Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИ ТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 Гумористи в еміґрації Недавно прочитала книжку « St . Mark ’ s is Dead » про славну вулицю, яку ми всі у Ню Йорку знаємо і нею ходимо. Це документальна історія 8 - ї вулиці (від Авеню «A» до «Aстор плейс») від 1960 - го р. до часу, коли мером ст ав Джуліяні. Книжку написала Ada Calhoun , яка виросла, як і сотні наших дітей, саме в «ниж - ньому місті ». Більшість з нас були свідками того періоду в історії Ню Йорку з «гіппіс», кон - цертами у «Філмор театрі», наркотиками... І про нього вже є документальна книжка на 400 сторінок зі фотознімками. A от книжки про історію українського Ню Йорку як не було, так і немає. Мене це засмутило. Бо ж були і є в діяспорі багато українських письменників, журналістів і поетів. Але вони переважно пишуть про далеке минуле, а не про те, що самі пережили. І ми залишилися без описів наших перших десятиліть проживання в Aмериці. A вони були багаті на цікавих людей, насичені подіями, зокрема протестами під «совєтськими амбасадами», величавими концертами в най - кращих залях міста. .. Не уявляєте, як багато написано про іміґраційне життя в Aмериці інших народів, наприклад, євреїв, ірляндців, голляндців. A роки минають, українські імі - ґранти Ню Йорку відходять у вічність. І хто про це напише? Кого розпитає, як усе було? Дещо про наше життя в діяспорі можна довідатися чи пригадати хіба що з творів українських гумористів або сатириків. Бо в ті роки після Другої Світової війни їх в Aмериці було досить багато. Вони друкувались в наших газетах і журналах, видавали альманахи та книжки з жарт ами й фейлетонами, де опи - сували та відображали наше еміґраційне життя з його негараздами, політику й церковні про - блеми, пікніки, забави та еміґрантські настрої. Це були Іван Евентуальний, Івась Керницький (Ікер), Ярослав Курдидик (Максим Булька), Микола Пенеділок, Богдан Нижанківський (Бабай, Борсук), Лев Орлигора, Микола Ко - лянківський (М. Точило), Орест Cлупчин ський (карикатурист), Міра Гармаш (Ї. Їжак), Ганна Черінь, а в Aвстралії — Зоя Когут та багато інших. Попереду всіх був Едвард Козак (ЕКО, Мамай ), який від самого приїзду до США упродовж багатьох років двічі на місяць видавав започаткований ним ще в Німеччині у 1948 - му р. гумористичний журнал «Лис Ми - кита». Е. Козак сам писав жарти й фей летони та чудово їх ілюстрував, а в журналі друкував також і нших наших гумористів і сатириків. Він видав дві власноруч ілюстровані книжки своїх гуморесок — «Гриць Зозуля» та «На хлопський розум Гриця Зозулі». І нині, читаючи їх, будете сміятися вголос! Ілюстрував він також книжки інших авторів, і робив це безплатно . Малюнки діячів нашої еміґрації та світової політики, виконані ним, краще ніж фотографії передають схожість і характер чи то президента УНС Йосипа Лисогора, чи п. Лідії Крушельницької, чи Хрущова, Малєнкова, Cталіна та Брежнєва. Ті річні видання «Лис Мики ти» є чудовим матеріялом для написання історії нашої діяспори — бережу їх як найбільший скарб. В A рґентині в ті часи у видавництві Юліяна C ередяка багато років поспіль виходив гумористичний ілюстрований журнал «Мі т - ла», а також щорічний календар - альманах “Мітла”. У 1954 - му видано ілюстровану О. Клим ком книжку Юрія Тиса Крохмалюка «Щоденник національного героя Cелепка Ла - вочки», де C. Лавочка описує «на весело» свої пригоди від моменту вступу до дивізії «Га - личина» 2 - го липня 1943 - го р. до 12 - го травня 19 45 - го р. У пластовому журналі «Юнак» завжди були жарти на пластові теми, навіть якийсь час була весела ілюстрована сторінка «Прецлі», яку готували старші пластуни Михайло Турчин і Роман Юзенів. Пласт також видав книжку дуже дотепних і смішних віршів «Округ лі квадрати» пластуна Філька Cтаруха (псевдо «Пан Т’офель»). Нині вже й «зі свічкою» не знайдете доброго українського жарту. Тому пропоную уривок з фейлетону Е. Козака «Домашна анструкція», де жінка Гриця Зозулі – гро мад - ська діячка – залишає йому лист пі д горнятком від кави, бо сама іде кудись, а Гриць ще не прийшов з роботи. Книжки Е. Козака написані давньою галицькою говіркою, але союзянки кмітливі, то ж дадуть собі з тим раду. До - помагає розумінню читання вголос. Отже, на - солоджуйтеся. «...Не буду дома аж по пєтій, то возми собі сам обід. Росіл є в синім банєку у ґаражи, бо до фрижирейторі не вмістив си. Aле перше позбирай з росолу тлусте з верха, аби тобі тото у холесторолю не пошкодило. Aле до ґарбічу того не кидай, бо то добре у зимі давати пташкам. Клюски до росолу є у друслєку у шафці, отій, жи в ній тримаю пателні, бо у фрижерейторі не змістили си. На друге возми собі або шницлі, жи лишили си з учора, або
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
