Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2019 « Діти – се наш до рогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка РІЗДВЯНА КАЗКА від Лесі Храпливої - Щур ... А коли народився Ісусик маленький в колибі * , то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а н а стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хуст кою Марії, і дрижало з холоду. У тузі хилилася над Ним Мати Свята... Засіяла зоря ясна над полонинами, і злетіли два янголи шестикрилі з неба , щоб сторожити Дитятко. А сніг світив дорогими перлами під синявим промінням зір. І прийшли три царі - мудреці. Побачили Правду безмежну і вічну, що у славі, поміж янголами могутніми, явилася людям. І низько схилили вони свої вінчані голови і склали в дарі найдорожче, що мали у царстві своєму: золото мерехтливе, пахощі чарівні і дорогі тканини, мудрими взорами розмальовані... Поклонились і повернулись у свої царства. А глибокий сніг хрупотів під їх золото кованими сап’ янцями ** . Прикрила Марія Дитятко до рогими тканинами і п оклала перед ним дари безцінні. Та не загріли тонкі, мов павутиння, серпанки змерзлої дитини. А холодне золото студило малесенькі ручки. Мороз же ставав щораз лютіший... І прийшли три пастушки - гуцулики. Побачили Царя могутнього і Силу н епоборну в усій її в еличі поміж янголами шестикрилими. І з жахом припали на коліна перед порогом колиби і не могли промовити ні слова. Дрижачими руками поклали перед собою, що мали найкраще: свої ягнятка. І, повні покори, відійшли вони домів. Сніг скрипів під їх постолами *** , коли відходили. Кликала Марія ягняток, щоб лягали біля Дитятка та загріли Його своїм віддихом. Але ягнятка — налякані, змерзлі — збилися в громадку біля порога і жалібно блеяли. У глибокій тузі похилилася Мати Свята над Дитятком. А в Нього дрібні слізоньк и котилися з очей і перлинами замерзали на посинілому від холоду личку. Аж прийшло мале дівчатко. Побачило воно Дитя, що плакало від холоду, і зажурену Матір Його. І не злякалося грізних янгол ів шестикрилих, що сторожили вхі д до колиби. Мерщій назбирало гі ллячок, що лежали кругом, а одну з них приложило до свого серця. І ясним полум’ям запалала гіллячка. Запалило дівчатко тією гіллячкою огник на порозі колиби. Ясні промінчики замиготіли по сірих стінах. І вмить стало тепло й радісно кругом. Усміхнулося Дитя тко і простягнуло маленькі ручки до золотих іскор,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
