Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2018 У суботу, 3-го лютого, Екзекутива СУА зібралась у своїй домівці в Ню Йорку для обговорення та прийняття важливих рішень щодо XXXIІ Конвенції СУА. Порядок денний цього засідання був складений у відповідь на запити та пропозиції численних членок СУА, які (після того, як зазначили, що вихідні у День пам’яті, що були традиційними для проведення конвенцій СУА десятиліттями, є зарезервовані для часу з сім’єю та друзями), проголосували на XXXІ Конвенції СУА про прийняття перегля- нутих підзаконних актів та проведення чер- гової конвенції, що відбувається один раз у три роки, у вересні 2020-го року. Наші членки також неодноразово вислов- лювали думку, що конвенція може бути успіш- нішою, якщо вона буде проводитись з пообіддя п’ятниці до середини дня неділі, а не до се- редини понеділка. У поєднанні з цим рішенням Екзекутива СУА визнала, що необхідно буде розробити нову програму, яка б відповідала новому графіку та новим часовим межам. Гли- бокі дискусії з цього питання почалися під час засідання 3-го лютого. Саме в контексті цих дискусій обго- ворення змін стало темою нашого засідання. Ця тема розмови почалася з найважливішого питання: що буде загальною філософією нашої екзекутиви, яка розглядатиме зміни до кон- венції стосовно української мови діаспори, якою ми були виховані, стосовно складу на- шого членства, стосовно передбачуваного май- бутнього нашої організації? Кожна учасниця засідання висловила свою думку і дискусії, що відбулися, відзначались як єдністю, так і роз- біжностями у думках. Рішення щодо формату та графіка наступної конвенції було легким завданням у порівнянні з вирішенням інших піднятих питань. Ми, за пропозицією англомовного редак- тора журналу «Наше життя», дійшли згоди та запропонували писати статті про українську мову, її еволюцію та відмінності між мовою, що використовується членками різних хвиль ук- раїнських іміґрантів до Сполучених Штатів Америки. Ви можете прочитати деякі ідеї та думки з цього приводу у цьому (березневому) числі журналу. Ми також запрошуємо читачів ділитися своїми думками щодо цієї теми (ан- глійською чи українською мовами) з редак- цією. Це своєчасне питання, яке в даний час активно обговорюється в Україні та в кожній країні, де оселилися українці, та де існують українські спільноти. Ця проблема особливо актуальна для нашої організації та для цього журналу. Але, як показує коментар Лідії Бура- чинської, колишньої голови СУА та редактора журналу, це не є для нас новим питанням: «З приїздом нової еміґрації перед Союзом Укра- їнок Америки виникло нове завдання – охо- пити ці жіночі маси. Ця думка з’явилася на одних зборах у Філядельфії. Стояло питання, чи новоприбулі можуть вливатися до існуючих відділів, чи повинні створювати свої. Після довгих дискусій більшістю голосів вирішено (і таку позицію зайняла Олена Лотоцька), що во- ни повинні вступати до різних відділів, залеж- но від місця проживання». Це цитата з біо- графії, написаної пані Бурачинською про дов- голітню голову СУА Олену Лотоцьку, яка була опублікована двома частинами у виданнях «Нашого життя» в травні та червні 1994-го року. Наступна цитата зі статті пані Бурачин- ської підкреслює природу та підводні камені цієї «головоломки» та зусиль, спрямованих на її вирішення або контроль: «Однак згодом виявилося, що це рішення було помилковим. Новоприбулі не почувалися добре в таких від- ділах і їхній плян праці їм не відповідав. Деякі членки (а їх були одиниці) вміли достосу- ватися, але загал залишився збоку, або з часом творив окремі відділи. А тоді обдумували зав- дання, які мали б виконувати». Виявляється, навіть голова СУА Лотоць- ка, яка спочатку погодилася з пропозицією про те, що нові іміґрантки приєднуються до вже існуючих відділів СУА, була здивована таким розвитком подій. Ми бачимо, це питання обго- ворювалось на всіх рівнях, як це писалось ще у перших випусках у «Нашого життя», що було перетворено з газети в журнал у 1951-му році. Історія повторюється, тому нині ми ві- таємо наші нові відділи, що складаються з най- новіших еміґранток з України та утворились у штатах Огайо, Коннектикут та Іллінойс. І ми вітаємо всіх членок цієї іміґрації, які ін- теґрувалися в існуючі відділи та збагатили їх. Але ми не можемо прикидатись, що мовних і культурних відмінностей не існує.
Page load link
Go to Top