Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ” , ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 15 полум’ям!» Тому за вогнем спостерігали та чекали, коли полум’я почервоніє. У деяких українських селах Буко вини у кінці ХІХ ст. в купальську ніч була цікава гра. Хлопці й дівчата бралися за руки, водили танок і наближалися до води. Хтось казав: «Йдемо до води, бих не знати біди!». Усі здіймали руки вгору та з вигуком «Вода від сьогодні свята!» нахилялись і клан ялися воді . Біля вогнища відбувалися й інші моло - діжні ігри, зокрема пов’язані з перестри - буванням. Спочатку хлопці (по старшині) – поодинці й попарно, а потім і дівчата, як во - гнище трохи вщухне. У селах Прутсько - Дні - стровського межиріччя Буковини пере ст ри - бували через купальський вогонь парами. Хло - пець знімав з голови дівчини вінок і клав собі на голову, а на дівчину одягав свій головний убір. Потім вони бралися за руки й стрибали удвох. Далі пара, знову помінявшись головним убором і вінком, обходила на вколо Купала й ставала позаду інших учасників гри. І так робили тричі. Якщо всі рази пара вдало перестрибувала багаття, то це означало, що молоді неодмінно візьмуть шлюб і в злагоді проживуть свій вік. Також перестрибування через вогонь було перевіркою на сумісність хлопця й дівчини: якщо вони у цей час не розімкнули рук, не зачепили багаття ногами, то їхній шлюб буде щасливим. Особливі права у виборі шлюбного пар - тнера у купальську ніч надавалися дівчатам. Дівчина, яка не мала свого хлопця, могла пі - дійти до вільного хлопця та запросити його до очищення вогнем – перестрибнути разом через багаття, пропонуючи йому у такий спосіб друж - бу та шлюб. Якщо він погоджувався, то вони разом очищувались вогнем, потім пускали на воду віночки, купалися, зустрічали перші промені Сонця і отримували природне освя - чен ня. У придністровських селах Буковин - ського Поділля ще у 70 - х рр. ХХ ст. вважалося, що молода пара, яка освятилася у купальську ніч, була повноцінною шлюбною парою. Хло - пець вранці приводив дівчину додому як дру - жину, а їхні нічні взаємини вважались формою громадського шлюбу. Окрім купальського вогню, зі святом пов’язані два найголовніші персонажі – Купало та Марена (Морена, Мара, Марина). За слов’янським мі т ом – це зимове божество, що морить землю холоднечею, а людину – хворобами та голодом. За іншими версіями — Марена колись була богинею Весни та вва жа - лась жінкою Купала. Ляльку - опудало Марени дівчата робили із соломи в зріст людини, одягали у вишиту жіночу сорочку, підв’язували горботку - запаску, підперізували, на шию одя - гали намисто, а на ноги – постоли. Хлопці у цей час готували Купала. У давні часи це також була лялька з соломи, але з ХІХ ст. його почали виготовляли з верхівки зеленого дерева та прикрашали різнокольоровими стрічками. Ку - пала ставили на прост орій галявині — навколо нього відбувалися основні події свята. На Бу - ковині для Купала вибирали, переважно, вер - бу, і прикрашали його вінками, квітами, фрук - тами. Ляльки Марени та Купала . Традиційно на Купальське свято сходилося все село – від дітей до літніх людей. Найменші учасники також розпалювали не - величкі багаття або ж зносили на купу кропиву й перестрибували її. Молодиці приносили з собою вареники, а чоловіки й парубки – напої, розстеляли скатертини й частувалися. Обо в’яз - ковим серед напоїв був хмільний медо вий напій, що мав певною мірою допомогти мо - лодим парам звільнитися від сором’язливого страху поєднання у любові. У купальську ніч ніхто не лягав спати. Люди вірили, що в цю ніч усе оживає та гуляє, а на світ виходять злі й добрі духи. Та кож вважали, що той, хто не спав усю ніч, міг зустрітися з добрим Ладом – опікуном гос - подарства й роду. Набрана у купальську ніч вода з водой - мища, біля якого проходило свято, вважалась особливо магічною — на такій воді ворожили. Наприклад, виганяли з люд ини переляк: у посудину з водою виливали розплавлені віск або олово та спостерігали за формою за - тверділої речовини: до якої тварини чи звіра подібна, від того й переляк. Далі промовляли: «Приходить кінь вороний, забирає страх з... (називали ім’я) на Чорне море, де пси не гавкають, кугути не піють. Кінець!», — і несли до річки та виливали всі залишки. Також на Купала дівчата пускали на
Page load link
Go to Top