Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 Оксана Мешко. Як КДБ не зміг одну «козацьку матір» перемогти Євгенія Тюхтенко (Із матеріалів сайту Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/28106315.html) Жінка, як ої КДБ так боялося, що у 76 років відправило етапом до Охотського моря на заслання. Жінка, яка спочатку захищала своїх рідних, а потім стала на зах ист усіх репресованих. Оксана Мешко – співзасновниця Української Гельсінської групи, «зубний біль» КДБ і «легенда дисидентського руху». Оксана Мешко, або як її ще називали «ко зацька матір», народилася 30 - го січня 1905 - го р. в с. Старі Санжари на Полтавщині. Її батьки – малоземельні селяни – вихідці з козаків, які уникли покріпачення. У багатодітній родині панував козацький дух. Дитинство Оксани Мешко припало на роки Першої світової війни, Української рево - люції 1917 — 1920 рр. і встановлення більшо - вицького режиму в Україні. Батько – садовод Яков Мешко у 1920 - му р. разом з іншими заручниками був розстріляни й «червоними» на Холодній горі в Харкові за невиконання волостю продподатку. Раніше загинув її 17 - літній брат Євген, активіст «Просвіти», боєць повстанського за - гону. Хату конфіскували. Сестра Віра, брат Іван і мати Оксани розбрелися по світу. Оксана ж бул а допитлива й уперта від народження. Їй вдалося у 1927 - му р. вступити на хімічний факультет Інституту народної освіти в Дніпропетровську і навіть зуміти його закінчити, попри кілька відрахувань за «соцпоходження». Мешко кожного разу добивалася від - новлення ; не маючи ні гуртожитку, ні сти - пендії, готувалася до екзаменів й складала їх майже екстерном, але так і не вступила в комсомол. Звинуватили у підготовці замаху на Хрущова У 1930 - му р. Оксана вийшла заміж за інститутського викладача Федора Сергієнка, колишнього члена Української комуністичної партії. Її чоловіка двічі заарештовували: «Дру - гий його аре шт був стільки ж несподіваним, як і безпричинним», – писала Оксана. Майже рік вона зверталася до різних установ. Дійшла навіть до генерального прокурора УРСР, після чого справу повернули на дорозслідування, і через 9 місяців Ф. Сергієнка випустили з - за ґра т. Але після цього чоловік не міг влаштуватись на роботу у Дніпропетровську, а тому виїхав на Урал. Туди пізніше з дітьми перебирається й Оксана. Під час бомбардування гине старший син по - дружжя – одинадцятирічний Євген і в травні 1944 - го родина повертаєть ся в Україну. Коли родина Мешко - Сергієнко осідає у Києві, то у 1946 - му р. з Волині туди приїжджає сестра Оксани Віра Худенко. Син Віри – Ва - силь, служив у Радянській армії, потрапив у німецький полон, утік і загинув у рядах Української Повстанської Армії. Сусіди до - несли на Віру в НКВС, й коли сестру аре - штували, Оксана добивається її звільнення. Це закінчилося тим, що обом сестрам висувають звинувачення у «намірі вчинити замах на першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хру - щова». Допитували і вдень, і вночі. Пі зніше Оксана Мешко напише у своїй книзі спогадів «Між смертю і життям» про ці допити. «Не призналась я і після 21 доби слідства без сну, що здійснювалося в такий спосіб: нічні допити починалися через 30 - 40 хв після «отбою», кін - чалися за годину, часом менш е, перед «під - йомом» ... Вдень пильнував «вовчок», щоб «бодрствувала» і не дрімала. Можна було сидіти на ліжку, але не лежати. За «клювання носом» саджали до карцеру в холодний підвал і забирали верхній теплий одяг. Карцер без ліжка і «тюфляка», пайок – 30 0 грамів хліба і двічі окріп. Часом за дрімання саджали в бокс, де швидко бракло повітря, і я непри том - ніла...», – свідчить проти радянської системи Мешко. Через 7 місяців кожну з сестер заочно засудили до 10 років виправно - трудових та - борів. Мешко працювала в «сільгоспзоні» на Ухті, била камінь під Іркутськом, була бу - дівельником. Жахи сталінських концтаборів описала пізніше в книжці «Між смертю і життям». «Це правдивий погляд українки на потворний світ, витворений чужинецьким духом, насильницькою, ворожою людині
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
