Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 17 Наша обкладинка Алла Олександрівна Горська (1929 – 1970) – художник, громадсько-політичний діяч, живописець, графік, художник-монументаліст. Творчість митця ґрунтувалася на традиціях київської академічної школи, народного мистецтва, українського авангарду 20-х рр. минулого століття. Народилася в Ялті, навчалася у Республіканській художній школі у В. Бондаренка. Є автором полотен «Прип’ять. Паром», «Абетка», «Хліб», а також ескізів до вистав «Ніж у сонці» за поемою І. Драча, «Отак загинув Гуска» М. Куліша, «Правда і кривда» М. Стельмаха, які були підготовлені до постановки, але заборонені. У 1964-му р. Горська разом із О. Заливахою, О. Зубченко, Л. Семикіною та Г. Севрук виконали вітраж «Шевченко. Мати» у Червоному корпусі Київського університету імені Тараса Шевченка. Але вітраж було знищено за вказівкою партійного керівництва. У 1960-х рр. у техніці лінориту та малюнкy створила галерею портретів — Б. Антоненка- Давидовича, В. Симоненка, В. Світличного, Є. Сверстюка а також графічними засобами дала нове трактування образів Т. Шевченка і О. Довженка. Як одна з чільних діячів руху опору, Горська разом з В. Симоненком та Л. Танюком виявила місця поховань людей, замордованих НКВС, та надавала допомогу політв’язням і членам їхніх родин. Після підписання «Листа-протесту 139» у 1968-му р. її було вдруге виключено зі Спілки художників. У листопаді 1970-го р. Алла Горська загинула від руки вбивці у Василькові на Київщині. Її мистецький доробок представлений десятками монументальних і живописних творів, великою кількістю графічних робіт, ескізів. ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР... 19-го березня 1930 р. народилася Ліна Василівна Костенко — українська письменниця-шістдесятниця. Батька Ліни переслідували та перед війною кинули в табір. У радянські часи Л. Костенко брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного про- цесу. Її збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак пись- менницю не арештували. Лавреат Шевченківської премії, премії фундації Антоновичів, премії Франчески Петрарки. Лавреат Міжнародної лі- тературно-мистецької премії ім. Теліги, професор Києво-Могилянської академії. Ліна Костенко. Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди. Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
