Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 1 Неминучі зміни, спричинені прогресом В Україні 30 вересня відзначають День бібліотек. Для більшості з нас бібліотека асоціюється з паперовими книгами. Але з появою інтернету та вслід за ним електронних носіїв інформації все частіше можна бути свідком дискусії щодо потрібності таких книг. Ті, що зростали, читаючи їх та черпаючи з них відомості про життя, завзято відстоюють традиційні паперові видання. Натомість молодші люди віддають перевагу електронним книгам (або аудіо записам) і читають переважно (а то й виключно) лише електронні тексти. Я сама належу до тих, хто не здатен поміняти старанно зібрану роками колекцію паперових книг на декілька електронних дисків з їх записами... Бо поціновую книгу, яку можна відчути на дотик, потримати в руках, замилуватися не тільки змістом, але й оформленням, якістю паперу (особливо нової, у якої палітурка поскрипує під пальцями, а аркуші подекуди ще незаймані та склеєні), вслухатися в хрускіт пожовклих сторінок, насолоджуватися запахом нової фарби чи затишеного архіву... А ще — зробити у тексті свої помітки та повернутися до них під особливий настрій. Проте... Час вимагає змін і насичує наше життя новим змістом. Пошуки арґументів на захист обох позицій привели мене до аналізу еволюції книги як матеріально-конструктивного об’єкта і як засобу передачі відомостей. Приємно, що з моменту появи першої електронної книжки паперова (традиційна) нікуди не зникла. Але слід зауважити, що «традиційною» вона є саме для нашого покоління. Бо її вигляд — результат багатовікового розвитку. Першою формою книги вважається глиняна табличка, виконана клинописом. У Індії виготовляли книжки з пальмового листя та скріплювали у вигляді віяла. Книги-сувої зі з’єднаних аркушів папірусу використовувалися в Древньому Єгипті (їх довжина часом сягала 10 метрів!) Використання пергаменту обумовило перехід від сувою до кодексу (книги зі сторінками, що перегортаються). До пергаментів додалися кодекси із дощечок, на яких видряпували написи. Винайдення у Китаї паперу спричинило появу паперових книжок, які також змінювалися: до VII ст. вони були рукописними, а з початком ери книгодрукування стали друкованими. В історії книгодрукування чільне місце посідає й Україна. На її території у ХVI ст. було багато друкарень і одна з перших збудована мешканцем Львова С. Дропаном. Іван Федорів перетворив книгодрукування в прибуткове ремесло. Це був період, коли друкована книга стала товаром, новим інформаційним ресурсом і замінила (вважай, витіснила) рукописну її форму. Кінець XX — початок XXI ст. ознаменувався переходом від паперової (матеріальної) книжки до електронної ( e-book ). Остання має не мало позитивних переваг: компактність (вміст на одному диску великого обсягу тексту); швидкий пошук (електронний каталог та пошукові системи); конфіденційність (захист від несанкціонованого доступу); зручність модифікації (перенесення до інших електронних документів); необмеженість тиражу (тиражування за допомогою копіювання). Крім того, електронні книжки простіше виготовляти, розповсюджувати та зберігати. Ба більше, без використання електронних технологій нині не друкується жодна паперова книжка! Мабуть, спір між прихильниками паперової та електронної книжки триватиме ще довго. І кожен знаходитиме арґументи на захист своєї позиції, розмірковуючи над важливістю, необхідністю або певною функцією паперового/електронного видання. Тому в найближчому майбутньому нам слід бути готовим до паралельного існування видань і паперових, і електронних. І це може стосуватися також і журналу «Наше життя». Бо то природні еволюційні процеси, і зупинити їх неможливо. Найголовніше — аби ми не втратили бажання читати та були серед націй, що охоче читають. Лариса Тополя , pедактор.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
