Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 201 7 WWW. UNWLA.ORG 5 козачки: приймак обов’язково повинен був узяти прізвище дівчини, з якою одружується. Так, наприклад, козак Андрій Безрідний, пра - дід славетного Т. Г. Шевченка, узявши прі - звище дружини Єфросинії Швець, став Шев - чен ком. Навіть видозміна прізвища в таких випадках означала, так би мовити, підлегле становище. Загалом, якщо досліджувати особли - вості міжстатевих стосунків наших предків, помітно, що жінка в родині часом була впли - вовіша, волелюбніша і практичніша. Хоча за мовчазною угодою в подружжі й вважалося, що чоловік — авторитетніший, але, на відміну від жінок інших народностей, українки вели активну громадську та просвітницьку діяль - ність, а за часів війни брали на себе обов’язки і переймали права голови сім’ї. Напри клад, у сусідній Росії представ - ниця слабкої статі була повністю обмежена у правах, її називали « глупою бабою», відме - жованою від чоловіків навіть у житловому плані. Жінка Московії мала бути ледь не рабинею, вести домашнє господарство і жити в «бабьей поло вине». Незалежність українки підкреслювалася ще й тим, що вона мала власну печатку, а за відсутності чоловіків гетьманша мала право вести громадсько - політичну діяльність, підписувати універсали, тим самим тримаючи у своїх тендітних руках всю повноту влади. В історичних архівах є багато документів, зо - крема підписаних першою і третьою дру жи - нами Богдана Хмельницьког о , Ганною Золо - таренко і Ганною Сомківною. Що одна , що друга вміло керували країною під час вій сько - вих походів козацького війська . Жінки - керів - ниці були одночасно і дипломатами : на гід - ному рівні приймали послів і тримали стосунки із впливовими дамами і нших держав . Ганна Золотаренко, д ружина Б. Хмельницького. Немало істо - рич них свідчень є й про те, що у вій - ськовий час деякі козачки брали без - посередню участь у боях. Тут варто зга дати славну Палій ку (дружину Семена Палія), яка за відсутності чол овіка не лише вміло правила Правобережжям, а й неодноразово провадила військові кампанії проти Московії і союзних їй поляків. Ще одна Жінка з великої букви — Марія Магдалена Київська, мати Івана Мазепи , яка була незмінною по радницею і підтримкою сина. Якими б не були його дії та їх наслідки, але вплив матері на діяльність сина багато в чому скерував українську історію саме так, а не інакше. Жінки успішно відбивали атаки ворога на власні маєтки, вели в бій цілі військові угрупування, впевнено тримали в руках зброю, кидаючись у саме пекло бою, а часом, коли зазнавали поразки, обирали смерть як свою, так і своїх дітей, аби лише не потрапити в полон. На жаль, українська минувшина має і такі жахливі картини. Але вони ілюструють незборність і силу духу української жінки, козачки і войовниці. Щодо поведінки українок в полоні, то гідним прикладом, звісно, є Роксолана. Жінка - легенда, про яку написано купу томів художньої і наукової літератури, і яка й досі залишається загадкою для багатьох із нас. Але упевнено можна сказати, що подібних роксолан в тогочасній Україні було немало. Роксолана . Маємо «Ду - му про Марусю Бо - гуславку», яка о пи - сує долю поло нян - ки, маємо «Боя ри - ню» Лесі Українки, де українка змальо - вується на фоні бу - т ності тогочасної Ро сії, а також багато інших художніх творів і свідчень для того, щоб сказати: українська Берегиня береже своє вогнище до останнього, щиро і віддано служить суспільній справі, а також дуже розумна, метка і винахідлива в екстремальних ситуаціях. Вітання вам, сьогоднішні козачки, волонтерки, просвітниці, зі святом, що по праву ваше, і нехай Козацька Покрова благословить вас! Наталя Святокум.
Page load link
Go to Top