Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 СУМНИЙ СВЯТИЙ ВЕЧІР Про одну подію, що трапилася в моєму селі Гринівці Тлумацького р - ну Івано - Франківської обл. 74 р. тому назад, ще й дотепер дехто лише пошепки згадує... У переддень Водохреща, на другий Святий Вечір , у Тлумачі були без невинно страчені дв оє молод их хлопці в , вояк ів УПА — Степан Ман - дзюк 1926 - го р. н. з Гринівців і Володимир Кріль 1922 - го р. н. з Горигляд Городенків сько - го р - ну. Їх повісили співробітники НКВД у базарний день у центрі міста, перед школою (де тепер стоїть п ам’ ятник двом молодим хлопцям) за підтримку та допомогу загонам УПА. Пам’ятник молодим героям у с. Гринівці. Старожили оповідають , що до двох стра - чених молодих хлопців привели Степанову маму, щоб впізнала свого сина і , у так ий спосіб, втратила решту своїх д ітей. А ле нещасна жінка знайшла в собі сили сказати, що не знає жод - ного з хлопців... С. Мандзюк (2 - й ряд, у центрі) серед однолітків. Степану на псевдо « Аскольд », який був референтом боївки « Голуба » , пропагандистом, виповнилося лише 19... Володи миру К рілю , п рацівнику міліції — 23. Мужні патріоти до останньог о подиху залишились незламними та нес ли в серці національну ідею. 18 - го січня 2019 - го р . мин ула 74 - та річ ни - ця з того часу, як заколядували у моєму рідному селі ( та й у всі й Україні ) « Сумний Святий Вечір в 46 - м році, По всій нашій Україні плач на кожнім кроці ...» Нещодавно у моєму селі попрощалися з ос таннім вояком У ПА Андрієм Федишиним на псевдо « Козак », 1919 - го р. н. Мені за велику честь було знати цього незвичайного чоловік а, який вражав не лише своєю культур ою у став - ленні до людей, але й бездоганною па м’ яттю , що втримувала факти з історії тих непевних ч асів, а ще декламуванням напам’ ять віршів, один з яких ( що я записала зі слів п. Андрія на згадку і, на жал ь, не знаю, хто його автор) чомус ь завж ди малює в моїй уяві обидвох врод - ливих юнаків, у яких вирвали живцем серце лише за те, що любили Україну... Ми ті, що гнулися, як лози, Були покірні, як вівця, Ми ті, що нам ще лютий ворог Не зміг доїхати кінця! Зродились ми великої години З пожеж ві йни, із по лум’я вогнів, Тримав нас біль по втраті України, Тримав нас біль і гнів на ворогів. До боротьби ми йшли завзято Міцні, тверді, незламні, мов граніт. Бо флаг свободи ще не дав ніхто нікому, А хто борець, той з добуває світ! Ми не хочем ні слави, ні заплати, Заплатою нам гордість боротьби, Солодше нам в бою вмирати, Як жити в путах, як німі раби! Досить руїни, неволі і незгоди, Не сміє брат на брата йти у бій, Під синьо - жовтим прапором свободи З’єднаймо ввесь великий нарід свій! Велику правду усім на м єдину, Наш гордий клич народов і несем! Україні будь вірний до загину, Нам Україна вища понад все! Веде нас в бій борцям упавшим слава, То був закон Бандери, всім наказ: Соборна Українська Держава Від Сяну, П рута аж по Кавказ! Слава Україні! Наталія Байд юк - Слободян , с. Гринівці Тлумацького р - ну, США, штат Індіана.
Page load link
Go to Top