Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2017 WWW.UNWLA.ORG 17 ГНІХ, м. Яворів, та сотрудник церкви св. Юра, м. Яворів; о. Богдан Савчук, адміністратор цер- кви свмч. Дмитрія, м. Львів – Збоїща; о. Тарас Савчук, адміністратор церкви св. Софії, м. Львів; митр. прот. о. Мирослав Соболта (Ка- федральний Собор Пресвятої Тройці, м. Дро- гобич), викладач духовної семінарії. На жаль, священичі обовязки не дозволили бути при- сутніми на святі о. Яремі Савчуку, сотруднику парафії Всіх Святих Українського Народу, м. Львів. У своїх розповідях всечесні отці зга- дували про роки перебування у Стоянові та висловлювали щиру радість від спілкування з тими жителями села Стоянова, кого памятали ще з юних літ. О. Богдан Савчук подарував для нашого осередку цінну духовну літературу, яку сам готує до друку, а особливо цінною є видана українською мовою книга-путівник по Люрду, автором якої теж є о. Богдан. А о. Олег Тишкун презентував книгу про Яворівщину, адже храм Св. Юрія у Яворові, у якому служить о. Олег, збудований за проектом відомого архітектора Василя Нагірного, як і наш храм Св. пророка Іллі у Стоянові. Щиро радіємо, що високу духовність передають наші односельчани своїм дітям. От і у нашій стоянівській громаді є родина, яка ви- плекала трьох священиків. Це – декан Белзь- кого деканату о. Олексій Яворський, адміні- стратор церкви Воскресіння Христового, який за неодноразову службу капеланом в АТО на- городжений Капеланським Хрестом відданості та жертовності і Грамотою Генштабу Збройних сил України; о. Тарас Вілюра, адміністратор загальноосвітньої І – ІІІ ст. греко-католицької школи Святого Василія Великого у м. Івано- Франківськ та о. Анатолій Заремба (Луцький Святотроїцький Кафедральний собор та церква пророка Іллі, с. Копачів). Отці Олексій, Тарас та Анатолій є вихованцями нашого пароха – о. Олексія. Тож дуже зворушливо звучали спо- гади про їх дорогу до вибору священичого стану. Отримавши у спадок неоціненні скар- би – нетлінне Боже Слово, – розходяться наші односельчани по всьому світу. Доктор теології о. Петро Станько та отець-диякон Ярослав Са- довий, перебуваючи у Німеччині, передали свої вітання через Інтернет, а з допомогою сучасних технологій – мультимедійного проектора – їх звернення почули всі учасники свята. А слова з пісні, яку виконали отці – «Як в чужині ди- влюся на небо, десь далеко летять журавлі: може бути, якраз вони сядуть у моєму далекім селі» – щиро зворушили усіх присутніх. Бо справді, де б не була людина, згадка про рідний край завжди зігріває душу. «Нашого цвіту – по всьому світу», – говорить народна мудрість. Висока духовність, твердість переко- нань, стійкість та незламність – ось що було притаманне о. Симеону Гнатишину, який був одним із перших священиків-вихідців із Стоянова. У часи жорстоких переслідувань цер- кви (середина минулого століття) він віддав своє життя за Христову віру, так і не зрікшись своїх переконань. Духовне служіння народу продовжує його нащадок – о. Ігор Войтович, капелан 15-го окремого гірськопіхотного бата- льйону в м. Ужгороді. За неодноразову службу капеланом в АТО о. Ігор удостоєний Пат- ріаршої нагороди – ордену Архистратига Ми- хаїла. Зараз о. Ігор знаходиться на реабілітації після поранення, яке отримав, виконуючи капеланські обовязки у зоні АТО, і тому не зміг прибути до нас на зустріч. По-різному кожна людина використо- вує талант, даний їй від Бога. Для одних це – священиче покликання, а о. Роман Остров- ський поєднує служіння Господу та викладання в Київській Трьохсвятительській духовній се- мінарії УГКЦ та є префектом з навчальної частини і ліцензіатом біблійного богослов’я. Священичі та викладцькі справи не дозволили о. Роману бути присутнім на нашій зустрічі, та в час своїх відвідин рідного дому о. Роман завжди знаходить час, щоб виголосити Слово Боже у нашому храмі під час Святої Літургії. Слова о. Романа завжди глибоко западають у серця односельчан. Робити діла милосердя – це особлива риса багатьох наших односельчан. Василь Володимирович Писарчук обрав справою свого життя опіку над дітьми-сиротами та працює заступником директора у родинному домі «По- крова» при монастирі отців селезіян у Львові. Виховання хлопців-сиріт займає у Василя Во- лодимировича більшу частину його часу, а саме тоді, коли проходила наша зустріч, пан Василь був зайнятий виконанням обовязків директора закладу. Про цю роботу, про родинний дім «Покрова» всі присутні дізналися із сюжету телеканалу ZIK та відео про будні і свята його мешканців, які теж демонструвалися із допо- могою мультимедійного проектора. Відчувши у собі покликання до свя- щеничого стану, ще двоє наших односельчан стали студентами духовних семінарій. Це Олек- сій Лупій – студент Івано-Франківської духов- ної семінарії імені святого Йосафата, а також Назарій Зузак – студент Вищої духовної се- мінарії святого Йосифа Львівської архідієцезії.
Page load link
Go to Top