Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 201 7 WWW. UNWLA.ORG 31 ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА Цього року родина Фіґ - люсів – Марійка з дітьми Одар - кою та Ігорем – зі своєї при - ватної колекції знову організу - вали виставку українського ми - стецтва у місті Віт Ридж, Коло - радо. Виставка настільки підго - тов лена, що родину щовесни за прошують показувати худо - жні досягнення нашого народу. Щоразу Фіґлюси показують щось нове та цікав е. Дякую їм за такий душевний«бенкет». Цього року виставка містила гуцульські жіночий одяг і кераміку, дереворізьбу, інкрустацію та багато писанок. У центрі стояла чудова писанка на гусячому яйці, а за нею (на стіні) — велика її фотографія з дрібними детал ями. Внизу, на дитячому рівні, надписами на картках запрошували маленьких придивлятися та шукати елементи взорів, зображених на писанках. Слава Україні! Слава Героям! Слава жіноцтву СУА! Олена Стельмах - Морозевич , колишня довголітня членка СУА. НАШ ЗАГАДК ОВИЙ СВІТ Коли впораюся зі щоденними обов’яз - ками, сідаю біля вікна у своє зручне крісло та чи - таю або просто дивлюся на цікавий і різно - манітний пташиний світ у нашому маленькому городі. А там є що бачити та споглядати, як усе змінюється з кожною порою року. До годівнички, яку моя друга половинка дбайливо наповняла (тепер це роблю я, він нині з птахами в небесах...), залітають щодня горобчики, синички, скрипливі сойки, кар ди - нали, голуби - горлиці. А літом до квітів на - відуються маленькі колібрі та інші н езнані «гості». Часами заблудить і яструб - хижак за жертвою — його проганяю довжелезною мітлою. Часто мої очі знаходяться у «другій юності». Якщо вони, напружені тривалим читан - ням, починають текти та сльозити, то відкладаю книжку, нарікаю на «золоті роки», заплющую їх і... дрімаю. Того разу це сталося зі мною досить скоро. Коли ж із солодкої дрімоти будить мене панічно - скрипливий скрегіт сойки. Розплющую очі та бачу, що в городі йде двобій між нашим частим гостем голубом і котом - волоцюгою, який великою лапо ю держить вже мертву пташину «супругу - дрібушку» (так я її назвала), а другою відбивається. Бідака - оборонець своєї пари підлітає та раз за разом дзьобає голову кота, що вже пробує приступити до їди. Спочатку хотіла вибігти, але чим вже тут допоможу? Нехай х оробра пташка сама від пла - тить за кривду. І справді, вона героїчно справ - лялася. Це все довго не тривало, бо котяра, добряче закльований голубом, під нестерпний вереск сойки - асистентки із закривавленою вже головою зірвався та, вхопивши «дрібушку» зуба - ми, шмигнув через високий паркан у сусідський город. Голуб неначе заспокоївся: сів на низьку гілку нашої сосни та сидів пару хвилин, не ру - хаючись. А з ним і я були, як заворожені. Аж раптом він зіскочив на землю, на місце смерті голубки, і почав щось ніби шу кати. Присідав, тулив голівку до землі та дзьобиком вхопив досить велике пір’ячко своєї горлиці. Хвилинку затримався без руху, наче щось думав. Ураз піднявся в небо та, набравши певного розгону, полетів на нашу сосну. З усієї сили вдарився тільцем у грубий стовбур і виглядало, що за - бився. Я подумала, що голуб втомився від бою або не влучив на гілку. Та ні, бідолашний пов - торив ще раз свій шалений лет і мертвий упав на землю, міцно держачи дорогу пір’їнку в дзьобі. Я дивилася на цей епізод, як на фільмову ф антазію, і була одиноким споглядачем - свідком чогось дуже дивного: нерівного бою, любовної пожертви й трагедії. Промайнула думка — як мало ми ще знаємо про наш світ та про його різних жителів і який він незнано - загадковий! А птах - герой із пір’ячком своєї го рлиці спить спокійним сном (у коробці) між корінням нашої шумливої сосни та слухає щебет пташні, яка злітається до годівнички. Любомира Ґайовська Бойко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
