Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 WWW. UNWLA .ORG 19 ПРО РІДНУ МОВУ І «ЯЗИК» ІМПЕРІЇ Нещодавно дві членкині СУА — На - талка Соневицька та Софійка Геврик — стали « зірками » українськ их соціальних мереж , коли своїми щирими відповідями спанте личили якогось російського пропа - ґ андиста на вулиц і Ню Йорку. Ха рак - т ерно, що московський зайда здивувався словам п. Геврик, що вона українка, і за - ціпенів від слі в п. Со невицької про те , що вона не володіє російською . Він не знай - шов що відповісти і на ї ї слова «Москви ще не бу ло, як був Володимир Великий. Була маленька дірочка там, де Москва сто - їть». Бо м осковітам не збагнути, що українська не « якийсь там діалект » російської , а самостійна автох т онна мова. Вони не знають, що один з засновників сучасної у країнської літературної мови Іван К отляревський написав свою « Е неїду » у 1798 - му р., за рік до народження П ушкіна, від якого росіяни ведуть відлік сучасної російсько ї. Та дідько з ними, з московітами. Я про інше. В Україні знову піднімають мовне питання (ви бор и ж скоро). Як завжди, діапазон думок щодо державної мови простягається від однієї крайності до іншої. А от північний сусід виступає з цього приводу консолідовано. Так, недавно п остпред Росії при ООН В . Нєбєнзя на засіданні Рад и Безпеки ООН, зневажливо використовуючи « на » замість « в », заяв ив, що « на Україні» всі знають російську та приблизно половина населення нею розмовляє. І чомусь вв ажає, що значна частина українського населення взагалі є росіянами. А його московський начальник обіцяє всіма засобами з ахищати російськомовних в Україні. Зауважте, не росіян, а ле «російськомовних». Справді, майже все населення України – двомовне , бо ж біл ьшість народилися та зростали при совітах, коли вивчення російської було обов’язковим. Але не все так просто з мовами , я к з дається росіянам з - за « поребрика » . Усі , хто володіє українською — не вивченою у зрілому віці, а ле взятою від батьків, з середовища, в якому жили (навіть якщо ним було бабусине село, куди привозили дитиною на літо) так чи інакше говорять на діалектах. На ві ть у тих, хто володіє літературною українською, можна почути реґіональну вимову. Тобто наша українська – різна. Ми по різному вимовляє мо слова, у нас різні інтонації, а вже слів діалектичних – не перелічити: від «марель» до «биркосів», від « пательні » до «гурк ів». Ми чуємо реґ іональн у говірку , а дехто навіть м оже імітувати і полтавське «ль», і л ьвівські інтонації. А ле українці, що володіють російською , говор ять нею однаково: від С ходу і до З аходу. Правда, р осіяни називають нашу вимову «южнорускім діалє ктом ». Н асправді ж то не «діал є кт», а акцент, притаманний українцям ( до слова, він ще й досі не витравлений на зросійщен ій Кубані). То чому ж ми такі різноманітні в нашій солов’їній і такі однакові в російській? А тому , що українська (незалежно від того, ми ро сі йськомовні чи україномовні) – це наш а материнська мова, а російська – то силою впроваджена мова імперії, чужа нам, як добре ми б нею не володіли . Відтак і віддає вона в Україні імперським одностроєм, на відміну від нашого різнобарв’я діалектів і говірок. А ле російській імперії наше різномані ття байдуже. Го ловне, щоб « слуги » знали мову « хазяїна », а хазяям мову холопів вчити не треба . Скільки таких «хазяїв» по всіх кутках колишніх совітів (як не прикро, України також) не спромоглися вивчити мови тих місць, де живуть роками, а натомість вимагають , щоб там було «вс ьо вокруг совєцкоє, всьо вокруг майо» . Теревені про «велику російську культуру» несерйозні, бо більшість тих, хто про це волає, не те що Толстого й Достоєвськ ого , але й Барто не читали. Тим українськ им співвітчизникам, хто продовжує користуватися російською, бо їм «так удобно» і « нєт разніц и » , не завадило б згадати про російську ім перську сутність . А також пам’ята ти , що всякі московські зайди рахують, якої мови в Україні більше. Бо для них російська — це ланцюг, на який прагнуть знову нас посадити , щоб виправда ти аґресію Кремля проти України. О лександ р Мацука , Ню Йорк. Ілюстрація Я. Штірена до «Енеїди» І. Котляревського.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
