Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
14 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2018 ОСІННІЙ СЕМЕСТР «ЖІНОЧОГО ЛЕКТОРІЮ» в УКУ 2017-2018 навчальний рік В осінньому семестрі 2017 — 2018-го навчального року відбувся курс «Сучасна війна очима жінок», який на основі результатів дослідницького проекту з усної історії In Memory of Maria Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Con- flict in Eastern Ukraine (2014-2016) розробила лекторка програми жіночих студій в УКУ, кандидат історичних наук Тетяна Лапан. Тема участі жінок у бойових діях на Сході України, без сумніву, є актуальною. Жінки перебувають в АТО з початку ведення бойових дій і тому проект потрібний. У ньому задокументовано події сучасної історії України через особисті спогади очевидців; проаналізовано, як жінки поряд з чоловіками обороняють державу. Усі жінки-респондентки пережили події «війни у реальності». Вони брали безпосередню участь у боях, обстрілах, перебували на передовій, пізнали почуття страху та біль від втрати рідних людей. У дослідженні розкрите місце і роль жінки під час воєнних дій, жіночий внесок у розробку практик виживання в екстремальних воєнних умовах. Жінки не лише залишаються живими на війні, вони допомагають вижити іншим, в першу чергу, дотримуючись певних правил і дисципліни. Жінки мужньо, дисципліновано, стійко та професійно підійшли до участі у бойових діях. Ми намагалися зафіксувати якомога більше «свіжих» спогадів жінок про пережиті події. У процесі інтерв’ювання з’ясовано мотивацію участі жінок у бойових діях. Причини участі жінок в АТО є надзвичайно різні: патріотично-ідейні переконання, особисті (сімейні, родинні), економічні, службово-професійні. Різним і не завжди позитивним є ставлення найближчого оточення (родина, друзі) до виїзду жінок в АТО. Вже на цьому етапі відбувається певний тиск на жінку, щоб відмовити її від служби в АТО. Серед опитаних у проекті є кілька жінок, які пройшли вже не одну ротацію на Сході України. Усі інтерв’ю відбувалися на мирній території України, після повернення жінок із зони АТО. Опитування охопило значну частину реґіонів країни. Саме інтерв’ювання дає можливість жінкам, учасницям бойових дій, покращити свій психологічний стан, відчути свою важливість і потрібність у суспільстві. Особливість проекту In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrain- ian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014-2016) полягала у біографічному інтерв’юванні учасниць бойових дій. За допомогою біографічного інтерв’ювання ми отримали можливість проаналізувати шлях жінки у дихотомічному зв’язку миру і війни; воєнних подій і повернення до мирного життя. Інтерв’ю включало кілька ключових блоків запитань: дитинство; юність; професійна діяльність у мирний час; родина, сім’я; події Революції Гідності; війна; причини, мотивація участі респондента у воєнних подіях; перебування на лінії ведення бойових дій; воєнне повсякдення; повернення з АТО; адаптація до мирних умов життя; особистий аналіз воєнних подій. Біографічне інтерв’ю дає можливість здійснити, у першу чергу, самоаналіз для респондентки. По-друге, саморефлексію, яка включає роздуми над своїми діями, вчинками. По-третє, самопрезентацію жінкою себе в розповіді. Станом на сьогодні записано 42 інтерв’ю, серед яких ми виділяємо дві найбільші підгрупи – жінки, які мали військовий досвід до подій революції-війни, і жінки-цивільні, мирні особи, які ніколи не перебували на військовій службі (ті, хто взяв у руки зброю вперше з початком військових дій в Україні). Першочергове завдання проекту полягало у тому, щоб вказати на широке коло учасниць антитерористичної операції. У зоні АТО перебувають не лише жінки-військові чи військові жінки-медики. Значною є група опитаних жінок-добробаток, а найбільшу частину опитаних становлять волонтери. Серед волонтерів виділимо групу, в першу чергу, цивільних медиків, які організували Першу медичну роту, групу «Білі берети», групу «Т- Гелпери», госпітальєри. Групи жінок, які були охоплені проектом, не є сталими, а такими, що постійно змінюються. Для прикладу, відбувається збільшення кількості військових жінок-контрактниць, і, навпаки, кількість жі- нок-добровольців і жінок-волонтерів зменшу- ється. Це зумовлено цілою низкою причин, серед яких, найперше, соціально-економічна ситуація в країні та зміна матеріального забезпечення армії. Для прикладу, жінки- волонтери стають медиками-інструкторами, бо на передовій потрібний медичний персонал. Цивільні жінки-медики чи жінки-добробатки
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
