Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2018 У суботу, 3-го лютого, Екзекутива СУА зібралась у своїй домівці в Ню Йорку для обговорення та прийняття важливих рішень щодо XXXIІ Конвенції СУА. Порядок денний цього засідання був складений у відповідь на запити та пропозиції численних членок СУА, які (після того, як зазначили, що вихідні у День пам’яті, що були традиційними для проведення конвенцій СУА десятиліттями, є зарезервовані для часу з сім’єю та друзями), проголосували на XXXІ Конвенції СУА про прийняття перегля- нутих підзаконних актів та проведення чер- гової конвенції, що відбувається один раз у три роки, у вересні 2020-го року. Наші членки також неодноразово вислов- лювали думку, що конвенція може бути успіш- нішою, якщо вона буде проводитись з пообіддя п’ятниці до середини дня неділі, а не до се- редини понеділка. У поєднанні з цим рішенням Екзекутива СУА визнала, що необхідно буде розробити нову програму, яка б відповідала новому графіку та новим часовим межам. Гли- бокі дискусії з цього питання почалися під час засідання 3-го лютого. Саме в контексті цих дискусій обго- ворення змін стало темою нашого засідання. Ця тема розмови почалася з найважливішого питання: що буде загальною філософією нашої екзекутиви, яка розглядатиме зміни до кон- венції стосовно української мови діаспори, якою ми були виховані, стосовно складу на- шого членства, стосовно передбачуваного май- бутнього нашої організації? Кожна учасниця засідання висловила свою думку і дискусії, що відбулися, відзначались як єдністю, так і роз- біжностями у думках. Рішення щодо формату та графіка наступної конвенції було легким завданням у порівнянні з вирішенням інших піднятих питань. Ми, за пропозицією англомовного редак- тора журналу «Наше життя», дійшли згоди та запропонували писати статті про українську мову, її еволюцію та відмінності між мовою, що використовується членками різних хвиль ук- раїнських іміґрантів до Сполучених Штатів Америки. Ви можете прочитати деякі ідеї та думки з цього приводу у цьому (березневому) числі журналу. Ми також запрошуємо читачів ділитися своїми думками щодо цієї теми (ан- глійською чи українською мовами) з редак- цією. Це своєчасне питання, яке в даний час активно обговорюється в Україні та в кожній країні, де оселилися українці, та де існують українські спільноти. Ця проблема особливо актуальна для нашої організації та для цього журналу. Але, як показує коментар Лідії Бура- чинської, колишньої голови СУА та редактора журналу, це не є для нас новим питанням: «З приїздом нової еміґрації перед Союзом Укра- їнок Америки виникло нове завдання – охо- пити ці жіночі маси. Ця думка з’явилася на одних зборах у Філядельфії. Стояло питання, чи новоприбулі можуть вливатися до існуючих відділів, чи повинні створювати свої. Після довгих дискусій більшістю голосів вирішено (і таку позицію зайняла Олена Лотоцька), що во- ни повинні вступати до різних відділів, залеж- но від місця проживання». Це цитата з біо- графії, написаної пані Бурачинською про дов- голітню голову СУА Олену Лотоцьку, яка була опублікована двома частинами у виданнях «Нашого життя» в травні та червні 1994-го року. Наступна цитата зі статті пані Бурачин- ської підкреслює природу та підводні камені цієї «головоломки» та зусиль, спрямованих на її вирішення або контроль: «Однак згодом виявилося, що це рішення було помилковим. Новоприбулі не почувалися добре в таких від- ділах і їхній плян праці їм не відповідав. Деякі членки (а їх були одиниці) вміли достосу- ватися, але загал залишився збоку, або з часом творив окремі відділи. А тоді обдумували зав- дання, які мали б виконувати». Виявляється, навіть голова СУА Лотоць- ка, яка спочатку погодилася з пропозицією про те, що нові іміґрантки приєднуються до вже існуючих відділів СУА, була здивована таким розвитком подій. Ми бачимо, це питання обго- ворювалось на всіх рівнях, як це писалось ще у перших випусках у «Нашого життя», що було перетворено з газети в журнал у 1951-му році. Історія повторюється, тому нині ми ві- таємо наші нові відділи, що складаються з най- новіших еміґранток з України та утворились у штатах Огайо, Коннектикут та Іллінойс. І ми вітаємо всіх членок цієї іміґрації, які ін- теґрувалися в існуючі відділи та збагатили їх. Але ми не можемо прикидатись, що мовних і культурних відмінностей не існує.
Page load link
Go to Top