Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 1 1 допомога від харитативних організацій, що діяли в таборі, але з огляду на тривале пе - ребування у таборі жіноцтва – «біда збіль - шується», через що «нищаться рештки... одягу, бракне білизни, тим менше сил фізичних терпіти невигоди і недоїдання, бо організми виснажуються». Внаслідок цього до табору «завітав» плямистий тиф, яким перехворіли троє жінок (в найтяжчих таборових умовах та за відсутності повноцінного харчування). Очевидно ж, що тільки тифом не вичерпувався весь перелік хвороб , на які страждали жінки, у листі - зверненні Союзу згадувалось і про «катар легенів, анемію, всі види хвороб нервових, спеціяльні жіночі терпіння». До того ж, жінки у Щипіорно були поставлені «в такі умови, де [вони] самостійно заробити не в силі і обов’яза ні існувати з чужої ласки», усвідомлення чого було для таборового жіноцтва дуже болісним. Дехто з жінок виконував замовлення YMCA (робота з виши - вання), і після комерційної реалізації цих виробів частина виручених коштів випла - чувалась майстриням. Але очев идно, що не всі жінки мали відповідні вміння та могли скористатись цією можливістю, відтак СУ просив у Міжнародного Червоного Хреста вжи - ти заходів для урізноманітнення працевлаш - тування жіноцтва в таборі, що дало би мож - ливість «заробити для себе і дітей, а може і підпомогти зі своїх заробітків наших студентів, що стремлять до науки і все тих же калік і хворих». Нарешті, як вже зазначалось, у таборі перебувала ще одна категорія таборових меш - канців – діти, серед них були й сироти. Об’єднані в «Школі бойска утів», вони отри - мували все необхідне від YMCA. Цілком очевидно, що всі вони також потребували особливо пильної уваги з боку таборового «громадянства» і харитативних організацій, особливо з огляду на те, що їх ній денний пайок становив 160 грамів продуктів. Задля ство - рення хоча би мінімально сприятливих умов для розвитку дітей дошкільного віку в Щи - піорно, була створена «захоронка» (дитячий садочок), а підлітки мали можливість від - відувати «Школу бойскаутів». Час від часу ха - ритативні організації організову вали видачу додаткових продуктів для дітей, які пере - давались СУ, члени якого готували з них страви на власній кухні. Невідомі добродійники зі Швеції перерахували Союзу 80 тис. марок поль ських (м.п.) за цільовим призначенням – для придбання молока дітям ( ці гроші були витрачені ще у таборі Стшалково). Завдяки цьому діти впродовж 1,5 місяця щоденно отримували один літр молока. Це було потрібним через те, що в таборі діти отримували такі продукти, які могли вживатись тільки дорослими, до того ж – досить част о на заміну визначених пайком видавались інші (горох, оселедці та ін.), що не могли бути з’їдені дітьми. Зрештою, ста - раннями харитативних організацій діти в та - борі були забезпечені триразовим харчу ван - ням, але і цього, очевидно ж, було недостатньо. У ба гатьох випадках «решта бажання їсти» для дітей «заливалась чаєм з сахарином і чорним хлібом», що було ще прийнятним для дітей дошкільного віку, але не для немовлят. Осо б - ливо непростим було забезпечення дітей молоком — потребу в ньому мала вся малеча в та борі. Зрештою, їхніх батьків весь час не полишав «страх, що ця допомога урветься», і що їм доведеться бути «безсильними свідками повільної гибелі найдорожчих – єдиної утіхи нашої». Такі побоювання не були безпід став - ними – про це свідчило й поступове згор тання діяльності YМCА в таборах. Тому рада шукала інших можливостей для збільшення кількості жертводавців. Для цього нею було надіслано ще одного листа – до Олени Лукасевич, голови жіночої секції Українського Центрального Ко - мітету в Польщі – з проханням « про допомогу моральну – дружні взаємини і тісний контакт в спільній праці – вісті зі світу, часописи, журнали, книжки». Також у листі йшлося про невідкладну потребу надання матеріальної допомоги для установ, що організовані та утримувалися у таборі заходам и СУ («кухні, в якій вариться сніданок для дітей табору з продуктів», що отримували від харитативних організацій; «захоронки для дітей дошкільного віку». Крім того, зусиллями СУ у таборі були відкриті курси крою та шиття, а також «ручних робіт»; зрештою, в сі охочі могли навчитись «в’язати светри і другі вовняні вироби» (си - ровину для цього постачала таборова YMCA). Також у листі повідомлялось про ор - ганізацію курсів українознавства для жіноцтва табору. Щоправда, на перешкоді їхньому успішному розвитку стоял а «інертність, а може й злочин деяких жінок», бо із всіх жінок табору (135 осіб) відвідувати їх погодились лише 60 осіб. Але й серед цих «добровольців» було багато «непевних». Тому, як зазначалось у листі СУ до начальника таборового культурно - освітнього ві дділу, управа товариства могла поручитися лише за 20 постійних слухачок – членів Союзу. Тим не менше, рада СУ була
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
