Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 Оксана Мешко. Як КДБ не зміг одну «козацьку матір» перемогти Євгенія Тюхтенко (Із матеріалів сайту Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/28106315.html) Жінка, як ої КДБ так боялося, що у 76 років відправило етапом до Охотського моря на заслання. Жінка, яка спочатку захищала своїх рідних, а потім стала на зах ист усіх репресованих. Оксана Мешко – співзасновниця Української Гельсінської групи, «зубний біль» КДБ і «легенда дисидентського руху». Оксана Мешко, або як її ще називали «ко зацька матір», народилася 30 - го січня 1905 - го р. в с. Старі Санжари на Полтавщині. Її батьки – малоземельні селяни – вихідці з козаків, які уникли покріпачення. У багатодітній родині панував козацький дух. Дитинство Оксани Мешко припало на роки Першої світової війни, Української рево - люції 1917 — 1920 рр. і встановлення більшо - вицького режиму в Україні. Батько – садовод Яков Мешко у 1920 - му р. разом з іншими заручниками був розстріляни й «червоними» на Холодній горі в Харкові за невиконання волостю продподатку. Раніше загинув її 17 - літній брат Євген, активіст «Просвіти», боєць повстанського за - гону. Хату конфіскували. Сестра Віра, брат Іван і мати Оксани розбрелися по світу. Оксана ж бул а допитлива й уперта від народження. Їй вдалося у 1927 - му р. вступити на хімічний факультет Інституту народної освіти в Дніпропетровську і навіть зуміти його закінчити, попри кілька відрахувань за «соцпоходження». Мешко кожного разу добивалася від - новлення ; не маючи ні гуртожитку, ні сти - пендії, готувалася до екзаменів й складала їх майже екстерном, але так і не вступила в комсомол. Звинуватили у підготовці замаху на Хрущова У 1930 - му р. Оксана вийшла заміж за інститутського викладача Федора Сергієнка, колишнього члена Української комуністичної партії. Її чоловіка двічі заарештовували: «Дру - гий його аре шт був стільки ж несподіваним, як і безпричинним», – писала Оксана. Майже рік вона зверталася до різних установ. Дійшла навіть до генерального прокурора УРСР, після чого справу повернули на дорозслідування, і через 9 місяців Ф. Сергієнка випустили з - за ґра т. Але після цього чоловік не міг влаштуватись на роботу у Дніпропетровську, а тому виїхав на Урал. Туди пізніше з дітьми перебирається й Оксана. Під час бомбардування гине старший син по - дружжя – одинадцятирічний Євген і в травні 1944 - го родина повертаєть ся в Україну. Коли родина Мешко - Сергієнко осідає у Києві, то у 1946 - му р. з Волині туди приїжджає сестра Оксани Віра Худенко. Син Віри – Ва - силь, служив у Радянській армії, потрапив у німецький полон, утік і загинув у рядах Української Повстанської Армії. Сусіди до - несли на Віру в НКВС, й коли сестру аре - штували, Оксана добивається її звільнення. Це закінчилося тим, що обом сестрам висувають звинувачення у «намірі вчинити замах на першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хру - щова». Допитували і вдень, і вночі. Пі зніше Оксана Мешко напише у своїй книзі спогадів «Між смертю і життям» про ці допити. «Не призналась я і після 21 доби слідства без сну, що здійснювалося в такий спосіб: нічні допити починалися через 30 - 40 хв після «отбою», кін - чалися за годину, часом менш е, перед «під - йомом» ... Вдень пильнував «вовчок», щоб «бодрствувала» і не дрімала. Можна було сидіти на ліжку, але не лежати. За «клювання носом» саджали до карцеру в холодний підвал і забирали верхній теплий одяг. Карцер без ліжка і «тюфляка», пайок – 30 0 грамів хліба і двічі окріп. Часом за дрімання саджали в бокс, де швидко бракло повітря, і я непри том - ніла...», – свідчить проти радянської системи Мешко. Через 7 місяців кожну з сестер заочно засудили до 10 років виправно - трудових та - борів. Мешко працювала в «сільгоспзоні» на Ухті, била камінь під Іркутськом, була бу - дівельником. Жахи сталінських концтаборів описала пізніше в книжці «Між смертю і життям». «Це правдивий погляд українки на потворний світ, витворений чужинецьким духом, насильницькою, ворожою людині
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
