Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 27 стоять перед СУА на найближчі два роки. Гаслом останньої конв енції СУА було «Наше членство – наша сила!» Отже, сила організації у її членах. Тут зроблю відступ і нагадаю, що на останній конвенції було прийнято оновлений Статут СУА, щоправда, в англійській мові, бо так вимагає Федеральний уряд США. Тепер Статут СУА в же перекладений на українську мову та незабаром буде надрукований і розданий округам і відділам СУА. У цьому Статуті слово «членка» замінено на слово «членкиня». В українській мові – господар і господиня, в гуцулів – ґазда і ґаздиня, в організації – член і членкиня. Отже, звикайте до цього нового терміну, бо ми тепер – членкині Союзу Українок Америки. Членкині СУА добровільно віддають свій час, свої знання і силу, свої вміння для громадської праці. А що вони очікують від СУА? Вважаю, що кожна жінка, яка вст упає в ряди СУА, хоче збагатити себе новими знаннями, новими вміннями, новими враженнями, новими друзями, хоче підвищити свій інтелект, свою духовність. І якщо вона все це отримає, то це вже буде не просто жінка, а громадська діячка, провідниця в громаді, високоідейна та цілеспрямована жінка, яка зможе повести за собою інших, нових членкинь організації. Хочу процитувати слова Лідії Бурачинської, колишньої редакторки журналу «Наше життя»: «СУА повинен формувати з жінки громадську діячку, провідницю в громаді ». І нині найважливішим завданням проводу Екзекутиви СУА, проводу Головної управи, проводу округи, проводу кожного відділу – спрямовувати свою працю якраз на виховання своїх членкинь, формувати з них високоідейних громадських діячок. У кожному відділі СУА головною ділянкою праці має бути культурно - освітня, завдяки якій наші союзянки будуть отримувати все те, до чого вони прагнуть. СУА була створена як просвітянська організація для збереження української ідентичності в Америці, для збереження української кул ьтури, мови, народних традицій і звичаїв. Цей пріоритет праці нашої організації залишається актуальним і нині. Добре було б на кожне засідання відділу, які, згідно зі Статутом СУА, повинні відбуватися щомісяця, суспільно - освітня референтка, чи інша союзянк а, підготовляла реферат з ділянки чи то літературної, чи культурної, чи музичної, чи мистецької, чи наукової на тему, яка цікавить союзянок. Можна запросити якогось фахівця з тієї чи іншої ділянки та провести диспут. Можна провести зустріч з цікавою людино ю, професіоналом, спеціалістом - лікарем, чи косметологом, вчителем чи психологом і поговорити на конкретну тему, яка вас цікавить. Відділи повинні організовувати літературні, музичні вечори, святкування ювілейних дат видатних українських постатей, особливо жінок і т. ін. Поле діяльності тут необмежене... Такі заходи збагачують наш інтелект, розширюють наш світогляд, вдосконалюють нас, як особистості, розвивають і збагачують нас знаннями, підвищують нашу духовність, одним словом, формують з нас еліту українсько ї діяспори Америки. Якраз в цьому я вбачаю свою головну місію на посаді голови Окружної управи СУА Ню Йорку. _________ ______________________________ _______________ Про котики Ні, не ті. А вербові . Ми навесні ходили у глинище. За вербовими котиками. Сніг у глинищі не танув довго, бо цілу зиму туди, крім полохливих зайців, ніхто не навідувався. Ми торували поміж зимових заячих с тежок свої, весняні і дитячі. В’ язнули по коліна в шкарубкому після відлиг снігу. Провалювалися в заметах по пояс. Але з - поміж усього верболіззя обирали не найближчі кущі, а кущі з найбільшими котикам и. Тулилися до них змерзлими носами й щоками, а тоді з безжальним хрускотом ламали заскрузливе від холоду вербове віття. Котики навіть у холод пахнули весною. І ми несли цю весну оберемками додому. Знаючи напевно, що сваритимуть. За мокрі ноги, рукавиці і пальта. Й найбільше за те, що знову самі ходили у глинище. Але ми ходили. З року в рік. Бо хто, крім нас, ще б приніс додому весну. І букет вербових котиків... А ліна Акуленко, Київ. Гілочки тоненькі, котики пухнасті, Хай несуть у хату радість, мир і щастя, Хай несуть у серце радість воскресіння Хай направлять наші душі до спасіння. Гілочки вербові сонце зігріває, А душа радіє, а душа співає, Бо вже близько свято, писанки і паска, Бо на землю сходить Божа милість й ласка. Бо уже за тиждень буде в нас Великдень!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
