Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 WWW. UNWLA .ORG 19 ПРО РІДНУ МОВУ І «ЯЗИК» ІМПЕРІЇ Нещодавно дві членкині СУА — На - талка Соневицька та Софійка Геврик — стали « зірками » українськ их соціальних мереж , коли своїми щирими відповідями спанте личили якогось російського пропа - ґ андиста на вулиц і Ню Йорку. Ха рак - т ерно, що московський зайда здивувався словам п. Геврик, що вона українка, і за - ціпенів від слі в п. Со невицької про те , що вона не володіє російською . Він не знай - шов що відповісти і на ї ї слова «Москви ще не бу ло, як був Володимир Великий. Була маленька дірочка там, де Москва сто - їть». Бо м осковітам не збагнути, що українська не « якийсь там діалект » російської , а самостійна автох т онна мова. Вони не знають, що один з засновників сучасної у країнської літературної мови Іван К отляревський написав свою « Е неїду » у 1798 - му р., за рік до народження П ушкіна, від якого росіяни ведуть відлік сучасної російсько ї. Та дідько з ними, з московітами. Я про інше. В Україні знову піднімають мовне питання (ви бор и ж скоро). Як завжди, діапазон думок щодо державної мови простягається від однієї крайності до іншої. А от північний сусід виступає з цього приводу консолідовано. Так, недавно п остпред Росії при ООН В . Нєбєнзя на засіданні Рад и Безпеки ООН, зневажливо використовуючи « на » замість « в », заяв ив, що « на Україні» всі знають російську та приблизно половина населення нею розмовляє. І чомусь вв ажає, що значна частина українського населення взагалі є росіянами. А його московський начальник обіцяє всіма засобами з ахищати російськомовних в Україні. Зауважте, не росіян, а ле «російськомовних». Справді, майже все населення України – двомовне , бо ж біл ьшість народилися та зростали при совітах, коли вивчення російської було обов’язковим. Але не все так просто з мовами , я к з дається росіянам з - за « поребрика » . Усі , хто володіє українською — не вивченою у зрілому віці, а ле взятою від батьків, з середовища, в якому жили (навіть якщо ним було бабусине село, куди привозили дитиною на літо) так чи інакше говорять на діалектах. На ві ть у тих, хто володіє літературною українською, можна почути реґіональну вимову. Тобто наша українська – різна. Ми по різному вимовляє мо слова, у нас різні інтонації, а вже слів діалектичних – не перелічити: від «марель» до «биркосів», від « пательні » до «гурк ів». Ми чуємо реґ іональн у говірку , а дехто навіть м оже імітувати і полтавське «ль», і л ьвівські інтонації. А ле українці, що володіють російською , говор ять нею однаково: від С ходу і до З аходу. Правда, р осіяни називають нашу вимову «южнорускім діалє ктом ». Н асправді ж то не «діал є кт», а акцент, притаманний українцям ( до слова, він ще й досі не витравлений на зросійщен ій Кубані). То чому ж ми такі різноманітні в нашій солов’їній і такі однакові в російській? А тому , що українська (незалежно від того, ми ро сі йськомовні чи україномовні) – це наш а материнська мова, а російська – то силою впроваджена мова імперії, чужа нам, як добре ми б нею не володіли . Відтак і віддає вона в Україні імперським одностроєм, на відміну від нашого різнобарв’я діалектів і говірок. А ле російській імперії наше різномані ття байдуже. Го ловне, щоб « слуги » знали мову « хазяїна », а хазяям мову холопів вчити не треба . Скільки таких «хазяїв» по всіх кутках колишніх совітів (як не прикро, України також) не спромоглися вивчити мови тих місць, де живуть роками, а натомість вимагають , щоб там було «вс ьо вокруг совєцкоє, всьо вокруг майо» . Теревені про «велику російську культуру» несерйозні, бо більшість тих, хто про це волає, не те що Толстого й Достоєвськ ого , але й Барто не читали. Тим українськ им співвітчизникам, хто продовжує користуватися російською, бо їм «так удобно» і « нєт разніц и » , не завадило б згадати про російську ім перську сутність . А також пам’ята ти , що всякі московські зайди рахують, якої мови в Україні більше. Бо для них російська — це ланцюг, на який прагнуть знову нас посадити , щоб виправда ти аґресію Кремля проти України. О лександ р Мацука , Ню Йорк. Ілюстрація Я. Штірена до «Енеїди» І. Котляревського.
Page load link
Go to Top