Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2019 WWW. UNWLA .ORG 11 Прости, небо! Прости, земле! Простіть, зорі! Всі сили земні та небесні, простіть муку і божевілля мого народу! Ту моторошну дику ніч, усі жахи, не бачені від сотворення світу, простіть! Нема. Зотліли. Відлітали ключами у небо. Лише щоночі й донині крізь мене скриплять вози, як віко домовини, і щоночі везуть їх у мо - ги льники. І щоночі чую, як оплакують ті ве ле - тенські могили лише солов’ї та зозулі, білий квіт садів та цвинтарні бузки, плачуть молоді трави, стогнуть жита, ридма ридають зорі, ле - тять у ніч і гаснуть над спорожнілими хатами. І щовесни у Великодню ніч, як забуяє зело, спалахнуть цвітом сади, як зійде місяць і ви - стоїться у ставках і криницях вода, як вмовкне лихо, приходять з небес три жони святі: Київ - ська Русь, козачка Січ і соборна чорнобильська Україна. Розстеляють домоткані обруси уздовж Дніпра поміж т рав та зілля, ставлять полив’яні миски з коливом, варениками, кулешем, га - луш ками, узваром. Засвічують поминальні сві - чі. Тоді дзвонять дзвони Десятинної церкви, Михайлівського Золотоверхого монастиря, ко - зацького Межигірського і звучить голос поси - вілої від горя землі: «Ходи до мене, роде мій, вечеряти! Марії, Ганни, Уляни, Мокрини, Со - ломії, Уласи, Пилипи, Андрії, Василечки, Гри - цики, покірно прошу до святої вечері. При - гощайся, роде мій скорботний! Діти — мої квіти викошені! Ключ мій журавлиний на рідній землі підстрелений! Мука моя довічна! Скор - бото моя всевишня!» І пливуть Чумацьким Шляхом білі тіні з білої небесної України й сідають до поминальної вечері. «Як там тобі, родино наша, на тій небесній Україні? — допитується сивий голос. — Чи ж рост уть і там тополі, мальви, калина? Чи ж білі у вас хати? Як сіється, жнивується, чумакується, бондарюється? Чи ж є вечорниці, реготи по хуторах і левадах? Чи є заручини і хрестини, чи ж радість є? Мабуть, це все до вас пішло, бо на земній Україні ні сміху, ні радощів, ні пісень. Лише квітує погибель, лише регоче лихо, лише жнивує горе на чорнобильській межі». Роде наш небесний! Народе Божий нео - пла каний! Лика неціловані, руки не пере хре - щені! Душі рідні перед господніми воротами не поблагословенні! Прости, народе Божий! Про - сти цю прокляту землю, цей милий рай, на яко - му оселився диявол. Усіх нас грішних прости, що мовчали, за упокій твій молебнів не справ - ляли. Поминальних свічок не ставили, обідів за тебе не робили. І ми покарані за безпам’ятство. І до на с озвалося лихо. Нагодовано і нас смертоносним плодом, горить і над нами лиховісна непогасна свіча. Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні! Господи! Страждання, муки й горе мого народу до Всевишн ьої скорботи зарахуй, і біди й погибель від землі й народу сущого відведи. Нині, прісно і навіки вічні відведи! АМІНЬ. (Джерело: Катерина Мотрич. Молитва за убієнних голодом. Просвіта Херсонщини http://prosvita - ks.co.ua)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
