Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2018 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка ВЕЛИКОДНЯ ПРИГОДА Казка Лесі Храпливої-Щур Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску та покликала донечку — Параску: — Від себе і від Батька, і від мене занесеш Бабусі Свячене! І пішла Параска: в кошику ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики: — Цвірінь! — що в Параски вишита запаска. Іде Параска, вийшла на горбок. А до неї Бровко-песик: скік та скок! — Куди ідеш та що несеш? — Несу я паску, писаночки, ковбаску, від Батька і від Мами і від мене — несу Бабусі Свячене. — А не буде там чого і для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Писанки Матуся написали оленями, півниками, сонцями прикрашали. Не на те трудились мої Ненька, щоб з'їв Бровко писанки смачненько! — Подивись, Парасю, ще раз на Свячене: може там найдеться що для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Білу паску — не малі це речі — мама цілу ніч місили ще й пекли у печі. Ой, багато мали з нею праці! Чи ж годиться пасочка — собаці? — Подивись, Парасю, ще раз на Свячене: я голодний — чи нема нічого в кошику для мене? — Лиш ковбаска, вся товстенька, з салом. Мама її довго начиняли, ще й пекли! Я знаю, їсти ти готовий, та не дам ніяк ковбаски — псові! — Поглянь, Парасю, в кошик — ще ж бо не порожній він! — Бровко благає, хвостиком махає. — Не порожній, ще остався... хрін. Викопала я його сама в городі — може, стане Бровкові в пригоді? Дала Параска Бровкові ласощів тих, а Бровко лиш понюхав та: — А-а-а-ап-чих!
Page load link
Go to Top