Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2017 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка СИВИЙ ЛУНЬ Казка Сивий Лунь висунув голову з повітки і сльоза, скотившись по щоці, впала на лоба Мурлики, що вигрівався на сонечку. — Знову розплакався старий. Та поясни нарешті, чого? — кіт Мурлика витер біленькою як сніг лапкою лоба і почав акуратно облизувати свою сіру шерсть. Оскільки лапки в нього були ніби вдягнені в біленькі шкарпетки, то дістав прізвисько Босяк, на яке ображався. — Добре тобі, Мурлико, говорити. Ти – молодий. Повний сили. Приносиш користь господарям тим, що майже кожного ранку кладеш на порозі дому впійману мишу. Їсти її не хочеш, бо за свою працю отримуєш смачну їжу. А за що мене, старого немічного пса, господарі годують? Чим я можу віддячитися їм? Ось тільки не розумію, чому ти вчора замучив молоденького вужа? Адже вужі ніякої шкоди не приносять. — А ти звідки знаєш, що то був вуж? А може то гадючка була? — А жовті вушка на голівці ти хіба не міг розгледіти? — А каже, що старий і погано бачить! – розсердився Мурлика, — Адже наскільки я знаю, ти і молодим дуже мало користі приносив. Навіть коли злодій, чи хлопчаки пробиралися в сад, чи в огород, ти ні разу не гавкнув, а з усіх сил вертів хвостом, вітаючись з ними. Ти міг брати приклад з сусіднього пса Лютого, що цілу ніч гавкає і гарчить так, що жодний злодій не влізе на подвір’я. — Але ж, Мурлико, Лютий є з породи псів, що їх називають бульдогами. А я з породи лабрадорів. Ми завжди дружні до всіх людей. Ось ти з ним чи не щоденно дразнишся, перелізши через паркан на чуже подвір’я. Дивись, колись можеш поплатитися за свої витівки шкурою, а то й життям. — Та вже було таке... Якось, коли вже досить понасміхався з нього, Лютий дужим ривком накинувся на мене. Гр-рубезни-ий ланцюг урвався. Але я спритніший за нього! Я миттю видряпався на найближчу яблуню. А ви, пси, по деревах лазити не вмієте.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
