Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 генції. Вперше за довгі роки більшо вицького поневолення у Києві відкрито поч али говорити про державність, з’ явилася націо нальна символіка, в церквах українською мовою почала правитися Служба Божа. Велика роль у піднесенні рівня на - ціональної свідомості у ті роки належала « Укра їнському Слову », яке виходило накладом 50 тис. примірників й поширювалося далеко за межами Києва. « Нац іональнотворча роля київського « Українського Слов а» передусім у тому, що воно а ні на хвилину не припиняло пропаганди ідеї української державності, — писав Юрій Бойко. — Це було те, що являло пряму небезпеку для імперіалістичної по - літики Третього Рейху. Редактори це добре собі усвідомлювали. Але вони йшли напролом. Важ ливо було зробити в цьому напрямку якнайбільше, коли ворог почне свої репресії» . Як « Українське Слово » , так і « Літаври » широко о знайом люва ли своїх читачів з твор - чістю поетів і письменників, які нещодавно замовчувалися в Україні, оскільки були ре - пресовані або розст ріляні. Чи не вперше кияни мали змогу пізнати творчість українських митців еміграції. На шпальтах видань дру - кувалися твори О. Ольжича, У. Самчука, Л. Мо - сендза, Є. Маланюка та інших відомих по етів та письменників. Видання українських націо на - лістів мали яскраве антимосковське забарв - лення. Постійно наголошувалося на відмін - ності й окремішності не лише української культури і духовності, але й стилю роботи, поведінки й думки. Були випадки, коли до « Українського Слова » чи « Літаврів » прино - сили статті, в яки х автори славили фюрера і його « новий порядок » . Такі статті заверталися і не друкувалися, навіть з огляду на те, що це дуже часто було приводом для доносів у гестапо. Дуже швидко у Києві було зорга - нізовано мережу професійних, військових і виробничих спіло к. Як завершення цього про - цесу стало створення з ініціативи О. Ольжича Української Національної Ради — національно - представницького органу, який очолив ректор Київської політехніки проф . Микола Велич - ківський. Одним із секретарів було обрано члена ПУН Осипа Бойдуника. УНРада у своїх установчих документах нав’ язувала себе до традицій Української Центральної Ради. Заходами УНР ади вдалося налагодити зв’ язок з усіма областями України, була відновлена робота Українсь кої академії наук, Київського університету, Київського політехнічного ін - ституту, створена мережа початкового та середнього шкільництва. Було відроджено кооперативний рух , зокрема на відтинку спо - живчої кооперації затверджено статут Все - української коопера тивної спілки . УНРада на - лагодила регулярну доставку в Київ продуктів харчування. Засновано Український червоний хрест, який опікувався полоненими. Створено Українську церковну раду, представник якої входив до складу УНРади. Вже після ліквідації німцями ки ївської Української Національної Ради нею було підготовлено низку документів, які свідчили про німецькі репресії в Україні. Після війни ці документи було передано до звинувачувальних актів Нюрнберзького процесу. Активність ОУН в Києві довго не могла бути п оза увагою німецьк ої вла ди . Але першого відчутного удару ОУН було завдано на Жито - мирщині. Тут у листопаді 1941 - го р . неподалік села Базар О УН з ініціативи невгамовного Оль - жича провела величну маніфестацію на відзна - чення роковин від дня розстрілу більшовиками учасників Другого Зимового Походу Армії УНР. Акція ОУН була масовою, добре зорга - нізованою і стала виявом самостійницьких домагань українських націоналістів. Після ма - ніфестації почалися арешти в Житомирі, Ко - ростені, Радомишлі, інших містах і селах. У передмісті Житомира, на М альованці, поча - лися розстріли. У продовж листопада і грудня тут було розстріляно сотні українських пат - ріотів. Київ жив в очікуванні репресій. У пер - шій половині грудня було заарештовано Івана Рогача, Ярослава Оршана - Чеме ринського, Ми - колу Олійника, інших співробітників «Україн - ського Слова» . Сам тижневик перестав ви - ходити. Згодом було закрито « Літаври » . Смер - тельна небезпека нависла над Оленою Телігою. Натомість вона категорично відмовилася поки - нути місто, а всі свої зу силля сконцентровує на роботі Спілки українських письменників. « Олена Теліга живе мов на Клон дай - ку, — згадує Олег Штуль. — Жахливе хар чуван - ня, в хаті зимно, нема ні води, ні світла. Але поетка щоденно, точно о 9 - й годині ранку, аку - ратно зачесана, елегантно вбрана, тря сучись від холоду з посинілими пальцями, але з при - ві тною й підбадьорюючою усмішкою — в поме - ш канні Спілки на вулиці Трьох святи тельській. Це був справжній героїзм, і все для того, щоб дотримати слова своїх засад і про дов - жувати ро боту. Тут виявилася постать Олени Теліги у всій її величі — в житті реалізувала свої засади до останнього » . (Закінчення на стор. 18)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
