Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
14 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 201 7 Сам Франко пише: « ... У часі мандрівок пізнав я пізніші світила нашого жіноцтва, які в емансипаційному жіночому русі відограли передову або визначну ролю...» Редактор журналу «Зеркало», Євген Олесницький (1860 — 1917), що тісно спів - працював з Іваном Ф ранком, пише: «...На Галицькій Русі не було чоловіка, що мав би такий вплив на молодь, який мав свого часу Іван Франко. Знайомість з Франком вводила нас, молодих, зовсім в інший світ, його надзвичайна на його вік начитаність, його бистрий погляд на речі і ст рога, а дотепна критика сучасних відносин імпонувал и молоді і єднали її біля нього » . Під час однієї з студентсь ких мандрівок у серпні 1884 - го р. в Коломиї відбулося студентське віче , на якому вперше було оприлюднено відчит Василя Полянського про жіночу рів ноправність . Це віче привел о до особистого знайомства Франка з Наталією Кобринською – освіченою й захопленою чи - тачкою його творів . В плив Франка на Кобринську позна - чився й на народинах українського жіночого руху , основоположницею якого і є Наталія Кобринс ька. Ось визнання Кобринської в автобіографії: « На тому вічу (в Коломиї) я перший раз побачила Івана Франка. Але вже перед тим я помінялась була з ним листами з приводу моїх оповідань. Він їх читав і його оцінка давала мені як найкращі надії на мої лі - тера турні успіхи... ... Того, що я сама осягнула, бажала я своїм посестрам. Через літературу дійшла я до зрозуміння становища жінки в суспільності, — то ж хотіла й других повести на ту дорогу. В тій цілі почала я закладати жіноче товариство в Станиславові. З му жчин найбільше цікавився ним Іван Франко... » І це признання Кобринської для Франка не було перебільшенням. Про Коло - мийське віче, що стало передвісником україн - ського жіночого руху, ніхто інший , тільки Франко , подав основний звіт у львівс ькому щоденнику «Д іло», пишучи між ін шим : « ...Серед галицько - руської суспільности про - ки нувся вже той самий поступовий дух, що на заході Европи покликає жіноцтво нарівні з мужчинами в перші ряди борців за людське добро, за просвіту й за народні права ...» У цій статті Франк о подавав освітню ціль товариства, що мало пропагувати ідею освіти серед жіноцтва. До цього мали при - чинитися театральні вистави, відчити, дискусійні вечор и тощо. .. « Товариство руських жінок » було засновано 8 - го грудня 1884 - го р. На Перших Загальних зборах у Станиславові, де не зва - жаючи на холодну погоду, з ’ їхалися 95 жінок. Присутній на цих зборах Іван Франко за - читував привітальні листи й телеграми, а зго - дом подав про них докладне звідомлення в « Ділі » та іншій крайовій і закордонній пресі. Нагадаймо, що в ті часи життя жінок базувалося на чотирьок літерах «К»: кірхен - церква, кітчен - кухня, кіндер - діти і кляйден - одяг. Іван Франк о писав про тогочасне жі - ноцтво: «Як багато у нас ґ аздинь і як мало у нас труж ениць духу». Він бачив, що жінкам важко вирватись з домашніх обов ’ язків, що їх треба було освідомляти, навчати, виховувати, зна йомити, гуртувати, одним словом – фор - мувати з них «тружениць духу», свідомих громадянок суспільства. Тому він поволі підготовляв їх спершу до письменницької праці, виправляв недолу гі спроби жіночого пера, заохочував до читання, виробляв хист, вишукував правдиві таланти... Сміло можна сказати, як би не Франко, емансипаційний рух стояв би довгі літа облогом. Наталія Кобринська, Уляна Крав - ченко сестри Марія і Кекалія (Целіна) Бу - рачин ські, Текля Навроцька, Емілія Ничаївна, Ольга Озаркевич, Емілія Окуневська й інші передові жінки тих часів – це духов ні діти Франка. У газеті « Діло » письменник писа в: «...Тільки той нарід здужає і снувати тривале й повне національне життя, що в нього жінки пройняті свідомістю й ідеалами ц ього життя... тільки розумні й освічені матері, сестри і жінки, що думають, можуть ви - проводити і вихова ти розумне й освічене покоління» . У березні 1885 - го р. Іван Франко навіть хотів заснувати друко ваний орган жіночого това риства – журнал «Братство», але провід товариства не підтримав цей почин. Тоді н а місце періодичного видання виринув проект жіночого альманаху при співучасті жінок у сієї України. Підготова альманаху поступала вперед, переписка з при - дніпрянками ішла через Франка й Коб - ринську. Але вже через рік на Загальних зборах товариства головою вибрали не Кобринську, а вчительку Ничаївну. І нова управа по - становила за гроші, зібрані на альманах, ку -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
