Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
14 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2018 СВЯТО ІВАНА КУПАЛА – ПОШАНУВАННЯ ЛЮДИНИ TA ПРИРОДИ У календарному звичаєво - обрядовому комплексі українців найголовнішим і най - більш яскравим літнім святом з давніх часів вва жався день Купала (Купайла) . Назву свято отримало від бога плодючості Купала, а також тому, що бог Сонця — Дажбог, у день літнього сонцестояння купається у земній потужній силі – Воді. Його святкують 7 - го ли - п ня, поєднують з християнським святом Івана Предтечі та відповідно й називають — святом Івана Купала . Схожі свята існують у багатьох країнах: Купалле в Білорусі, День Сонця у Литві , день Яніса у Латвії, Еньовден у Болг арії, Сан - Джованні в Італії, Сан - Хуан в Іспанії, Феста Юніна у Бразилії. Як відомо, Ісуса Христа хрестив Іван Хреститель. Серед ритуалів хрещення було купання у воді. Імовірно, саме тому в народі за Іваном Хрестителем утвердилося також ім’я Івана Купала. Т ривалий час православна та католицька церкви вважали свято Купала «диявольським», «нечистим». Проте поганські обряди були наскільки живучими, що церква не могла їм перешкодити (окремі з них були навіть канонізовані). Велике значення, якого надавали святу К упала, зумовлене літнім сонцестоянням. Це був один з найдовших днів, коли Сонце (його богом був Дажбог) досягало свого апогею. Природа в цей час квітла, дозрівали плоди та наставав найважливіший період землеробської діяльності – жнива. Наші пращури вважали , що на Івана Купала Сонце, вогонь і вода мають найбільшу очищувальну та магічну силу. Тому у цей день перестрибували через вогонь і купалися. На початку ХХ ст. в деяких районах України, як Буковина, Поділля, Волинь, стало звичаєм стрибати також через кущ кропиви. Таке очищення стосувалось переважно дітей, які, стрибаючи через вогонь, могли обпектись. А зачепивши кропиву, серйозних пошкоджень не зазнавали. Готуючись до обрядів Купальської ночі, дівчата збирали квіти, плели з них віночки та прикрашали купаль ське деревце. За травами та квітами, серед яких обов’язково були полин і ромашки, ходили у другій половині дня перед купальською ніччю. Вважали, що полину бояться відьми та русалки, а ромашка — то квітка Сонця. Квіти рвали без хлопців, щоб ті «долю не зляк али». Іноді дівчата заготовляли квіти ще за дня, прикрашали ними вербу (або інше дерево) і водили навколо танок. У хлопців були свої попередні турботи. Вони кидали зілля на стежину, де має йти кохана дівчина. Там обов’язково мала бути біла лілія (знак особ ливої шани та чистоти). Якщо поблизу хати дівчини росла верба, то хлопець перев’язував її червоною стрічкою, «аби знали, що тулиться до цего двору чиясь любов». Іноді на вербу вішали віхоть соломи, «щоб дуже гонорова дівчина не гонорилась». Головний атрибу т, довкола якого відбувалися дійства на свято Івана Купала — купальський вогонь , що мав горіти всю ніч. Парубки для цього заздалегідь заготовляли дрова. Вони несли селом кошика, куди кожен господар мав кинути «на розпал» якусь річ, що вийшла з ужитку, або кілька полін. У того, хто іґнорував цей звичай, хлопці крали з двору щось дерев’яне. Якщо ж такого на подвір’ї не було, то викрадали частину тину. За давніми віруваннями українців, дрова для вогнища потрібно було зібрати з чотирьох кутів села, а також з чо тирьох кутів галявини, де мала відбуватися святкова обрядодія. Купальська ніч вважалась шлюбною. Цієї ночі вступали в шлюб Вода і Вогонь , Небо і Земля та парувалися люди. Саме тому у день перед святом хлопці викрадали колеса від возів чи колодязів (або виг отовляли їх з лози) та обмотували соломою. А на свято їх підпа лю - вали та котили з берега до води. Так відбувався символічний шлюб Води та Вогню . Після цього Вода вважалась придатною для купання, бо «одружилася» з Вогнем і стала чистою та свя - тою. Такий ри туал відкривав дорогу до шлюбу між людьми. У давні часи вірили, що шлюбна пара, яка побралась у цю ніч, буде жити ща - сливо і що народяться у них гарні діти. А для того, щоб шлюб був чистим, щасливим, по - трібно було у купальську ніч очиститися най - важливіши ми очищувачами та джерелами жит тя – водою та вогнем. Перед розпалюванням вогню обов’яз - ко во зверталися до Дажбога зі словами молит - ви. У давнину особливо уважно спостерігали за кольором вогню. Якщо він був синьо - зеленим, то стрибати через нього не дозво лялось. Такий колір вогню засвідчував, що серед присутніх є недобрі, злі люди. Можливо, з тих давніх часів у нас з’явився вислів «А горів би ти синім
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
