Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 1 5 У цьому місті ми починаємо о знайом лення з державними установами та громадськими ор - га нізаціями, що допомагають незахищеним верствам населення вже на рівні штату та місцевому рівні. Я побачила, як діють різні програми, що покликані сприяти дотриманню пр ав незахищених верств населення. Н апри - клад , Міжкультурна психіатрична програма для іммі ґ рантів, біженців та етнічних спільнот, особливо тих, для кого англійська мова не є рідною. Серед імм іґ рантів і біженців, на жаль, трапляються випадки психічних захворювань, а культурні відмінності роблять надання до - помоги проблемним. Саме такі відм інності до - помагають долати представники Між куль тур - ної психіатричної програми . Також ми по - бачили, як діє Trimet — система громадського транспорту Портленда та його передмістя. Діє в рамках закону ADA , тобто з повним дотри - манням прав людей з інвалідністю, зокрема , на безперешкодний доступ до будь - якої точки будь - якого місця. Познайомилися ми і з гро - ма д ською організацією, що допомагає сім’ям, зокрема біженцям і людям з інвалідністю , зна - ходити доступне житло, а також з музи кантом Маком Поттсом — піаністом, що бере участь у джазових фестивалях, працює у ресторані, за - писує музичні альбоми . І все це – б у вш и пов - ністю незрячим. Побачили ми і доступну для людей з інвалідністю освіту на прикладі вищих навчальних закладів. А я мала чудову нагоду розповісти про Університет «Україна» і про те, що у нашому ВНЗ роблять для студентів з інвалідністю. Адже наш унів ерситет – єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який має повністю адаптовані навчальні корпуси та спе - ціалізується на навчанні людей з інвалідністю. Прекрасна прогулянка узбережжям Ти - хого океану зняла втому, що накопичилася за другий тиждень програми. Океанське повітря! Безмежна далечінь, хвилі, сонц е, простір! Ми не тільки прогулюва лися, а ле й дивилися, як облаштовано відпочинок у США. Навіть най - більш «дикі» пляжі мають доступні для людей на віз ках туалети. Також є не лише звичайні піщані пляжі, а й зручні оглядові майданчики, звідки можна побачити океан зблизька. Наш водій зупинявся кілька разів, щоб ми могли краще роздивитись і запам’ятати океан. Кра - євиди були справді прекрасні! Ще кілька годин перельоту – і я у Ден - вері, штат Колорадо. Р озпакува ла валізи та од - разу почала о знайом лення з містом. У Денвері побачила бібліотеку, доступну для людей із вадами зору, а також початкову школу, в якій діти з аутизмом та іншими захворюваннями вчаться нарівні з дітьми без інвалідності. Ба - чила я підприємство, д е працюють переважно люди з інвалідні стю , а також побувала на ці - кавій та яскравій музично - театральній виставі « James and the Giant Peach » від театральної компанії « Phamaly ». Серед акторів були люди як з інвалідністю, так і без неї. Дізналася я, як працює система парків та адаптивної рек реації для людей з інва - лідністю – бачила спеціальний під і й мач , що доправляє людину з інвалідно го візка пря - місінько у басейн. Що вже говорити про різні адаптивні тренажери! І ще дізналася, що у фут - бол можна грати на електр ичних інвалідних віз ках! Кульмінацією подорожі у Колорадо стало відвід ув ання парку «Сад Богів», що зна - ходиться у місті Колорадо - Спрінгз. Штат Ко - лорадо от очений горами та скелями. Гори та скелі є і в цьому чудовому парку. Що дуже приємно — поряд із пішими та альпіністськими маршрутами є в «Саду Богів» і напрочуд рів - ненькі доріжки для людей на інвалідних візках . Прогулянка у «Сад Богів» допомогла мені випробувати найголовніше диво цієї подорожі. Річ у тім , що я змогла купити собі електричн ий інвалідн ий віз ок . В Україні без платне отри ман - ня тако го візка супроводжується безглуздою паперовою тяганиною, що зво дить нанівець саму можливість його без платн ого отримання. А купити за гроші, навіть вживан ий , в Україні я не мала фінансової можливості. Мама зробила нес подіванку , звернувшись до п ерекладачів за до помогою в пошуку вживан ого електричн ого інвалідн ого візка , адже нов ий недоступн ий ме - ні навіть у США. І ось візок у мене і в ін « муж - ньо » витрима в прогулянку «Садом Богів». А також інші мої прогулянки, яких стало значно більше. Адже навіть у неймовірно «присто - сованій» Америці я кручу колеса звичайного візка аж надто повільно, тож мені допомагала мама. Тепер вона могла просто прогулюватися поруч зі мною. Останнім пунктом подорожі було ко - лоритне місто Сан - Антоніо, штат Техас. Оз на - йом лення з ним було дуже цікавим. Я побачила річку Сан - Антоніо, чиє узбере жжя стало ок - расою міста, старовинну фортецю «Аламо» та чудовий парк навколо неї, а також пам’ятник The Alamo Cenotaph. Я ознайомилася з дос - відом роботи з переселе нцями та біженцями у Сан - Антоніо, дізналася більше про роль місце - вого уряду в підтримці прав людей з інва - лідністю, про послуги незалежного прожи - вання, рекреаційні послуги для дітей і молоді з інвалідністю. Ці знання для мене є безцінними та показали ще один бі к потреб і можливостей
Page load link
Go to Top