Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИ ТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 Гумористи в еміґрації Недавно прочитала книжку « St . Mark ’ s is Dead » про славну вулицю, яку ми всі у Ню Йорку знаємо і нею ходимо. Це документальна історія 8 - ї вулиці (від Авеню «A» до «Aстор плейс») від 1960 - го р. до часу, коли мером ст ав Джуліяні. Книжку написала Ada Calhoun , яка виросла, як і сотні наших дітей, саме в «ниж - ньому місті ». Більшість з нас були свідками того періоду в історії Ню Йорку з «гіппіс», кон - цертами у «Філмор театрі», наркотиками... І про нього вже є документальна книжка на 400 сторінок зі фотознімками. A от книжки про історію українського Ню Йорку як не було, так і немає. Мене це засмутило. Бо ж були і є в діяспорі багато українських письменників, журналістів і поетів. Але вони переважно пишуть про далеке минуле, а не про те, що самі пережили. І ми залишилися без описів наших перших десятиліть проживання в Aмериці. A вони були багаті на цікавих людей, насичені подіями, зокрема протестами під «совєтськими амбасадами», величавими концертами в най - кращих залях міста. .. Не уявляєте, як багато написано про іміґраційне життя в Aмериці інших народів, наприклад, євреїв, ірляндців, голляндців. A роки минають, українські імі - ґранти Ню Йорку відходять у вічність. І хто про це напише? Кого розпитає, як усе було? Дещо про наше життя в діяспорі можна довідатися чи пригадати хіба що з творів українських гумористів або сатириків. Бо в ті роки після Другої Світової війни їх в Aмериці було досить багато. Вони друкувались в наших газетах і журналах, видавали альманахи та книжки з жарт ами й фейлетонами, де опи - сували та відображали наше еміґраційне життя з його негараздами, політику й церковні про - блеми, пікніки, забави та еміґрантські настрої. Це були Іван Евентуальний, Івась Керницький (Ікер), Ярослав Курдидик (Максим Булька), Микола Пенеділок, Богдан Нижанківський (Бабай, Борсук), Лев Орлигора, Микола Ко - лянківський (М. Точило), Орест Cлупчин ський (карикатурист), Міра Гармаш (Ї. Їжак), Ганна Черінь, а в Aвстралії — Зоя Когут та багато інших. Попереду всіх був Едвард Козак (ЕКО, Мамай ), який від самого приїзду до США упродовж багатьох років двічі на місяць видавав започаткований ним ще в Німеччині у 1948 - му р. гумористичний журнал «Лис Ми - кита». Е. Козак сам писав жарти й фей летони та чудово їх ілюстрував, а в журналі друкував також і нших наших гумористів і сатириків. Він видав дві власноруч ілюстровані книжки своїх гуморесок — «Гриць Зозуля» та «На хлопський розум Гриця Зозулі». І нині, читаючи їх, будете сміятися вголос! Ілюстрував він також книжки інших авторів, і робив це безплатно . Малюнки діячів нашої еміґрації та світової політики, виконані ним, краще ніж фотографії передають схожість і характер чи то президента УНС Йосипа Лисогора, чи п. Лідії Крушельницької, чи Хрущова, Малєнкова, Cталіна та Брежнєва. Ті річні видання «Лис Мики ти» є чудовим матеріялом для написання історії нашої діяспори — бережу їх як найбільший скарб. В A рґентині в ті часи у видавництві Юліяна C ередяка багато років поспіль виходив гумористичний ілюстрований журнал «Мі т - ла», а також щорічний календар - альманах “Мітла”. У 1954 - му видано ілюстровану О. Клим ком книжку Юрія Тиса Крохмалюка «Щоденник національного героя Cелепка Ла - вочки», де C. Лавочка описує «на весело» свої пригоди від моменту вступу до дивізії «Га - личина» 2 - го липня 1943 - го р. до 12 - го травня 19 45 - го р. У пластовому журналі «Юнак» завжди були жарти на пластові теми, навіть якийсь час була весела ілюстрована сторінка «Прецлі», яку готували старші пластуни Михайло Турчин і Роман Юзенів. Пласт також видав книжку дуже дотепних і смішних віршів «Округ лі квадрати» пластуна Філька Cтаруха (псевдо «Пан Т’офель»). Нині вже й «зі свічкою» не знайдете доброго українського жарту. Тому пропоную уривок з фейлетону Е. Козака «Домашна анструкція», де жінка Гриця Зозулі – гро мад - ська діячка – залишає йому лист пі д горнятком від кави, бо сама іде кудись, а Гриць ще не прийшов з роботи. Книжки Е. Козака написані давньою галицькою говіркою, але союзянки кмітливі, то ж дадуть собі з тим раду. До - помагає розумінню читання вголос. Отже, на - солоджуйтеся. «...Не буду дома аж по пєтій, то возми собі сам обід. Росіл є в синім банєку у ґаражи, бо до фрижирейторі не вмістив си. Aле перше позбирай з росолу тлусте з верха, аби тобі тото у холесторолю не пошкодило. Aле до ґарбічу того не кидай, бо то добре у зимі давати пташкам. Клюски до росолу є у друслєку у шафці, отій, жи в ній тримаю пателні, бо у фрижерейторі не змістили си. На друге возми собі або шницлі, жи лишили си з учора, або
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
