Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2018 WWW.UNWLA.ORG 1 Наша мова українська За час перебування в родині СУА я зрозуміла, що потрапила до поважної та сер- йозної української спільноти, що складається з національно свідомих і патріотично налаш- тованих союзянок. Захоплююся і схиляю го- лову перед мужністю, стійкістю та бажанням українських жінок і жінок українського по- ходження, які об’єдналися в СУА, перетворили її на потужну та відому у світі організацію. Вдячна, що прийняли мене до своєї когорти і даєте змогу разом з Вами примножувати її традиції та дбати про те, щоб СУА ставала ще потужнішою, розвивалася та розширювала- ся — і кількісно, і територіально. Охоче прий- няла пропозицію стати редактором журналу «Наше життя» і, обіймаючи цю посаду, бачу, серед інших, своє завдання у тому, щоб зробити видання ще цікавішим, доступнішим і зрозумілішим ширшій аудиторії читачів. «Наше життя» є одним з головних засобів поширення інформації про те, які добрі справи робить СУА. Також він є майданчиком для спіл- кування союзянок, що проживають на всій території США та в Україні. Крім того, вико- ристовуючи журнал, ми можемо ознайомлю- вати з нашою організацією тих жінок, які нещодавно приїхали до США та шукають ук- раїнську спільноту, що їм близька за погля- дами, переконаннями і рівнем патріотизму. Наш журнал повинен бути для української діаспори всіх хвиль іміґрації таким, що об’єд- нує. І це збільшує вимоги і до змісту, і до мови, якою журнал послуговується. Бо від цього залежить, хто нам писатиме, хто нас читатиме і хто захоче до нас приєднатися, отримуючи відомості про СУА зі шпальт «Нашого життя». Не применшуючи значення тематики дописів у журналі, наразі зупинюся на деяких мовних питаннях. Бо саме мова є одним із найважливіших факторів ідентифікації україн- ця. До того ж, нині вона з феномена культури, засобу спілкування та пізнання світу пере- творилася на фактор безпеки народу, усіх громадян України. І питання вибору мови спіл- кування безпосередньо стосується питання гро- мадянської відповідальності за майбутнє своєї країни. Через мовні особливості, за «мертвими» написаними людиною словами може прогля- датися реальний її голос і емоції. Іноді ми навіть уявляємо зовнішній вигляд автора, побачимо або відчуваємо те, що знаходиться навколо нього. Подібно до того, як мова цілого народу має свої виразні, тільки їй притаманні, властивості (що позначаються не лише пев- ними правилами сполучення звуків у слова, а слів у речення, але вбирають низку націо- нальних, традиційних понять), мова кожної окремої людини також має індивідуальні ри- си – з багатою чи бідною лексикою, з упо- добаними словами та зворотами, з простою чи складною будовою речення, з використанням (або забороною на використання) окремих, знайомих і близьких їй слів. Щоправда, заради того, аби людину зрозуміли, а також заради свідчення своєї грамотності, вона повинна до- тримуватися граматичних правил і норм. Коли ж є потреба у діалекті, наріччі або говірці, слід пояснювати іншим значення вжитих слів або фраз. Розмірковувати над мовою журналу по- чала з перших днів роботи, але особливий стимул отримала тоді, коли відредаґували мій допис за Г. Голоскевичем. До бажання зро- зуміти не знайомі мені слова (або правила їх написання), додалися пригнічення, незадово- лення та обурення – стаття зарясніла чужими, невластивими моїй мові словами (або їх фор- мами). І перетворилася в настільки чужий до- пис, що хотіла прибрати своє авторство. Але перші враження швидко вляглися, а натомість прийшло бажання розібратися, зрозуміти, нав- читися, дослідити. Також, як усвідомила нев- довзі, ті стани й відчуття були дані мені, щоб краще зрозуміти як тих, хто свого часу, пле- каючи українську мову, вичищав мову імі- ґрантів, що прибули з різних куточків України, від суржику, домагався від дописувачів до- тримання правопису Г. Голоскевича. Низький і сердечний їм уклін! Цей правопис і нині залишається взірцем для українців, бо його автору в період тотальної русифікації вдалося зберегти справжню українську мову. Проте час накладає відбиток не тільки на нас, але й на мову — і вона, попри наш супротив, також змі- нюється. І нині, аби вичистити її від суржику та взяти до уваги особливості й синонімічне багатство різних регіонів України, над новими словниками української мови працюють цілі авторські колективи, обговоренню українсь- кого правопису приділяють увагу на диспутах, конференціях, теле та радіопередачах. Не минає ця проблема і нас, читачів і до- писувачів журналу «Наше життя» Нам треба брати до уваги побажання і союзянок, які зро- стали з мовою початку та середини минулого століття, і носіїв сучасної української мови. (Продовження на стор. 6)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
