Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 201 7 WWW. UNWLA.ORG 1 НАША УКРАЇНА, МОЯ УКРАЇНА У США я поселилася недавно. А тому кожен візит в Україну ще сприймається мною як повернення на Батьківщину після тим ча - сового відрядження. Саме тому і зміни, що ста - лися за час моєї відсутності, залишаються для мене змінами в країні, де ніби реально про - живаю. Я ще продовжую «міряти» свої статки українськими цінами, оцінюю спро можність сплати комунальні послуги, веду дискусії про політику в громадському тран спорті, обу рю - юся невіглаством і нечемністю держ служ бов - ців. При цьому дуже радію з по зитивних змін. Як наприклад, з того, що не тільки я одна (як було два роки тому), але й водії, що їхали по - переду, швидко вступили дорогу кареті швид - кої допомоги. Як тоді, ко ли на почті мені не тільки повідомили про велику комісію, але й підказали, де з най меншими додатковими ви - тратами можна зро бити проплату. Під час цього візиту в Україну з радістю побачила, що більшість українців (найперше Києва та Поділля, де була тривалий час) сві - домо стали і йдуть тернисти м шлях ом п о бу - дови нового суспільства . Вони хочуть і вча ть ся бути вільними, усвідом люють власну спро - м ож ність брати відповідальність і само стійно скеровувати своє життя та національне буття своєї країни. Багатьох українців цікавить не тільки вартість «споживчог о кошика», але й дер жавницька ідеологія країни . Н а жаль , такі зміни відбуваються під впливом зов нішньої агресії , за них щоденно проливається кров... Але через це українці все глибше по чина ють по цін овува ти такі поняття як НЕ ЗАЛЕЖ - НІСТЬ, ДЕРЖАВНІСТЬ , роз різняти фальш і щи рість у любові до Батьківщини. Прикро, що й нині багато українців легковажать і довіряють брехливим, злодій - ським політикам. Дехто з них і не намагається розібратися в ситуації, частина ще й досі чекає на « руський мір», не вбачає проблем и у кори - стуванні російською мовою (яку в останній при їзд я чула частіше), проявляє толе ран т - ність до російської церкви. Болить душа, що є і такі, що не переймаються проблемами Кри му, байдужі до подій на Сході: одні під тримують наших бійців і постражд алих і що місячно не - суть волонтерам 200 грн від і так малої пен сії, а інші збагачуються і живуть надією повер ну - тися в «обійми» Росії. Також по - різ ному в ук ра - їнців проявляється бажання посту питися вла - сними інтересами заради мо раль них, фіна н - сов их і демократичних прин ципів. І це сто су - ється не тільки бізнес - ін тересів по літичної елі - ти, але й кожного пере січного українця. Так, усі нарікають на корум пованість суспільства і бажають з цим гане бним явищем боротися. Проте кожен хоче ма ти можлив ість вирішу - вати особисті про блеми в обхід правил. Як побачила, українці почали свідо міше ставитися до політичних поглядів інших, на - магаються розпізнавати зрадників та очи щати країну від них. Про це свідчила реакція людей на відверто сепаратистські вип ади збо ку про - російськи налаштованих людей у пуб лічних мі - сцях. Ознакою позитивного політич ного «ви - білення» було також ставлення пере січ них укра їнців до бійців, які поверталися з війни. А ті хамелеони та корупціонери, які че рез Май - дан потрапили до владних кабінетів (або їх під - тримують), в Україні нині не почу ваються «па - нами», але тремтять, бо відчу ва ють, що їх час минає. Я раділа з того, що моя Україна нині має багато можливостей для роз квіту та збагачення і що є українці, які вміють і бажают ь ці мож - ливості використати. Тіши ла ся, що все більше людей хочуть зали шатися працювати вдома, що в Україні іно земці можуть спілкуватися з місцевими жи телями англійською мовою і що це вже не викликає здивування. Я впевнен а , що основні перемоги й ус - пі хи України — в найближчому майбут ньому! І, як оптиміст , вірю, що після невдач і великих втрат наша Україна стане справді роз ви неною. Але всім українцям слід пам ’ ятати, що Україна починається з нас! Як тільки ко жен українець — від студента до прези дент а, від простої при - биральниці магазину до влас ника великого бі - з несу , — кожен почне ставати кращим і ро бити світ навколо себе кращим, тоді наш а У країн а стане такою, про яку мрі ємо — мирною, демо - кратичн ою, європей ськ ою, заможною ! І цьому присягнемося: «Краю мій рідний, земля моя к олискова! Із садками вишневими та соло в’я - ми співучими, вербами кучерявими та дже ре - ла ми чистими, дорогами тополиними та ле - лекам и біло крилими, росами голубими та ве - селк ами се ми кол ьоро в ими, із золотими ки - тич ка ми хмел ю та соняшниками і мальвами кв іту чи ми, руш никами гаптованими та червоними кетягами калини, з хлібом - сіллю гостинними та людьми працьовитими, ла нами широкими і небом блакитним — присягу прийми від нас, що оберігатимемо тебе і любитимемо, бо одна ти, наша Україно, як життя». Лариса Тополя , редактор . X
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
