Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2019 « Діти – се наш доро гий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка РІЗДВЯНІ ПРИГОДИ ЗІРКИ від Юлії Смаль Мал. Бориса Дюдорова Пригода перша — Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі, а хлопчик якраз зак інчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята. Максимко обер - нувся за песиком Бровком, що чимдуж біг з са - моробною різдвяною зіркою в зубах – Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече да лек о. І зайди до тітки Орисі, поклич її на вечерю. – Добре, мамо – Максим дременув за со - бакою. – Бровко, стій! Та тільки хлопчик ступив за ворота, як світ навколо закружляв. Ой, лихо! Максимко озирнувся: «Де це я?» – Не бійся, я з тобою! – прогавкав Бров ко. – Ми в чарівному світі, і нам треба знайти Чортеня, що вкрало Різдвяну Зорю. – Ой, а як же Різдво без Зірки? І для чого тобі моя? – Не може бути свята без зорі! А твоя саморобна зірка може налякає Чортеня? Ти її робив для того, щоб нести радість людям. – То ж гайда! Треба поспішати. Максим з Бровком бігли стежками чарівної країни, дивуючись з чудернацьких птахів, золотих дерев і білих - пухнастих хмаринок прямо на дахах будинків. – Я з вами! Я знаю, де бешкетник! – Маленьке Ангелятко в теплому білому свет рик у сіло на золотій гілці. – Пішли разом, бо сам я не дам йому ради. – Ха - ха! – Засміявся чортик, коли стежка пове рнула за ріг дивовижної ратуші. – Я не віддам вам З орі, навіть не просіть. – Але ж без неї не може бути Святої вечері. Всі чекають на зорю, щ об повідомити радісну новину! – вигукнув Максим. – А мені одн аково ! – Віддай Зорю! – грізно гавкнув Бровко. – Або ж начувайся! – Ти сам винен, — взяв до рук свою зірочку хлопчик. За спи ною в нього з’явилося Ангелятко й насупи ло брів ки. А у Бровка дибки стала шерсть: якщо Чортеня вирішить втікати, то пес зловить його! – А - а - а! Так не чесно, — вигукнув неслух і спробував утект и. А ні! Бровко міцно вчепився за його хв і ст . Ангелятко стало перед Чортеням, склало руки в боки, а Максим високо підняв свою зірку. – Не можна красти Зорю, красти свято! – сердито мовив хлопчик , забрав у Чортеняти Зорю та повернувся до Ангелятка. – От, тримай, віднеси її на місце.
Page load link
Go to Top