Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 35 У Шевченків була дружна сім’я, вони любили одне одного та жаліли. Як мали час, то ввечері після роботи сідали коло хати, вечеряли та співали. Потім про цей час Шевченко написав вірш: Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Садок вишневий . Тарас був цікавий до всього, про все йому хотілося дізнатись: чи є де залізні стовпи, що небо підпирають, чому шлях, що мимо села йде, Чорним зветься, хто такі гайдамаки та чого вони проти панів повставали? Хлопець рано до школи пішов і швидше за всіх вивчився читати й писати. А ще дуже любив малювати. ІІІ. ⎈⎈⎈ Коли від непосильної праці та нужди померла мати, дітям стало ще важче. І стільки було радості, коли одним літом батько пішов з чумаками і взяв Тараса з собою! А чумаками звалися люди, які ходили з України аж у Крим по сіль та рибу. Не було тоді поїздів, їхали чумаки возами, в які запрягали дужих волів. Воли йшли повільно, і шлях був довгим. Ішли степами, полями, понад ріками, озерами аж до Чорного моря. Побачив Тарас у тій подорожі багато цікавого. Особливо запам’ятався сліпий кобзар, що грав на кобзі, і рекрути-хлопці, яких забрали в солдати. Бачив Тарас, що скрізь тяжко працюють прості люди, а пани живуть в розкоші. Тоді вперше замислювався малий: чому одні працюють, поневіряються, а інші гуляють, панують та розкошують? Вслід за матір’ю швидко пішов і батько Тараса: ...Батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята... Після смерті батька Тарас попросився до учителя-дяка в учні. А щоб заробити на навчання та житло, воду носив, дрова колов, в школі прибирав. Наука ця була важкою, бо дяк тримав Тараса голодним і без одягу, перевантажував роботою і бив березовими різками. Тому втік від нього Тарас у сусіднє село до дяка-маляра. Та новий вчитель мало відрізнявся від старого – наказав Тарасові щоденно з річки під гору воду носити, фарбу примусив розтирати, а вчити і не збирався. Пішов від нього Тарас до третього дяка, теж маляра. Але і той тільки похизував з Тараса. Тож повернувся Тарас у своє село та й знову пішов у найми. Далі буде... Кобзар .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
