Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2019 « Діти – се наш доро гий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка РІЗДВЯНІ ПРИГОДИ ЗІРКИ від Юлії Смаль Мал. Бориса Дюдорова Пригода перша — Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі, а хлопчик якраз зак інчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята. Максимко обер - нувся за песиком Бровком, що чимдуж біг з са - моробною різдвяною зіркою в зубах – Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече да лек о. І зайди до тітки Орисі, поклич її на вечерю. – Добре, мамо – Максим дременув за со - бакою. – Бровко, стій! Та тільки хлопчик ступив за ворота, як світ навколо закружляв. Ой, лихо! Максимко озирнувся: «Де це я?» – Не бійся, я з тобою! – прогавкав Бров ко. – Ми в чарівному світі, і нам треба знайти Чортеня, що вкрало Різдвяну Зорю. – Ой, а як же Різдво без Зірки? І для чого тобі моя? – Не може бути свята без зорі! А твоя саморобна зірка може налякає Чортеня? Ти її робив для того, щоб нести радість людям. – То ж гайда! Треба поспішати. Максим з Бровком бігли стежками чарівної країни, дивуючись з чудернацьких птахів, золотих дерев і білих - пухнастих хмаринок прямо на дахах будинків. – Я з вами! Я знаю, де бешкетник! – Маленьке Ангелятко в теплому білому свет рик у сіло на золотій гілці. – Пішли разом, бо сам я не дам йому ради. – Ха - ха! – Засміявся чортик, коли стежка пове рнула за ріг дивовижної ратуші. – Я не віддам вам З орі, навіть не просіть. – Але ж без неї не може бути Святої вечері. Всі чекають на зорю, щ об повідомити радісну новину! – вигукнув Максим. – А мені одн аково ! – Віддай Зорю! – грізно гавкнув Бровко. – Або ж начувайся! – Ти сам винен, — взяв до рук свою зірочку хлопчик. За спи ною в нього з’явилося Ангелятко й насупи ло брів ки. А у Бровка дибки стала шерсть: якщо Чортеня вирішить втікати, то пес зловить його! – А - а - а! Так не чесно, — вигукнув неслух і спробував утект и. А ні! Бровко міцно вчепився за його хв і ст . Ангелятко стало перед Чортеням, склало руки в боки, а Максим високо підняв свою зірку. – Не можна красти Зорю, красти свято! – сердито мовив хлопчик , забрав у Чортеняти Зорю та повернувся до Ангелятка. – От, тримай, віднеси її на місце.
Page load link
Go to Top