Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2018 WWW.UNWLA.ORG 7 треба шукати гнучкі, виважені, компромісні рішення. А також з розумінням ставитися до редакційних виправлень, змін, скорочень і доповнень друкованих дописів. Кожен з нас має свій «багаж», свої знання та свої вподобання щодо вживання слів, а наша мова — багата на синоніми. Ми можемо, наприклад, йти , мандрувати , крокувати , простувати , тупцювати , пертися , ступати , марширувати , чимчикувати , брести ... Кожен має право використовувати ті слова, до яких «лежить його душа». Втім таке «право» звужується, коли йдеться про написання листів, дописів, наукових або популярних статей, літературних творів тощо. Також наша мова реґламентується вживанням слів у правиль- ному значенні і за наявності їх у словниках. Для прикладу, є особливості вживання слів, що відповідають англійським open/close . Бо укра- їнці відчиняють/зачиняють двері, вікна, ква- тирку, ворота, фіртку, хату; відкривають/за- кривають ресторан, змагання, засідання, таєм- ницю, душу, картки, рахунок, закон фізики, комусь очі на правду; розплющують/заплю- щують очі, повіки; розгортають/згортають книжку, зошит, альбом, газету, журнал; від- микають/замикають замок, ключем двері тощо. Усі перелічені слова є в словниках, але використання їх може бути правильним (ко- ректним) або ні. Незалежно від того, йдеться про письмо або усне мовлення, головне та най- важливіше для нас — любити й шанувати мову, позбавлятися від суржику (різного походження) й російських слів, а також вживати слова у пра- вильному їх значенні. Деякі слова, вживані нами, справді є в словниках. Так, слово гордість нікого не здивує у словосполученні « він наша гордість »; але може напружити, якщо скажемо « гордимося його успіхами », бо краще ними пишатися . Слово об’єм також зі словника. Проте можемо говорити хіба що про об’єм горнятка , але в жодному разі не роботи, бо роботу характеризує обсяг . Ніхто не заперечує, що слово другий — абсолютно правильне й українське. Але вживати його у словосполученні « роки йдуть один за другим » — неправильно. У цьому випадку треба сказати « роки йдуть один за одним ». А от слово існуючий взагалі є дуже примхливим, особливо якщо ми маємо намір вжити його на місці російського « сущєствующій ». Зокрема, вжи- вання цього слова замість прикметників буде неправильним у таких випадках: чинне законо- давство, наявні теорії, заведений порядок, тепе- рішні ціни, сучасні кордони, наявні проблеми. Мова є живою і постійно змінюється — збагачується новими словами, звільняється від застарілих (найперше, «зросійщених»). Це пояснюється розвитком економіки, міґрацією, науково-технічним проґресом, попаданням однієї держави під вплив іншої, бажанням за допомогою слів збагатити способи сприймання навколишнього світу. Бо не може людина, зміняючи світ, не змінюватися сама і не зміню- вати свою мову. Скажімо, чи знаєте ви, що Леся Українка започаткувала вживання слів « на- провесні » та « промінь », а О. Пчілка — « пере- можець » і « палкий »? Чи дійшли б до нас ці слова, якби категорично заборонили їх вживати? Нам слід дбати про те, щоб ми, українці, розуміли один одного. Щоб у недалекому май- бутньому не сталося прикрості, коли ті, хто прибув до США багато років тому, перестане розуміти представників «нової хвилі» іміґрації, і навпаки. Це вже відчувають союзянки, які давно виїхали з України і нині її відвідують. Чи цього б ми хотіли для себе, для своїх дітей і внуків, яких навчаємо української мови і які її черпають також з нашого журналу? Чи бажаємо того, щоб їхню мову не розуміли в Україні, або сприймали як діалект і говірку, що відійшли у минуле? Для мене, як і для інших членів СУА, є дуже важливим питання збереження української мови — чистої та зрозумілої. Під час живої дискусії ми знайдемо відповідь на запитання, як це зробити в оновленій ситуації. Бо всі ми — українці, бо всіх нас об’єднує любов до України та бажання зберегти нашу національну ідентичність. А головне — ми всі є членами однієї, багатої на духовні цінності, української спільноти — Союзу Українок Америки. Сподіваюся, ми разом досягнемо виваженого компромісу, що не образить ні поважних, заслужених і мудрих представників перших міґраційних хвиль, ні тих українців, які недавно прибули до Америки з різних куточків України. Адже всі ми зацікавлені в тому, щоб кожен автор не тільки впізнавав свої дописи, але й писав грамотно, щоб на шпальтах журналу кожен читач міг бачити рідну та знайому йому материнську мову, щоб українці, які ще думають над тим, чи долучатися до СУА, прийняли правильне рішення на користь нашої організації та на користь України. І на останок — з китайської мудрості: « Немає людини, яка б не робила помилок; але той, хто виправляє та визнає свої помилки, – мудрець ». То ж будьмо розумними та мудрими! Лариса Тополя , редактор.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
