Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ” , ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 15 полум’ям!» Тому за вогнем спостерігали та чекали, коли полум’я почервоніє. У деяких українських селах Буко вини у кінці ХІХ ст. в купальську ніч була цікава гра. Хлопці й дівчата бралися за руки, водили танок і наближалися до води. Хтось казав: «Йдемо до води, бих не знати біди!». Усі здіймали руки вгору та з вигуком «Вода від сьогодні свята!» нахилялись і клан ялися воді . Біля вогнища відбувалися й інші моло - діжні ігри, зокрема пов’язані з перестри - буванням. Спочатку хлопці (по старшині) – поодинці й попарно, а потім і дівчата, як во - гнище трохи вщухне. У селах Прутсько - Дні - стровського межиріччя Буковини пере ст ри - бували через купальський вогонь парами. Хло - пець знімав з голови дівчини вінок і клав собі на голову, а на дівчину одягав свій головний убір. Потім вони бралися за руки й стрибали удвох. Далі пара, знову помінявшись головним убором і вінком, обходила на вколо Купала й ставала позаду інших учасників гри. І так робили тричі. Якщо всі рази пара вдало перестрибувала багаття, то це означало, що молоді неодмінно візьмуть шлюб і в злагоді проживуть свій вік. Також перестрибування через вогонь було перевіркою на сумісність хлопця й дівчини: якщо вони у цей час не розімкнули рук, не зачепили багаття ногами, то їхній шлюб буде щасливим. Особливі права у виборі шлюбного пар - тнера у купальську ніч надавалися дівчатам. Дівчина, яка не мала свого хлопця, могла пі - дійти до вільного хлопця та запросити його до очищення вогнем – перестрибнути разом через багаття, пропонуючи йому у такий спосіб друж - бу та шлюб. Якщо він погоджувався, то вони разом очищувались вогнем, потім пускали на воду віночки, купалися, зустрічали перші промені Сонця і отримували природне освя - чен ня. У придністровських селах Буковин - ського Поділля ще у 70 - х рр. ХХ ст. вважалося, що молода пара, яка освятилася у купальську ніч, була повноцінною шлюбною парою. Хло - пець вранці приводив дівчину додому як дру - жину, а їхні нічні взаємини вважались формою громадського шлюбу. Окрім купальського вогню, зі святом пов’язані два найголовніші персонажі – Купало та Марена (Морена, Мара, Марина). За слов’янським мі т ом – це зимове божество, що морить землю холоднечею, а людину – хворобами та голодом. За іншими версіями — Марена колись була богинею Весни та вва жа - лась жінкою Купала. Ляльку - опудало Марени дівчата робили із соломи в зріст людини, одягали у вишиту жіночу сорочку, підв’язували горботку - запаску, підперізували, на шию одя - гали намисто, а на ноги – постоли. Хлопці у цей час готували Купала. У давні часи це також була лялька з соломи, але з ХІХ ст. його почали виготовляли з верхівки зеленого дерева та прикрашали різнокольоровими стрічками. Ку - пала ставили на прост орій галявині — навколо нього відбувалися основні події свята. На Бу - ковині для Купала вибирали, переважно, вер - бу, і прикрашали його вінками, квітами, фрук - тами. Ляльки Марени та Купала . Традиційно на Купальське свято сходилося все село – від дітей до літніх людей. Найменші учасники також розпалювали не - величкі багаття або ж зносили на купу кропиву й перестрибували її. Молодиці приносили з собою вареники, а чоловіки й парубки – напої, розстеляли скатертини й частувалися. Обо в’яз - ковим серед напоїв був хмільний медо вий напій, що мав певною мірою допомогти мо - лодим парам звільнитися від сором’язливого страху поєднання у любові. У купальську ніч ніхто не лягав спати. Люди вірили, що в цю ніч усе оживає та гуляє, а на світ виходять злі й добрі духи. Та кож вважали, що той, хто не спав усю ніч, міг зустрітися з добрим Ладом – опікуном гос - подарства й роду. Набрана у купальську ніч вода з водой - мища, біля якого проходило свято, вважалась особливо магічною — на такій воді ворожили. Наприклад, виганяли з люд ини переляк: у посудину з водою виливали розплавлені віск або олово та спостерігали за формою за - тверділої речовини: до якої тварини чи звіра подібна, від того й переляк. Далі промовляли: «Приходить кінь вороний, забирає страх з... (називали ім’я) на Чорне море, де пси не гавкають, кугути не піють. Кінець!», — і несли до річки та виливали всі залишки. Також на Купала дівчата пускали на
Page load link
Go to Top