Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2019 WWW. UNWLA.ORG 17 помічати не так давно – мене дуже цікавлять люди, які існують між культурами. Це, певною мірою, є моя «ситуація». Я є американка, яка говорила по - українськи вдома в Ньюарку. Ал е це моя реальність: я весь час жила у двох культурах — на вулиці та вдома, або в школі та у «Пласті». Так що ця «ситуація між куль - ту рности» мене дуже цікавила, бо вона мені рідна, я це дуже бли зько сприймаю. На - приклад, такі історії, як поїздка сліпого Василя Єрошенка до Японії. Він не знав, що люди сидять на землі, їдять патичками та мають паперові стіни. Як він приїхав до Японії, він усього цього мусив навчитися, хоч і був спілим. Як він це ро бив? Його історія для мене є дуже цікавою. Бо коли я сама бул а в Японії, я ні - чо - гі - сінь - ко не розуміла. Я могла бачити, але я не вміла читати, навіть букви прочитати не можу по - японськи. Там нав іть поняття такого немає, як букви, є тільки склади. Цього вс ього по - трібно навчитись. І тому те, як він став першим чужоземцем, хто писав по - японськи і був на - друкований – це є феноменальна річ. Отака людина мене цікавить. Або капітан Джон Сміт, який був одним із перших поселенців в Америці. Ми всі знаємо історію П окахонтас. Але в автобі ографії Сміта перші дві частини — про його подорожі та пригоди у Східній Европі. Він згадує і Луцьк, і Галич, і Коломию! Його взяли в полон до Османської імперії та про дали як раба. Але одна жінка допомогла Сміту втекти зі Стамбула. І Покахонтас була не єдиною зако - ханою в нього – ця історія повторювалася дуже часто в його житті. Сміт також був захоплений жінкою в Коломиї! ( Сміється ). І чоловік, який допомагав йому будув ати кораблі, також був з Коломиї. У це важко повірити, бо в Колом иї моря немає. Але там, певне, були теслі та майстри по дереву, я кі йому підходили. Це не є історія, про яку ми часто чуємо – ні в Америці, ні в Україні. Але це є «міжкультурна» історія, яка мене дуже цікавить. Мені здається, ця тема «міжкультур - ности» є близькою для багатьох амери кан - ців – і для нових, і для старих еміґрантів. Напевне, у Ваших спектаклях кожен щось може знайти для себе. Неважливо, має він українське коріння, чи ні. Так, то і є наша мета – знайти нові теми та зобразити їх драматично й віз уально. Мене дуже цікавить візуальний театр і поезія. Я багато сп івпрацюю з поетами. Наприклад, капітана Джона Сміта грав, власне, Боб Гол - ман — один із найвідоміших американських поетів. Зар аз ми з ним співпрацюємо у новому проєкті про дуже цікаву особу, яка також була «міжкультурною» — це Давид Бурлюк, який виріс на П івдні України, але також є знаний як батько російського футуризму, що дуже впли - нув на Маяковського та сформував його як поета . І в той самий час він виступав по всьому Сибіру, в Японії висту пав, а тоді в Ню Йорку. А з 1920 - х по 1960 - ті рр. він жив в Амери ці. І то є також дуже цікава історія. Можливо, на завершення, поговоримо про 30 - річчя мистецької групи «Яра», яке Ви свя - т ку ватимете цього сезону. Я впевнена, що Ви мали надзвичайну кількіс ть різних проєктів. Які з них Вам найбільше запам’яталися? Який д освід Ви здобули за ці 30 років? Ми робимо дуже різні проєкти. Ми робимо десь одну велику постановку на рік; загалом зробили 3 5. Але ми також робимо дуже багато справ. Наприклад, цього року з авершилася довга співпраця з Сергієм Жаданом, і наприкінці ми вид али книжку його поезій. С. Жадан i В. Ткач . Також я привезу «Нову Оперу» із оперою «GAZ», яку я створила разом з композиторами Романом Григорівим та Іллею Разумейком. Нас на це надихнула постановка Леся Курбаса п’єси німецького експресіоніста Ґеорґа Кайзера, написана рівно 100 років тому, у 1919 - му р. Вистави відбудуться 19 - го, 20 - го та 22 - го грудня цього року у теат рі «Ля МаМа». Це буде надзвичайна опера. Вона є дуже експери мен - тальна; там надз вичайна, дуже модерна му - зика, і сама вистава захоплива. А тим людям, яким більше подобаються традиційні речі, напевне, буде ближче «Коляда», яка відбу - деться 6 - го та 7 - го гру дня в Українському музеї та 8 - го грудня у Філадельфії. Але ми також
Page load link
Go to Top