Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2018 КОБИЛЯНСЬКА ТА ЇЇ ВИБІР Діти, кухня, церква. Така їй мала судитися доля. Хоча є нюанс. Мовний. У її випадку це звучало мовою ориґіналу: Kinder, Küche, Kirche. Південна Буковина кінця ХІХ — початку ХХ ст. Переважно румунське населення. Німецька мова. У нав - чанні, культурі, мистецтві. Багатодітна шляхетна родина. П’ятеро братів і двоє с естер. Хлопцям — гідна освіта, дівчатам — гідне заміжжя. Перевірений поколіннями сценарій життя. Ось тільки Ольга Кобилянська хотіла не заміж, а вчитися. У ті часи перше не передбачало друге, а друге — перекреслювало перше. Ну, а у випадку Ко - билянської ос віта мала обмежитися чотирма класами початкової школи, а далі — усе сама, усе сама. І тут мала би початися історія про фемінізм. Бо суспільні жорнова, в які потрапила Кобилянська, у порох стерли б кожну другу феміністку ХХІ ст.: сучасна боротьба за право й менуватися членкинею й отримувати рівну з чоловіками зарплатню не йде ні в яке порівняння із особистим двобоєм Кобилянської з тогочасною суспільною мораллю. Леся Українка під час гостин у Кобилянської писала, вкрай шокована, в листі додому, що, мовляв, у ц их пуританських краях незаміжнім дівчатам (та й заміжнім жінкам) не можна ввечері нікуди ходити без чоловічого супроводу. Не тому, що небезпечно. А через те, що — непристойно. Які літературні вечори... А Кобилянська примудрялася не лише ходити без супровод у, але ще й... (пхе, як непристойно!) заробляти своїм жіночим розумом на життя. Утім, насправді це не стільки історія про фемінізм, а про мову. Бо у ті часи на буковинських землях у німецькомовної й обізнаної з німецькою культурою Ольги Кобилянської був не поганий шанс відбутися як німецькій письменниці та активістці. Що було б престижно і, певно, перспективно. Бо німецькою там говорила й писала заможна еліта. Українською — чогось там хотів чи вимагав злиденний й упосліджений народ. Писати німецькою для наро ду — сенсу не було. Але можна було писати німецькою для Європи. А чом би й ні? Але — ні. Ольга Кобилянська самотужки вивчила українську. Їй було і в кого вчитися, і навіть за чим. Але якщо думаєте, що це далося легко, почитайте її «Людину». Читати — складн о, та все написане нею до «Людини», читати взагалі неможливо. Але її це не зупиняло. Тобто, перейти з престижної у суспільстві німецької на непрестижну українську — для Кобилянської було можливо. І у наскрізно патріархальному суспільстві відбутися не як др ужині письменника, а як письменниці, — також. І не треба жартувати, що з такими вродою і посагом у Кобилянської тільки й шансів було, як шукати себе деінде, а не в заміжжі. Ольга була копією своєї матері — німкені Марії Вернер, яка, свого часу, в ім’я любо ві й родинного щастя змінила віросповідання, вивчила українську мову, стала зразковою господинею та виховала сімох дітей. Поміж них — і вперту й затяту Олю. Тож врода тут ні до чого. Значення має вибір. І ким бути. І якою мовою відбутися. А обирає — кожен сам. Хіба ні? Аліна Акуленко , Київ. Ольга Кобилянська (ліворуч) і Леся Українка . Ольга Кобилянська (народи ла - ся 27 - го листопада 1863 - го р. у м. Ґу ра - Гумора, повіт Сучава, Гер - цоґство Буковина, Австро - Угор - щина, нині м. Ґурагумора, Ру - мунія; померла 21 - го березня 1942 - го р., Чернівці) — українська письменниця, учасниця фемі ні - стично го руху на Буковині. Упро - довж майже півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публі ци - стичних статей, перекладів, ли - шила значне за обсягом листу - вання. Частина її творів написана німецькою мовою. З них лише де - які бул и надруковані в періо - дичних виданнях.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
