Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 27 стоять перед СУА на найближчі два роки. Гаслом останньої конв енції СУА було «Наше членство – наша сила!» Отже, сила організації у її членах. Тут зроблю відступ і нагадаю, що на останній конвенції було прийнято оновлений Статут СУА, щоправда, в англійській мові, бо так вимагає Федеральний уряд США. Тепер Статут СУА в же перекладений на українську мову та незабаром буде надрукований і розданий округам і відділам СУА. У цьому Статуті слово «членка» замінено на слово «членкиня». В українській мові – господар і господиня, в гуцулів – ґазда і ґаздиня, в організації – член і членкиня. Отже, звикайте до цього нового терміну, бо ми тепер – членкині Союзу Українок Америки. Членкині СУА добровільно віддають свій час, свої знання і силу, свої вміння для громадської праці. А що вони очікують від СУА? Вважаю, що кожна жінка, яка вст упає в ряди СУА, хоче збагатити себе новими знаннями, новими вміннями, новими враженнями, новими друзями, хоче підвищити свій інтелект, свою духовність. І якщо вона все це отримає, то це вже буде не просто жінка, а громадська діячка, провідниця в громаді, високоідейна та цілеспрямована жінка, яка зможе повести за собою інших, нових членкинь організації. Хочу процитувати слова Лідії Бурачинської, колишньої редакторки журналу «Наше життя»: «СУА повинен формувати з жінки громадську діячку, провідницю в громаді ». І нині найважливішим завданням проводу Екзекутиви СУА, проводу Головної управи, проводу округи, проводу кожного відділу – спрямовувати свою працю якраз на виховання своїх членкинь, формувати з них високоідейних громадських діячок. У кожному відділі СУА головною ділянкою праці має бути культурно - освітня, завдяки якій наші союзянки будуть отримувати все те, до чого вони прагнуть. СУА була створена як просвітянська організація для збереження української ідентичності в Америці, для збереження української кул ьтури, мови, народних традицій і звичаїв. Цей пріоритет праці нашої організації залишається актуальним і нині. Добре було б на кожне засідання відділу, які, згідно зі Статутом СУА, повинні відбуватися щомісяця, суспільно - освітня референтка, чи інша союзянк а, підготовляла реферат з ділянки чи то літературної, чи культурної, чи музичної, чи мистецької, чи наукової на тему, яка цікавить союзянок. Можна запросити якогось фахівця з тієї чи іншої ділянки та провести диспут. Можна провести зустріч з цікавою людино ю, професіоналом, спеціалістом - лікарем, чи косметологом, вчителем чи психологом і поговорити на конкретну тему, яка вас цікавить. Відділи повинні організовувати літературні, музичні вечори, святкування ювілейних дат видатних українських постатей, особливо жінок і т. ін. Поле діяльності тут необмежене... Такі заходи збагачують наш інтелект, розширюють наш світогляд, вдосконалюють нас, як особистості, розвивають і збагачують нас знаннями, підвищують нашу духовність, одним словом, формують з нас еліту українсько ї діяспори Америки. Якраз в цьому я вбачаю свою головну місію на посаді голови Окружної управи СУА Ню Йорку. _________ ______________________________ _______________ Про котики Ні, не ті. А вербові . Ми навесні ходили у глинище. За вербовими котиками. Сніг у глинищі не танув довго, бо цілу зиму туди, крім полохливих зайців, ніхто не навідувався. Ми торували поміж зимових заячих с тежок свої, весняні і дитячі. В’ язнули по коліна в шкарубкому після відлиг снігу. Провалювалися в заметах по пояс. Але з - поміж усього верболіззя обирали не найближчі кущі, а кущі з найбільшими котикам и. Тулилися до них змерзлими носами й щоками, а тоді з безжальним хрускотом ламали заскрузливе від холоду вербове віття. Котики навіть у холод пахнули весною. І ми несли цю весну оберемками додому. Знаючи напевно, що сваритимуть. За мокрі ноги, рукавиці і пальта. Й найбільше за те, що знову самі ходили у глинище. Але ми ходили. З року в рік. Бо хто, крім нас, ще б приніс додому весну. І букет вербових котиків... А ліна Акуленко, Київ. Гілочки тоненькі, котики пухнасті, Хай несуть у хату радість, мир і щастя, Хай несуть у серце радість воскресіння Хай направлять наші душі до спасіння. Гілочки вербові сонце зігріває, А душа радіє, а душа співає, Бо вже близько свято, писанки і паска, Бо на землю сходить Божа милість й ласка. Бо уже за тиждень буде в нас Великдень!
Page load link
Go to Top