Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 останні три місяці заслання її син Олександр Сергієнко. Оксана Яківна ж перенесла етап, вижила, попри недуги, у занесеній снігом халупці і 1985 - го р. її привезли до Києва. Думали: «баба Оксана не повернеться» КДБ вже не знав, що зробити з Мешко і було ухвалено рішення відпустити дисидентку за кордон – на лікування. У лютому 1988 - го р. на запрошенн я української діаспори Оксана виїхала до Австралії на операцію та виступила в парламенті Австралії з інформацією про становище в Україні. Радянська влада сподівалася, що Меш - ко не повернеться, але Оксана Яківна взяла участь у роботі Світового конґресу віль них українців у США – і повернулася. Незабаром Оксана Мешко увійшла до координаційної ради, створеної на основі УГГ у 1988 - му р. – Української Гельсінської Спілки (УГС). У квітні 1990 - го р. Мешко відкривала з’їзд УГС, де спілка трансформувалася в Укра - їнсь ку республіканську партію та проголосила метою «поступ до незалежності України». У червні того самого року Оксана Мешко зіні - ціювала поновлення діяльності правозахис - ного руху під назвою Український комітет «Гельсінкі - 90», а також восени брала участь у сту дентському голодуванні. До проголошення незалежності Укра - їни Оксана Мешко не дожила трохи більше ніж півроку. На її спільній з матір’ю могилі – козацькі хрести. (« Copyright © 2017 RFE / RL , Inc . Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода») ________________________________________________________________________ «ЖИТТЯ – ЦЕ БОРОТЬБА...» (Закінчення зі стор. 10) Неодноразово робилися спроби пе - реконати Олену Телігу в необхідності якнай - швидше покинути Київ. Вона категорично відмовлялася. Відомо також, що у переддень її арешту до Києва повернувся О. Ольжич, який короткочасно покинув столицю у січні для того, щоб зустрітися з полковником А . Мель - ником. Він домагався зустрічі з Оленою, щоб переконати її у необхідност і залишити Київ і тим самим врятувати своє життя. Але зустріч так і не відбулася. Вранці 9 - го лютого 1942 - го р. Олена Теліга пішла до Спілки українських письменників, де вже була засідка гестапо. За годину туди прийшов чоловік — Михайло. Пам’ятник О. Телізі в Київській політехніці. Поетку та інших націоналістів було розстріляно в двадцятих числах лютого ( заведено вважати 2 1 - го ) у Бабиному Яру. Розповідають, що у камері, де перебувала О. Теліга перед розстрілом, знай шли напис, зроблений її рукою: « Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга » . Зверху було викар - бувано стилізований під меч тризуб. Роз - повідаю ть, що один з катів після смерті О. Теліги казав, що не бачив мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка. Загалом втрати ОУН у Другій с вітовій вій ні були величезними. Загинуло п’ятеро з дев’ яти членів ПУН, серед яких незабутній Олег Кандиба - Ольжич, по - звірячому зака то - ваний фашистами у концтаборі « Заксен - гаузен » , 197 членів керівного активу ОУН. Ось деякі з них: Іван Рогач, Іван Рошко - Ірл явський, Орест Оршан - Чемеринський, Дарія Гузар - Чемеринська, Микола Кузьмик, Богдан Сі - рецький, Петро Олійник, Володимир Бара - нецький, Дмитро Звізда, Зенон Домазар, Степан Чайка, проф. Гупало, Іван Кошик, Євгенія і Тетяна Суховерські та ін. В цілому близько п’ яти тисяч членів ОУН впали жертвами гітлерівського терору у боротьбі за визволення України. « І в павутинні перехресних барв, Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Г арячу смерть, не зимне умирання» . Богдан Червак , Голова Організації Українських націоналістів , Київ . ( З матеріалів сайту «Історична правда»: http :// www . istpravda . com . ua / articles /2011/07/21/46382/ )
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
