Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2018 КОБИЛЯНСЬКА ТА ЇЇ ВИБІР Діти, кухня, церква. Така їй мала судитися доля. Хоча є нюанс. Мовний. У її випадку це звучало мовою ориґіналу: Kinder, Küche, Kirche. Південна Буковина кінця ХІХ — початку ХХ ст. Переважно румунське населення. Німецька мова. У нав - чанні, культурі, мистецтві. Багатодітна шляхетна родина. П’ятеро братів і двоє с естер. Хлопцям — гідна освіта, дівчатам — гідне заміжжя. Перевірений поколіннями сценарій життя. Ось тільки Ольга Кобилянська хотіла не заміж, а вчитися. У ті часи перше не передбачало друге, а друге — перекреслювало перше. Ну, а у випадку Ко - билянської ос віта мала обмежитися чотирма класами початкової школи, а далі — усе сама, усе сама. І тут мала би початися історія про фемінізм. Бо суспільні жорнова, в які потрапила Кобилянська, у порох стерли б кожну другу феміністку ХХІ ст.: сучасна боротьба за право й менуватися членкинею й отримувати рівну з чоловіками зарплатню не йде ні в яке порівняння із особистим двобоєм Кобилянської з тогочасною суспільною мораллю. Леся Українка під час гостин у Кобилянської писала, вкрай шокована, в листі додому, що, мовляв, у ц их пуританських краях незаміжнім дівчатам (та й заміжнім жінкам) не можна ввечері нікуди ходити без чоловічого супроводу. Не тому, що небезпечно. А через те, що — непристойно. Які літературні вечори... А Кобилянська примудрялася не лише ходити без супровод у, але ще й... (пхе, як непристойно!) заробляти своїм жіночим розумом на життя. Утім, насправді це не стільки історія про фемінізм, а про мову. Бо у ті часи на буковинських землях у німецькомовної й обізнаної з німецькою культурою Ольги Кобилянської був не поганий шанс відбутися як німецькій письменниці та активістці. Що було б престижно і, певно, перспективно. Бо німецькою там говорила й писала заможна еліта. Українською — чогось там хотів чи вимагав злиденний й упосліджений народ. Писати німецькою для наро ду — сенсу не було. Але можна було писати німецькою для Європи. А чом би й ні? Але — ні. Ольга Кобилянська самотужки вивчила українську. Їй було і в кого вчитися, і навіть за чим. Але якщо думаєте, що це далося легко, почитайте її «Людину». Читати — складн о, та все написане нею до «Людини», читати взагалі неможливо. Але її це не зупиняло. Тобто, перейти з престижної у суспільстві німецької на непрестижну українську — для Кобилянської було можливо. І у наскрізно патріархальному суспільстві відбутися не як др ужині письменника, а як письменниці, — також. І не треба жартувати, що з такими вродою і посагом у Кобилянської тільки й шансів було, як шукати себе деінде, а не в заміжжі. Ольга була копією своєї матері — німкені Марії Вернер, яка, свого часу, в ім’я любо ві й родинного щастя змінила віросповідання, вивчила українську мову, стала зразковою господинею та виховала сімох дітей. Поміж них — і вперту й затяту Олю. Тож врода тут ні до чого. Значення має вибір. І ким бути. І якою мовою відбутися. А обирає — кожен сам. Хіба ні? Аліна Акуленко , Київ. Ольга Кобилянська (ліворуч) і Леся Українка . Ольга Кобилянська (народи ла - ся 27 - го листопада 1863 - го р. у м. Ґу ра - Гумора, повіт Сучава, Гер - цоґство Буковина, Австро - Угор - щина, нині м. Ґурагумора, Ру - мунія; померла 21 - го березня 1942 - го р., Чернівці) — українська письменниця, учасниця фемі ні - стично го руху на Буковині. Упро - довж майже півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публі ци - стичних статей, перекладів, ли - шила значне за обсягом листу - вання. Частина її творів написана німецькою мовою. З них лише де - які бул и надруковані в періо - дичних виданнях.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
