Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 7 МОЇЙ МАМІ – НА ДЕНЬ МАМИ Під черешне ю, п овною білого цвіту, сидить мама і читає книжку. Білі пелюстки летять на траву, на мамине біле волосся. Весна 1980 - го року... День Мами. Чому я не мала тоді фотоапарата??? Спокійне, лагідне обличчя, усміхнені очі , повні любови , погляд, який мама переводить зі сто рінок книжки на дорослих вже внуків... Її радість, любов, гордість. Це ж вона їх вчила писати й читати по - українськи перше, ніж пішли до школи . Це ж вона з ними роками вчила історію та географію, об го во - рювала прочитану «лектуру», здавала « ма ту - ру» на ку рсах українознавства... Вона все віддала своїм доням , а потім о нукам. Лікар, яка після короткої лікарської кар’ єри покинула все, щоб виховувати дітей і о нуків на чужині. Прала біл изну, вела господар ство , читала внукам казочки, вчила з ними вірши ки, шила вс е « двом ґенераціям » і собі. І все з любов ’ю, з посв ятою. Глибоко релігійна, патріотка. Чому ж я не мала тоді фотоапарата? 1980 - й рік, останній День Мами моєї МАМИ. .. Переглядаю журнал «БІЛЬ/2». Там Зореслав (о. Сабол, капелян січовиків) на с. 19 — 27 напис ав «Спомин з Карпатсько ї України» — «ДОБРАНІЧ, МАМО». Березень 1939 - го р . Красне Поле – поле бою біля Хуста. «...Я приклякнув коло нього. 17 — 18 - річний гарний бльондин з високим чолом і великими блакитними очима, щось мимрив під носом, маячів у гарячці. Й ого очі то відкривалися, то заплющувалися мов у дитини, що засипляє і борониться, щоб не заснути. «Дякую мамо, що Ти прийшла... я знав, щo Ти прийдеш... Ти така добра... Tи завж д и ласкава була для мене... Т и казала, що я ще дитина, а я... за Україну, мамо , он синьо - жовті прапори мають, а я... О й, така тяжка голова... Там Україна, а я... я такий змучений, так хо чу спати... Добраніч, мамо...» І Вічність забрала від мами одинокого сина... У т ому самому журналі на с. 164 М. Потикевич - Заболотна написала: Ти жде ш матусенько моя, Коли вернусь із тюрем я, До Тебе завше буду йти. Ніхто ж не жде мене, як Ти... ...Де б я не була, де б не пішла, Пісня материнська йде за мною ... ( Воркута , 1952 ) 1950 - й рік, Табір Інта. Холод, голод, зимні бараки, довгий день каторжної п р аці, коротка ніч, а за нею — знов у новий довгий день каторжної роботи ... І знов у голод, холод, крики, по бої, приниження, покаран ня . По - літв’ язень Микола Сарма гріється згадками про рідний дім, і думками він далеко в Україні. «М олитва з П івночі » з журналу «БІЛЬ/1», с . 80 : Мамо! Заступнице мого дитинства, Свята, пречиста! Тебе уже нема... Мене ж, дорослого, спіткала Снігів колюча тьма й морозів шкарубких вогонь! Однак я виживу! Я не замерзну! Бо в мене під бушлатом Тепло Твоїх долонь... А в теперішні дні ? Скільки мам не дочекається в День Мами теплого слова, усмішки, весняної квітки в подарун о к? Понад 10 тисяч замордованих москалями молодих людей на війні в Україні. У боротьбі на рідній території за рідну Державу. Скільки жінок буде святкува ти День Мами без доньки, без сина, без своєї любови - надії? Скільки молодих людей вже ніколи не зможе подякувати своїй мамі за добро, ласки та мо литви... А скільки мам з і сльозами та молитвою будуть згадувати своїх дітей? Дай Боже сили Матері - Страдниці. Пе - р едай Їй глибоку шану та подяку. Дай віру і надію на щасливе майбутн є України, здобуте її дитиною. МАМА – то безмежна любов. .. Оксана Бризгун - Соколик , Почесна Голова СФУЖО, Почесна членка СУА .
Page load link
Go to Top