Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2017 ТОЧКА ЗОРУ ПРО ДЕРЖАВНІ СВЯТА В УКРАЇНІ ТА ВИХІДНІ ДНІ Відколи існує відроджена Українська Держава, не вщухають дискусії навколо дер- жавних свят. Які свята мають бути державними в Україні? Чи національні свята будуть державними? І на які свята встановлювати вихідні дні? На різних рівнях – від Верховної Ради і до повсякденного побуту – висловлюються різ- ні точки зору на такі питання... Здається, що нарешті українське сус- пільство підійшло до вирішення цієї проблеми на державному, законодавчому рівні. Вже не викликає сумнівів, що найважливішими свя- тами для Української Держави є День Не- залежності та День Конституції. І закономірно, що це – вихідні дні. Вельми справедливою була ініціатива встановити державним святом і неробочим днем День захисника України у споконвіків значимий для України день 14-го жовтня, що за ініціативою Президента По- рошенка 5-го березня 2015 р. ухвалила Вер- ховна Рада України. Проте дуже неоднозначно сприймає суспільство ініціативи скасування деяких до- теперішніх державних свят, що відзначаються в Україні, хоч по суті не мають ніякого ло- гічного відношення до України і є рецидивами комуністичної ідеології. Дивно, що багато на- ших громадян так чіпляються за ці «тради- ційні» свята, не вникаючи в їхню суть і не задумуючись над тим, що негоже стільки не- робочих днів мати в державі, що переживає економічно важкі часи. Мене, як жінку, дивує й непокоїть ставлення багатьох сучасниць до свята 8-го березня. Хочеться спільно задуматися, що мо- жемо почерпнути у цей день, чим може зба- гатитися український дух у таке свято. 8 березня Відзначати восьме березня, як день жінок, запропонувала Клара Цеткін у 1910- му р. на конференції жінок-соціалісток у Ко- пенгагені. Її підтримала Роза Люксембург, і конференція проголосила восьме березня Між- народним жіночим днем. З подачі ко- муністичних діячок цей день, який має певну традицію єврейського національного свята, було зведено до рангу міжнародного свята. Проте воно не дуже прижилося у світі... Але Україна, продовжуючи вірнопідданство кому- ністичній ідеології, далі святкує його як дер- жавне! Ідея належного пошанування жінки, розуміння її ролі в суспільстві та виявлення вдячності за ту визначальну роль – надзви- чайно важлива й благородна. Але це повинно здійснюватися повсякчасно, щоденно, кругло- річно, а не лише один день у році. Коли ми призначаємо для вшанування жінок лише один день в році, то тим самим автоматично всі решту днів призначаємо для вшанування чоловіків. А це не справедливо і не цивілі- зовано. І суперечить українським традиціям, українській ментальності. В Україні споконвіків так велося, що жінки були шанованими в суспільстві, кори- стувалися багатьма правами і повагою, чого не було в інших народів, зокрема, в наших пів- нічних сусідів. Це особливо переконливо опи- сала Леся Українка у своїй драматичній поемі «Бояриня», і за ту незаперечність разючої від- мінності у ставленні до жінки в Україні та в Росії цей твір був вилучений із усіх зібрань творів поетеси. А постать самої Лесі Українки – це якнайкращий доказ величі української жінки. Не дуже багато чоловіків у всьому світі можуть дорівнятись їй своїм інтелектом і силою духу. То, може, краще усією державою святкувати річниці Лесі Українки? Та ментальність наших московських сусідів за час трьох століть надміру «тісного й гарячого сусідства» значно знищила нашу культуру, зіпсувала українську ментальність у ставленні до жінок... Чи аж настільки, що тепер мусимо тягнутися до «жіночого свята», доречного в суспільствах, де жінка поневолена, але зайвого і навіть принизливого, на мій погляд, у нас? Вважаю, що святкувати день жінок чи день чоловіків – це примітивно й безглуздо... Подякуймо Богові за створення чоловічого та жіночого начал, а самі думаймо, як збагачувати свою духовну сутність, а не бути такими бездумними й мізерними! До того ж у березневі дні ми зобов’язані відзначати роковини нашого великого Кобзаря й Пророка Тараса Шевченка. І ці дні хочеться мати державним святом! Роковини Тараса Шевченка Роковини цієї феноменальної людини, яка внесла незрівнянний, неоціненний вклад у розвиток української нації, повинні спонукати
Page load link
Go to Top