Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 19 Заповіти Шевченка сягають і сфери освіти й навчання: «Учітеся, брати мої, Думайте, чи - тайте, І чужому научайтесь, Й свого не цу - райтесь». Є в «Кобзарі» заповіти, адресовані Основ ’ я - ненку, Котляревському, Якову де Бальмену та іншим ми тцям. Поет переконаний, коли наші митці писатимуть гарні патріотичні твори, коли у школах наших молодь буде чути ху - дожнє Слово та музику, буде бачити свою Україну в картинах, то це й формуватиме її патріотичну свідомість, гордість. Такий народ не здолає н іяка сила. Це далеко не всі заповіти. Але хочу тор - кнутись і прохань, які є і в основному «За - повіті». Ці прохання – пересторога, поба - жання, сподівання, прохання - мрія. Адресовані вони або до всього народу, або до окремих соціальних груп. Ось прохання - пере сторога: «Схаменіться, недолюди, Діти юродиві, По - любіте щирим серцем Велику руїну...» Без любові до Великої Руїни не буде великого Ренесансу. Або «Умийтеся! Образ Божий Баг - ном не скверніте!» До Якова де Бальмена Шевченко звер - тається з проханням: «О друж е мій добрий! Друже незабутий Живою душею в Україні витай, Літай з козаками понад берегами Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай. Найбільше в «Кобзарі» прохань, де автор звертається до Бога: «Спаси ти нас, святая сило!», «Зглянься на людей». Є і особисті прохання: «О, Господи! Дай мені хоч глянуть На тую Україну!...»; «...Мій Боже милий, Даруй словам святую силу Людськеє серце повивать»; «...Мені ж, о Господи, подай Любити правду на земл і І друга щирого пошли...» У вірші «Молитва» для всіх «чистих серцем» поет просить у Бога «раю небесного» та любові між людьми: «А всім нам вкупі на землі Є диномисліє подай І братолюбіє пошли!» Численна кількість у «Кобзарі» (всіх і не злічити) прохань - мрі й. Шевченкові хотілось, щоб: «...хоч крихотку землі Із - за Дніпра мого святого вітри принесли...» «...Праведная душе! Прийми мою мову Не мудру, та щиру. Прийми, привітай, Не кинь сиротою, як кинув діброви, Прилинь до мене хоч на одно слово Та про Україну мені заспівай...» Майбутнє суспільство уявлялось поетові як «нова хата», «сім ’ я вольна, нова», де діятиме «новий і праведний закон» та влада народу, де всі будуть рівні: «І на оновленій землі Врага не буде, супостата! А буде син, і буде мати І буду ть люде на землі». І той син «уже не панський, а на волі, Та на своїм веселім полі». Та, нарешті, «спочинуть невольничі утомлені руки, І коліна одпочинуть, кайданами куті!» Як бачимо, у «Кобзарі» вагоме місце по - сідають образи великої узагальнюючої сили й глибини – Бога та молитви, України, жінки - матері, Дніпра - Славути, образ поетового кри - латого слова. Власне, усе, що свідомо чи несвідомо жило та покоїлось в народі, все, що плакало, радувалося і стогнало в його серці — все злилося в поезії Шевченка в один акорд: пристрасний, сумний, разючий. Бо він поет цілком народний, все коло його дум і почуттів перебуває у цілковитій відповідності зі змістом і ладом народного життя. Часто можна почути: «Що дав українському суспільству його геніальний поет?» Відпо ві - даю : національне відродження українського народу. Стало видно по всій Україні, куди кожен з нас мусить прямувати. І, виконуючи заповіти Пророка України, як сказав В. Сосюра «вічні ми будемо з нею». То ж дотримуймось заповітів Шевченка, згадаймо «не злим тихим словом», але не як лицеміри медоточивими устами, а добрими та корисними для України ділами своїми, щоб із зерна, яке він засіяв, виросли добрі жнива. «І заповіт братерства та любові, Що він нам дав, як стяг, на боротьбу, Перелетить луною в інші мови І правдою подужає злобу » ( М. С тарицький). «І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України» (Т. Шевченко) Оксана Шараневич , вчителька Школи Українознавства.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
