Львові є десь з о 12 пластових станиць. « Пласт » користується цікавими, випро бу ва - ними скавтськими методами, які вико ристовує цілий світ. Але у « Пласті » завжди в елику ролю відігравали батьки, згуртовані в Пласт - прияті. Це вони купували будинки та оселі для пластових домівок, влаштовували імпрези для популяризації « Пласту » тощо. Саме цього року пластовій станиці в НЙ минає 70 років від її заснування. П ластуни почали приїжджати з Европи до США, зокрема й до Ню Йорку . І вже з 1947 - го р. вони почали сходи т ис я й пла - стува т и . А установчі Збори відбулис я 1 - го травня 1949 - го р . в домівці «Самопомочі» ( 77 East Street ) . Перші пластові свята й табори відбувались на церковних посілостях. Я також, коли приїха ла до Ню Йорку, таборувала у 1951 — 1952 - х рр. на оселі оо . Василіян у Неров - сбур ґу . Це свідчить , що громада та церква дба - ли про дітей і молодь . П ершою «кошовою» у ню - йоркській станиці (відпо відальн ою за ді - яль ність дівчат особ ою ) була тоді Ліда Мруч ке - вич - Черник (у майбутньому членкиня СУА) , а першою жінкою - станичною ( що правда, тро хи пізніше) стала Ірина Ку ровицька (що потім б ула голов ою СУА ). О бидві ці жінки з 83 - го Від - ділу СУА. А тепер станичною у Ню Йорку є членкиня 64 - го Відділу СУА Таля Даниш. ➔
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
