Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2017 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка (Дитячі малюнки-ілюстрації взято з інтернету.) МАЛЕНЬКИМ ПРО ВЕЛИКОГО ТАРАСА ( За однойменним оповіданням Оксани Іваненко ) ( Продовження. Початок у журналі за березень .) V. ⎈⎈⎈⎈⎈ Іван Сошенко, молодий художник, першим побачив у Шевченкові надзвичайно талановитого хлопця. Він розповів про нього художнику К. Брюллову та іншим художникам, письменникам і музикантам. Вони захотіли викупити Тараса з неволі. Аби заробити необхідні гроші, Брюллов намалював портрет свого друга, розіграв його у лотерею і за виручені гроші викупив Тараса з кріпатства. Коли Шевченко отримав папір, на якому було написано, що він вільна людина, то довго цілував його і плакав! VІ. ⎈⎈⎈⎈⎈⎈ Прийняли Тараса до Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі. І він так старанно вчився і так добре малював, що медалі одержував за свої роботи. Та весь час думав про рідних братів і сестер, про нещасний український народ. Адже він добре знав, як поневіряються кріпаки в Україні. І писав про це вірші та пісні. Видали їх книжкою, яку Тарас назвав «Кобзар». І відтоді почали звати Кобзарем і самого Шевченка. Коли Тарас закінчив академію і став художником, то приїхав в Україну. Зрадів поверненню, але засумував, бо знову побачив безправних, убитих горем, кріпаків. Отоді він написав багато віршів проти царя та панів і кликав тими віршами людей повстати, боротися за волю, щоб жити однією вільною сім’єю. Тоді був написаний «Заповіт»: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, ...Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. Дніпровські кручі. Шевченкові слова «Вставайте, кайдани порвіте!» повторювали, передавали один одному як заклик до повстання, революції, а навколо Тараса почали гуртуватися сміливі люди, які бажали волі і щастя своєму народові. VІІ. ⎈⎈⎈⎈⎈⎈⎈ Пани, цар, його посіпаки та жандарми зненавиділи Тараса Шевченка. І арештували поета та посадили в тюрму. А розлючений цар за його сміливі вірші наказав віддати Тараса в солдати, заслати далеко-далеко від України. А найстрашнішим і найтяжчим було те, що немилосердний і лютий цар заборонив йому писати та малювати. Десять років пробув Тарас у далеких від України краях: служив при фортецях, тисячі верст проходив голими степами та пустелями під палючим сонцем. І скрізь його серце щиміло, коли бачив, як важко живуть прості люди, як важко хворіють від перевиснаження та нестачі харчів. І, ховаючись, малював себе і своїх солдацьких побратимів. Не скорився волі царя і ще запальніше та ще відвертіше виступав проти зла і неправди. Але робив це потай – записував свої вірші у малесеньку книжечку-зошит і ховав її за халявою чобота. Ця маленька «захалявна» книжечка зберігається і донині. Шевченко під час заслання. Автопортрет .
Page load link
Go to Top