Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 WWW. UNWLA.ORG 1 «Сором – хилитися і долі коритися » Часто трапляється, що відомих письменників і непе ре січ - них митців — людей, якими можна пишатися і яких варто на слідувати, об’єднує непроста до ля і багатий внутрішній світ. Ї х, зазвичай, життя не пестить, а вони вражають не тільки тво ра ми, але й своїми діями, внутрішнім світом і ставленням до життя. «Замріяна», «щирий патріот», «геніальна», «дочка Проме тея», «єдиний мужчина в українському пис ьменстві», та, чиє « поетичне слово доспіло і сиплеться, мов золота пшениця» і яка «кинула виклик долі» — це далеко не повний перелік того, що сказали великі українці про жінку, яка стала яскравим прикладом гідної літературної спадщини та «зразком усіх чесн от». А ще її називали «сла - бенькою та хворобливою», проте не позбавляли при вілею «втілення неземної жіночної сили ». В она була тяжко хворою, але описаний нею біль був, найперше, проявом загальнолюдського. Героїзм, з яким вона пере борювала свої тілесні мук и, зробили цю жінку най мужнішою серед численних поетів того часу, а її слово служило визвольним ідеям і залишилося вз ірцем для поколінь. Її «тихий спів» пролунав гучним дзвоном, що кликав ставати «одважно до бою», вселяв віру у настання жаданої волі, дава в людині надію. Вона, зважаючи на ерудованість і походження, могла обрати більш прийнятне для європейського оточення п севдо. Але обрала Леся Українка . І, на підтвердження не випадковості такого вибору, у своїй творчості весь час шукала ідеал борця за щастя українського народу. Вона писала про минуле і свій час, але її слово актуальне й донині. Ї ї поезія — це школа життя, громадського обов’язку, виховання духовності та любові до рідного краю, розвитку волі та впевненості у собі. А відтак її герої, люди велик ого серця й незламного духу, разом з поетесою вміло користу вали ся нищівною та гострою зброєю — словом. Не тільки краса лірики та сила духу робить її гідною письменницею. Леся Українка чи не першою вивела українську літературу за межі національних рамок, пе респівавши мотиви європейської літератури. Також першою заговорила про місце, роль і право жінки на творчість і с амореалізацію. І показала приклад втілення права на «жіночу силу», що у її виконанні була неземною та матеріалізувалася як сила слова, музики т а людського духу. Вона залишається для сучасної жінки прикладом того, як не зламатися під тягарем фізичного болю, гідно витримати життєві випробування, знайти сили для боротьби та досягти вершин визнання. І при цьому не захворіти на «зверхність» і «зарозум ілість». Творчий доробок Лесі Українки неоціненний: філософська, соціальна, пейзажна та інтимна лірика, драми, пе реклади, листи... Але вона також залишила безцінний приклад мудрості, коли жінка стає сильною , зберігаючи красу і ніжність . І навпаки, коли сила жінки робить її ще крас ивішою. Можливо тому її ім’я часто звучить узагальненим і об’єднує імена мільйонів укра - їн ок — чесних борців за свободу — які не бояться відкрито вставати проти насильства. У моє життя Леся Українка в війшла ніжною «Колисковою» — пісн ею, що зачарувала ней - мовірною поетичною мелодикою. І тільки з часом біля Лесиної колиски з’явилася мужня жінка - м ати, що не тільки захоплюється красою місячної ночі та дбає про солодкий сон дитини, але й переймається тим, як заповнити дитяче серце великою любов’ю до людей, навчити не коритися долі та бути сильною у відстоюванні права жити щасливо, незалежно та повноц інно. Кажуть, що в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору, хоч до того не мали настільки інтенсивного заб арвлення. Цей факт дивував усіх довкола, адже очі поетеси стали наче неземні. Можливо, у такий спосіб ще за життя Творець позначив її як ту, що має йти до неба і жити вічно... Пам’ятаємо тебе, Лесю! І згадуємо не тільки у день народження... Лариса Тополя , ред актор . Ілюстрація Зіновії Юськів до поезії Лесі Українки «У маленькій хатинці...»
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
