Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2019 « Діти – се наш до рогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка РІЗДВЯНА КАЗКА від Лесі Храпливої - Щур ... А коли народився Ісусик маленький в колибі * , то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а н а стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хуст кою Марії, і дрижало з холоду. У тузі хилилася над Ним Мати Свята... Засіяла зоря ясна над полонинами, і злетіли два янголи шестикрилі з неба , щоб сторожити Дитятко. А сніг світив дорогими перлами під синявим промінням зір. І прийшли три царі - мудреці. Побачили Правду безмежну і вічну, що у славі, поміж янголами могутніми, явилася людям. І низько схилили вони свої вінчані голови і склали в дарі найдорожче, що мали у царстві своєму: золото мерехтливе, пахощі чарівні і дорогі тканини, мудрими взорами розмальовані... Поклонились і повернулись у свої царства. А глибокий сніг хрупотів під їх золото кованими сап’ янцями ** . Прикрила Марія Дитятко до рогими тканинами і п оклала перед ним дари безцінні. Та не загріли тонкі, мов павутиння, серпанки змерзлої дитини. А холодне золото студило малесенькі ручки. Мороз же ставав щораз лютіший... І прийшли три пастушки - гуцулики. Побачили Царя могутнього і Силу н епоборну в усій її в еличі поміж янголами шестикрилими. І з жахом припали на коліна перед порогом колиби і не могли промовити ні слова. Дрижачими руками поклали перед собою, що мали найкраще: свої ягнятка. І, повні покори, відійшли вони домів. Сніг скрипів під їх постолами *** , коли відходили. Кликала Марія ягняток, щоб лягали біля Дитятка та загріли Його своїм віддихом. Але ягнятка — налякані, змерзлі — збилися в громадку біля порога і жалібно блеяли. У глибокій тузі похилилася Мати Свята над Дитятком. А в Нього дрібні слізоньк и котилися з очей і перлинами замерзали на посинілому від холоду личку. Аж прийшло мале дівчатко. Побачило воно Дитя, що плакало від холоду, і зажурену Матір Його. І не злякалося грізних янгол ів шестикрилих, що сторожили вхі д до колиби. Мерщій назбирало гі ллячок, що лежали кругом, а одну з них приложило до свого серця. І ясним полум’ям запалала гіллячка. Запалило дівчатко тією гіллячкою огник на порозі колиби. Ясні промінчики замиготіли по сірих стінах. І вмить стало тепло й радісно кругом. Усміхнулося Дитя тко і простягнуло маленькі ручки до золотих іскор,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
