Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2018 УГВР. У Бишках відбувалися важливі наради, виносилися історичні рішення щодо роз- гортання національно-визвольної боротьби. У селі було багато криївок, і чимало самовідданих героїв-борців діяли в ньому. Висока національна свідомість і жер- товність задля української справи були при- таманні і батькам Марії. Батька Івана Ґоляша за його патріотичну позицію енкаведисти за- мордували в 1941-му р., мати Ганна до кінця життя залишалася в жалобі за чоловіком, проте не покинула допомагати українським під- пільникам і повстанцям. Традиції дієвого па- тріотизму сприйняла і Марія. Марія навчалася у Бишківській семи- річній школі, опісля в 1955-му р. закінчила Ко- нюхівську середню школу. Поступила до Львів- ського державного університету ім. Івана Фран- ка на механіко-математичний факультет, який закінчила в 1960-му р. Працювала вчителем математики в школах Львівщини, згодом – у школах Львова. У середній школі No 70 працювала 40 років. Крім математики викладала трудове навчання, була класним керівником трьох випусків 5 — 11-х класів. У своїй педагогічній праці велику увагу приділяла патріотичному вихованню учнів, організовувала поїздки учнів по історич- них місцях Львівщини, а також в Берестечко й Київ, в Карпати та на Азовське море. У 1964-му р. одружилася з інженером Степаном Хамаром, котрий нині відомий як ак- тивний член «Просвіти». Виховали синів Олега й Ігоря, мають чотирьох внуків. Залюблена в українську вишивку і був- ши сама майстерною вишивальницею, п. Ма- рія збирала старовинні рушники з багатьох областей України, а також з Холмщини. У 2005-му р. створила клас-музей українського рушника в своїй школі No 70. Навчала учнів вишивати та шанувати українські традиції. Де- в’яносто зібраних рушників вона передала на зберігання у Бережанський краєзнавчий музей. З 1989-го р. Марія Хамар – член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. З метою збагачення знання історії України побувала в численних істо- ричних місцях, у багатьох містах і селах України. Переважно здійснювала це в рамках екскурсій, організованих «Просвітою». З 1993-го р. Марія Хамар – член На- ціональної Спілки майстрів народного ми- стецтва України. Мала персональні виставки вишивок у різних локаціях. Також брала участь у Всеукраїнських виставках і виставках за кордоном (зокрема, у США в 1998-му р.,) а та- кож організованих СФУЖО в 2009-му, 2013-му та 2016-му рр. Від 1995-го р. Марія Хамар є членкинею Всеукраїнської Ліги Українських Жінок. Брала участь у багатьох просвітницько-культурних за- ходах Ліги, іноді сама ініціювала і проводила та- кі заходи. Зокрема, 16-го листопада 2014-го р. Організувала в Палаці мистецтв величавий вечір під гаслом «Не сміє бути в нас страху» до 100-літнього ювілею Українського Січового Стрілецтва. Крім праці в Лізі Українських Жінок, п. Марія ініціює багато добрих справ на рідній Тернопільщині. Була ініціатором і організа- тором Музею національно-визвольної бороть- би ОУН-УПА ім. Я. Бусела (1999), пам’ятника «Борцям за волю України», пам’ятника «Не- відомі вояки УПА» (2012) та каплиці Божої Ма- тері (2012) у рідному селі Бишки. У 1996 — 2008-х рр., як член Львівсько- го обласного товариства «Пошук», брала участь у віднайденні невідомих місць похован- ня жертв тоталітарного режиму. Через това- риство знайшла могилу свого батька, зака- тованого в 1941-му р. в тюрмі м. Тернополя. Є членом товариства «Тернопільщина». Подавала статті до журналу «Вісник». У 2010-му р. видала імпозантний ху- дожній альбом «Мої вишивки для тебе, Укра- їно». Це – яскраве свідчення багатства укра- їнського мистецтва і звіт про свою творчість. Разом з тим, це – чудові зразки для нас- лідування! У 2017-му р. П. Марія видала книжку «У Бишках на край лісу...» на прославу борців за волю України, яких зустрічала на життєвому шляху, і перед пам’яттю яких схиляється та увіковічує її. І наша невтомна ювілярка запросила всіх членкинь Львівської Ліги Українських Жінок на спільне прощання з колядою. З ра- дістю долучилися всі, хто лише зміг. Наші творчі посестри – натхненна шанувальниця поезії Любов Шумська та солістка хору «Нескорені» Ярослава Гунько – уклали змістовний і зворушливий сценарій, ство- ривши гурт «звіздарів». Довго й піднесено лунали колядки, віншування й вітання для ювілярки та її вірного друга й соратника Степана Хамара. Закінчилося святкування молитвою за Україну та мир у державі. Лідія Купчик, Україна .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
