Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2017 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка СИВИЙ ЛУНЬ Казка Сивий Лунь висунув голову з повітки і сльоза, скотившись по щоці, впала на лоба Мурлики, що вигрівався на сонечку. — Знову розплакався старий. Та поясни нарешті, чого? — кіт Мурлика витер біленькою як сніг лапкою лоба і почав акуратно облизувати свою сіру шерсть. Оскільки лапки в нього були ніби вдягнені в біленькі шкарпетки, то дістав прізвисько Босяк, на яке ображався. — Добре тобі, Мурлико, говорити. Ти – молодий. Повний сили. Приносиш користь господарям тим, що майже кожного ранку кладеш на порозі дому впійману мишу. Їсти її не хочеш, бо за свою працю отримуєш смачну їжу. А за що мене, старого немічного пса, господарі годують? Чим я можу віддячитися їм? Ось тільки не розумію, чому ти вчора замучив молоденького вужа? Адже вужі ніякої шкоди не приносять. — А ти звідки знаєш, що то був вуж? А може то гадючка була? — А жовті вушка на голівці ти хіба не міг розгледіти? — А каже, що старий і погано бачить! – розсердився Мурлика, — Адже наскільки я знаю, ти і молодим дуже мало користі приносив. Навіть коли злодій, чи хлопчаки пробиралися в сад, чи в огород, ти ні разу не гавкнув, а з усіх сил вертів хвостом, вітаючись з ними. Ти міг брати приклад з сусіднього пса Лютого, що цілу ніч гавкає і гарчить так, що жодний злодій не влізе на подвір’я. — Але ж, Мурлико, Лютий є з породи псів, що їх називають бульдогами. А я з породи лабрадорів. Ми завжди дружні до всіх людей. Ось ти з ним чи не щоденно дразнишся, перелізши через паркан на чуже подвір’я. Дивись, колись можеш поплатитися за свої витівки шкурою, а то й життям. — Та вже було таке... Якось, коли вже досить понасміхався з нього, Лютий дужим ривком накинувся на мене. Гр-рубезни-ий ланцюг урвався. Але я спритніший за нього! Я миттю видряпався на найближчу яблуню. А ви, пси, по деревах лазити не вмієте.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
