Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 хвилини радощів, які так доречні були після небезпечної подорожі. Родина Шовгенівих разом з Оленою перебирається до Чехословаччини у По дє - бради. Там батько Олени дістає призначення ректора Української Господарської Академії, а сама Олена записується на матуральні курси, щоб згодом вступити на історико - філологічний факультет Українського Педагогічного ін сти - туту ім. М. Драгоманова в Празі. Подєбрадський період життя Олени надзвичайно цікавий, сповнений різно - манітних знайомств і зустрічей. Тут почало кристалізуватися її українське «я» . У Подє - брадах вона знайомиться із Леонідом Мосендзом, який не лише готує її до вступу в інститут, але як колишній вояк Української Армії, талановитий поет і відомий вчений , допомагає знайти те середовище, яке могло не лише її зацікавити, а й виявити творчі можливості. Відтак Олена знайомиться з Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Василем Куриленком, Наталією Лівицькою - Холодною, Оксаною Лятуринською, Олегом Штулем. Особливе в раження справляє Микола Сціборський, чий інтелект, ерудованість, сила переконань, неабиякі ораторські здібності захоплювали багатьох. Олена часто відвідує різноманітні сту - дентські зібрання, бере активну участь у гар - ячих дискусіях. Не обходилося і без сут ичок. Так, на одному із зібрань в Народному Домі, де були присутні російські емігранти - монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена одразу ж знайшла в собі мужніст ь, щоб безкомпромісно заявити: «Ви нечеми! Та собача мова — моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати » . На одній із таких вечірок вона зна - йомиться з Михайлом Телігою, високим врод - ливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною армії УНР. Знайомство Олени й Михайла переросло в кохання й незабаром вони одружилися. Навчаючись у Празі, Теліга розпочинає свою літературну діяльність. Ї ї вір ші з’яв - ляються на сторінках «Літературно - наукового Вісника» та інших часописів. У 1929 - му р . помирає мати Олени, й вона разом з чоловіком переїжджає до Ва р - шави. Закінчується дещо романтичний період студентства й розпочинаються нелегкі емі - грантські будні. У пошуках роботи, засобів до існування О.Теліга не полишає мистецької й громадської праці. У Варшаві знайомиться з Д . Донцови м, стає постійним автором йо го «Вісника» і дуже скоро одним із чільних представників « Вісниківської квадриги » , яка у духовному житті української еміграції віді - гравала провідну роль. Оцінюючи творчий доробок О. Теліги, відомі науковці, дослідники літератури й ми - стецтва ставлять її в один ряд з Лесею Українкою . Так, Юрій Бойко писав: « Загально характеризуючи світ образів, створених по - еткою, доводиться констатувати близькість її до Лесі Українки. Ця близькість випливає головно із споріднености духового комплексу обох поеток » . Як у Подєбрадах чи Празі, так і В аршаві Олена є учасницею майже в сіх святкувань, академій чи літературних дискусій. Правда, тепер вона частіше виступає сама, виголошує реферати, читає власні поезії. У Варшаві О.Теліга не була байдужою до громадського й політичного життя. Її цікавила кожна звістка, що приходила з поневоленої України. З болем в серці вона сприйняла повідомлення про загиб ель двох українських патріотів — Василя Біласа й Дмитра Данилишина й відразу відреаг увала на цей факт своїм віршем « Засу - дженим » . Вона цікавиться діяльністю Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка посту - пово набирала сили й ставала найвпливовішою громадсько - політичною силою на Західній Україн і. У 1938 - му р . у вогні визвольних змагань постає Карпатська Україна. ОУН скеровує на Срібну Землю кращі свої кадри. О. Теліга не брала безпосередньої участі в подіях Карпат - ської України, але пафос революційної бо - ротьби, тріумф і трагедія молодої Карпато - Української держави мали великий вплив на формування світогляду Олени, зокрема її політичних переконань. Тим часом Європа жила у передчутті нової світової війни. Після тра гедії на Кар - патській Україні в Олени Теліги не було жодних сумнівів щодо політики Німеччини та Гітлера відносно України. Якщо війна і мала дати шанс українцям здобути незалежність України, то розраховувати слід було лише на власні сили й важку боротьбу. .. У грудні 1939 - го р . Олена зустрічається з Олегом Ольжичем. До цього вони зустрі - чалися не один раз. Але ця зустріч була особливою, небуденною, а для Теліги такою, що зумовила цілий етап у подальшій долі. Ольжич на той час вже був відомий не лише як талановит ий поет, а передовсім як гро - мадський і політичний діяч, один із керівників
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
