Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2018 WWW. UNWLA .ORG 35 Корабель плавно сів на чудовім зеленім полі. Такої соковитої трави не буває на Землі. Ще трохи вище — і був би ліс. Але це таки трава, тільки дуже висока. Хлопці вийшли і зняли скафандри — дихати добре, навіть краще, ніж на Землі. А які пахощі ! Як у травневім саду! . — Тут тепло, я думаю, що й комбінезони скинемо, — промовив Марк o . — Почекай, не знаємо, які тут рослини, може, отруйні — хай нас комбінезони охороняють. Хлопці йшли полем і дивувалися на стрункі ряди квітів. Квіти були величезні, ви щі від людського зросту, і трохи нагадували наші соняшники. Одні були червоні, другі сині, а ще — яскраво - жовті. Кожний колір окремо, громадами, наче їх хто дбайливо садив на грядки. — Хто ж їх тут посадив? Ми напевно знайдемо тут і величезних людей - гігант ів. — Не знайдете, — відповів хтось тоненьким голоском. — Ми самі себе садимо. Хлопці перелякалися і стали шукати, хто це до них заговорив. Нікого не було, але квіти хитали голівками і — далебі! — сміялися. — Так, це ми до вас говоримо, — обізвалась жовта квітка. — А звідки ви знаєте нашу мову? — Ми всі мови знаємо, бо ми квіти. У вас на Землі ж кажуть, що квіти говорять. І це правда. — Ну, то здорові будьте, Квіти! — привітався Симон. — Можна у вас трохи зупинитися? — Можна, якщо ви не будете нас рвати й н ищити, — сказала червона квітка. — Нам казали, що на Землі ви робите страшні злочини супроти квітів: рвете їх, ріжете, тримаєте ув’язнених у вазах, а тоді, півмертвих, викидаєте на сміття. — Це так, — зізнався Марко, — але ми й доглядаємо квіти: сіємо та с адимо їх, поливаємо, годуємо, виполюємо бур’яни... А потім настає зима, що вбиває квіти. Але ми збираємо їх насіння та навесні знову садимо. Така доля квітів у нас. А у вас що — ви вічно ростете? — У нас вічна весна, але ми гинемо від посухи, вітру і прост о від старости. А часом гинемо і на війні. — На якій війні? Які бувають у квітів війни? — Бувають, ще й які! Війни за територію. Наша плянета влаштована так, щоб кожна квітка мала свої права. У нашім уряді є рівна кількість представників від усіх трьох кол ьорів: червоного, синього та жовтого. Але часом з’являються зухвальці, що хочуть загарбати чуже. Вони намовляють інших і починають засипати своє насіння на чужу землю. Тоді між червоними квітами раптом виростають сині. На них накидаються господарі цієї діл янки, і зчиняється бій. Часом виростають мішані квіти фіялкового або помаранчевого кольору, але вони не виживають і губляться між господарями. Господарі також воюють корінням, вони під землею знаходять напасників і винищують їх. — Ніде нема миру, — зітхнув Марко. — Є в нас мир, наші війни довго не тривають, а тільки поки ми виженемо напасника. — Так і ми на Землі хочемо вигнати напасника, що вкоренився на Україні, і тоді на нашій Землі настане мир, — сказав Симон. По запашній траві хлопці пішли до сплетено го з квітів намету, де на листку блищав золотом запашний мед і лежали зернятка. Квіти запросили мандрівників пообідати, і ця їжа дуже смакувала хлопцям. На цій плянеті не було ані будинків, ані майстерень — нічого, чим би можна було полагодити антени. Але квіти дали їм чарівного нектару, що ним треба намастити лице, і тоді можна відчувати напрям і знайти дорогу. Хлопці попрощалися з квітами, сіли в свій корабель і полетіли шукати міжплянетну станцію. Квіти співали й махали їм услід голівками. — Отже, знайшл и ми досі незнану плянету, але не можемо її назвати ані Симаром, ані Марсимом, бо це плянета Квітів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
