Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 201 7 WWW. UNWLA.ORG 5 козачки: приймак обов’язково повинен був узяти прізвище дівчини, з якою одружується. Так, наприклад, козак Андрій Безрідний, пра - дід славетного Т. Г. Шевченка, узявши прі - звище дружини Єфросинії Швець, став Шев - чен ком. Навіть видозміна прізвища в таких випадках означала, так би мовити, підлегле становище. Загалом, якщо досліджувати особли - вості міжстатевих стосунків наших предків, помітно, що жінка в родині часом була впли - вовіша, волелюбніша і практичніша. Хоча за мовчазною угодою в подружжі й вважалося, що чоловік — авторитетніший, але, на відміну від жінок інших народностей, українки вели активну громадську та просвітницьку діяль - ність, а за часів війни брали на себе обов’язки і переймали права голови сім’ї. Напри клад, у сусідній Росії представ - ниця слабкої статі була повністю обмежена у правах, її називали « глупою бабою», відме - жованою від чоловіків навіть у житловому плані. Жінка Московії мала бути ледь не рабинею, вести домашнє господарство і жити в «бабьей поло вине». Незалежність українки підкреслювалася ще й тим, що вона мала власну печатку, а за відсутності чоловіків гетьманша мала право вести громадсько - політичну діяльність, підписувати універсали, тим самим тримаючи у своїх тендітних руках всю повноту влади. В історичних архівах є багато документів, зо - крема підписаних першою і третьою дру жи - нами Богдана Хмельницьког о , Ганною Золо - таренко і Ганною Сомківною. Що одна , що друга вміло керували країною під час вій сько - вих походів козацького війська . Жінки - керів - ниці були одночасно і дипломатами : на гід - ному рівні приймали послів і тримали стосунки із впливовими дамами і нших держав . Ганна Золотаренко, д ружина Б. Хмельницького. Немало істо - рич них свідчень є й про те, що у вій - ськовий час деякі козачки брали без - посередню участь у боях. Тут варто зга дати славну Палій ку (дружину Семена Палія), яка за відсутності чол овіка не лише вміло правила Правобережжям, а й неодноразово провадила військові кампанії проти Московії і союзних їй поляків. Ще одна Жінка з великої букви — Марія Магдалена Київська, мати Івана Мазепи , яка була незмінною по радницею і підтримкою сина. Якими б не були його дії та їх наслідки, але вплив матері на діяльність сина багато в чому скерував українську історію саме так, а не інакше. Жінки успішно відбивали атаки ворога на власні маєтки, вели в бій цілі військові угрупування, впевнено тримали в руках зброю, кидаючись у саме пекло бою, а часом, коли зазнавали поразки, обирали смерть як свою, так і своїх дітей, аби лише не потрапити в полон. На жаль, українська минувшина має і такі жахливі картини. Але вони ілюструють незборність і силу духу української жінки, козачки і войовниці. Щодо поведінки українок в полоні, то гідним прикладом, звісно, є Роксолана. Жінка - легенда, про яку написано купу томів художньої і наукової літератури, і яка й досі залишається загадкою для багатьох із нас. Але упевнено можна сказати, що подібних роксолан в тогочасній Україні було немало. Роксолана . Маємо «Ду - му про Марусю Бо - гуславку», яка о пи - сує долю поло нян - ки, маємо «Боя ри - ню» Лесі Українки, де українка змальо - вується на фоні бу - т ності тогочасної Ро сії, а також багато інших художніх творів і свідчень для того, щоб сказати: українська Берегиня береже своє вогнище до останнього, щиро і віддано служить суспільній справі, а також дуже розумна, метка і винахідлива в екстремальних ситуаціях. Вітання вам, сьогоднішні козачки, волонтерки, просвітниці, зі святом, що по праву ваше, і нехай Козацька Покрова благословить вас! Наталя Святокум.
Page load link
Go to Top