Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2018 хвилини радощів, які так доречні були після небезпечної подорожі. Родина Шовгенівих разом з Оленою перебирається до Чехословаччини у По дє - бради. Там батько Олени дістає призначення ректора Української Господарської Академії, а сама Олена записується на матуральні курси, щоб згодом вступити на історико - філологічний факультет Українського Педагогічного ін сти - туту ім. М. Драгоманова в Празі. Подєбрадський період життя Олени надзвичайно цікавий, сповнений різно - манітних знайомств і зустрічей. Тут почало кристалізуватися її українське «я» . У Подє - брадах вона знайомиться із Леонідом Мосендзом, який не лише готує її до вступу в інститут, але як колишній вояк Української Армії, талановитий поет і відомий вчений , допомагає знайти те середовище, яке могло не лише її зацікавити, а й виявити творчі можливості. Відтак Олена знайомиться з Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Василем Куриленком, Наталією Лівицькою - Холодною, Оксаною Лятуринською, Олегом Штулем. Особливе в раження справляє Микола Сціборський, чий інтелект, ерудованість, сила переконань, неабиякі ораторські здібності захоплювали багатьох. Олена часто відвідує різноманітні сту - дентські зібрання, бере активну участь у гар - ячих дискусіях. Не обходилося і без сут ичок. Так, на одному із зібрань в Народному Домі, де були присутні російські емігранти - монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена одразу ж знайшла в собі мужніст ь, щоб безкомпромісно заявити: «Ви нечеми! Та собача мова — моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати » . На одній із таких вечірок вона зна - йомиться з Михайлом Телігою, високим врод - ливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною армії УНР. Знайомство Олени й Михайла переросло в кохання й незабаром вони одружилися. Навчаючись у Празі, Теліга розпочинає свою літературну діяльність. Ї ї вір ші з’яв - ляються на сторінках «Літературно - наукового Вісника» та інших часописів. У 1929 - му р . помирає мати Олени, й вона разом з чоловіком переїжджає до Ва р - шави. Закінчується дещо романтичний період студентства й розпочинаються нелегкі емі - грантські будні. У пошуках роботи, засобів до існування О.Теліга не полишає мистецької й громадської праці. У Варшаві знайомиться з Д . Донцови м, стає постійним автором йо го «Вісника» і дуже скоро одним із чільних представників « Вісниківської квадриги » , яка у духовному житті української еміграції віді - гравала провідну роль. Оцінюючи творчий доробок О. Теліги, відомі науковці, дослідники літератури й ми - стецтва ставлять її в один ряд з Лесею Українкою . Так, Юрій Бойко писав: « Загально характеризуючи світ образів, створених по - еткою, доводиться констатувати близькість її до Лесі Українки. Ця близькість випливає головно із споріднености духового комплексу обох поеток » . Як у Подєбрадах чи Празі, так і В аршаві Олена є учасницею майже в сіх святкувань, академій чи літературних дискусій. Правда, тепер вона частіше виступає сама, виголошує реферати, читає власні поезії. У Варшаві О.Теліга не була байдужою до громадського й політичного життя. Її цікавила кожна звістка, що приходила з поневоленої України. З болем в серці вона сприйняла повідомлення про загиб ель двох українських патріотів — Василя Біласа й Дмитра Данилишина й відразу відреаг увала на цей факт своїм віршем « Засу - дженим » . Вона цікавиться діяльністю Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка посту - пово набирала сили й ставала найвпливовішою громадсько - політичною силою на Західній Україн і. У 1938 - му р . у вогні визвольних змагань постає Карпатська Україна. ОУН скеровує на Срібну Землю кращі свої кадри. О. Теліга не брала безпосередньої участі в подіях Карпат - ської України, але пафос революційної бо - ротьби, тріумф і трагедія молодої Карпато - Української держави мали великий вплив на формування світогляду Олени, зокрема її політичних переконань. Тим часом Європа жила у передчутті нової світової війни. Після тра гедії на Кар - патській Україні в Олени Теліги не було жодних сумнівів щодо політики Німеччини та Гітлера відносно України. Якщо війна і мала дати шанс українцям здобути незалежність України, то розраховувати слід було лише на власні сили й важку боротьбу. .. У грудні 1939 - го р . Олена зустрічається з Олегом Ольжичем. До цього вони зустрі - чалися не один раз. Але ця зустріч була особливою, небуденною, а для Теліги такою, що зумовила цілий етап у подальшій долі. Ольжич на той час вже був відомий не лише як талановит ий поет, а передовсім як гро - мадський і політичний діяч, один із керівників
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
