Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2017 ТОЧКА ЗОРУ ПРО ДЕРЖАВНІ СВЯТА В УКРАЇНІ ТА ВИХІДНІ ДНІ Відколи існує відроджена Українська Держава, не вщухають дискусії навколо дер- жавних свят. Які свята мають бути державними в Україні? Чи національні свята будуть державними? І на які свята встановлювати вихідні дні? На різних рівнях – від Верховної Ради і до повсякденного побуту – висловлюються різ- ні точки зору на такі питання... Здається, що нарешті українське сус- пільство підійшло до вирішення цієї проблеми на державному, законодавчому рівні. Вже не викликає сумнівів, що найважливішими свя- тами для Української Держави є День Не- залежності та День Конституції. І закономірно, що це – вихідні дні. Вельми справедливою була ініціатива встановити державним святом і неробочим днем День захисника України у споконвіків значимий для України день 14-го жовтня, що за ініціативою Президента По- рошенка 5-го березня 2015 р. ухвалила Вер- ховна Рада України. Проте дуже неоднозначно сприймає суспільство ініціативи скасування деяких до- теперішніх державних свят, що відзначаються в Україні, хоч по суті не мають ніякого ло- гічного відношення до України і є рецидивами комуністичної ідеології. Дивно, що багато на- ших громадян так чіпляються за ці «тради- ційні» свята, не вникаючи в їхню суть і не задумуючись над тим, що негоже стільки не- робочих днів мати в державі, що переживає економічно важкі часи. Мене, як жінку, дивує й непокоїть ставлення багатьох сучасниць до свята 8-го березня. Хочеться спільно задуматися, що мо- жемо почерпнути у цей день, чим може зба- гатитися український дух у таке свято. 8 березня Відзначати восьме березня, як день жінок, запропонувала Клара Цеткін у 1910- му р. на конференції жінок-соціалісток у Ко- пенгагені. Її підтримала Роза Люксембург, і конференція проголосила восьме березня Між- народним жіночим днем. З подачі ко- муністичних діячок цей день, який має певну традицію єврейського національного свята, було зведено до рангу міжнародного свята. Проте воно не дуже прижилося у світі... Але Україна, продовжуючи вірнопідданство кому- ністичній ідеології, далі святкує його як дер- жавне! Ідея належного пошанування жінки, розуміння її ролі в суспільстві та виявлення вдячності за ту визначальну роль – надзви- чайно важлива й благородна. Але це повинно здійснюватися повсякчасно, щоденно, кругло- річно, а не лише один день у році. Коли ми призначаємо для вшанування жінок лише один день в році, то тим самим автоматично всі решту днів призначаємо для вшанування чоловіків. А це не справедливо і не цивілі- зовано. І суперечить українським традиціям, українській ментальності. В Україні споконвіків так велося, що жінки були шанованими в суспільстві, кори- стувалися багатьма правами і повагою, чого не було в інших народів, зокрема, в наших пів- нічних сусідів. Це особливо переконливо опи- сала Леся Українка у своїй драматичній поемі «Бояриня», і за ту незаперечність разючої від- мінності у ставленні до жінки в Україні та в Росії цей твір був вилучений із усіх зібрань творів поетеси. А постать самої Лесі Українки – це якнайкращий доказ величі української жінки. Не дуже багато чоловіків у всьому світі можуть дорівнятись їй своїм інтелектом і силою духу. То, може, краще усією державою святкувати річниці Лесі Українки? Та ментальність наших московських сусідів за час трьох століть надміру «тісного й гарячого сусідства» значно знищила нашу культуру, зіпсувала українську ментальність у ставленні до жінок... Чи аж настільки, що тепер мусимо тягнутися до «жіночого свята», доречного в суспільствах, де жінка поневолена, але зайвого і навіть принизливого, на мій погляд, у нас? Вважаю, що святкувати день жінок чи день чоловіків – це примітивно й безглуздо... Подякуймо Богові за створення чоловічого та жіночого начал, а самі думаймо, як збагачувати свою духовну сутність, а не бути такими бездумними й мізерними! До того ж у березневі дні ми зобов’язані відзначати роковини нашого великого Кобзаря й Пророка Тараса Шевченка. І ці дні хочеться мати державним святом! Роковини Тараса Шевченка Роковини цієї феноменальної людини, яка внесла незрівнянний, неоціненний вклад у розвиток української нації, повинні спонукати
Page load link
Go to Top