Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2017 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ ОБІРВАНА ПІСНЯ ТАМАРИ ЛИХОЛАЙ В останній місяць 2016-го р. українська громада Ґлен Спею з великим сумом прощалася з шанованою та дорогою нам довголітньою союзянкою Тамарою Лихолай. Відійшла від нас талановита українка, віддана патріотка та християнка. На рідній Черкащині розпочала вона свою солов’їну пісню. Бог щедро обдарував її голосом, а батьки — добрим і чутливим серцем. Після закінчення Київської державної консерваторії ім. М. Лисенка професійна співачка своїм лірико-колоратурним сопрано зачаровувала і киян, і земляків у рідному місті Сміла, де працювала у театрі. На високому гарному злеті той розкішний спів обірвала війна. У 22 роки, тільки відсвяткувавши весілля, обрізала довгі коси та разом з коханим чоловіком Тамара Лихолай попрощалася (як з’ясувалося пізніше — назавжди!) з батьками, з Україною та вирушила на Захід. Розпочалися нелегкі еміґраційні часи поневірянь і страху з єдиним бажанням — вижити. Сила рідного слова пісні рятувала. І біль, і розлуку, і холод відтужила та відплакала піснею. Щирим співом зігрівала зболені війною душі земляків і фронтовиків. У 40-х роках українську співачку слухали у концертних залях Західної Европи — в операх Братислави, Німеччини, Швейцарії, Австрії. Згодом, понад 15 років, свій талант дарувала українським громадам Аргентини. У 1965-му р. Т. Лихолай виступала у найкращому оперному театрі Буенос- Айресу — «Колон». Своїми різноплановими виступами збагачувала українські концерти, імпрези, зарекомендувала себе талановитим педагогом —викладала теорію співу та музики в секції гри на бандурі. Активне творче життя мала співачка і в Ню Йорку: концерти, участь у вечорах класичної музики та української пісні, у Шевченківських святах. Нею було записано 4 великих платівки народних пісень. Її затишна оселя у Ґлен Спеї з унікальною бібліотекою була місцем для довірливих розмов про Україну, про її духовних світочів, про велич і маґію народної пісні. Окрім багатого духовного життя, Тамара Лихолай була невтомною трудівницею на городі та на кухні. Вона любила землю та вміло поралася в саду. Тамара розуміла людей, співчувала чужому горю, знаходила час і слова для розради та підтримки інших. Дуже болісно пережила втрату старшого сина. На 16 років пережила свого найдорожчого порадника та друга Миколу, який не тільки завжди розділяв її думки та дії, але й підтримував, допомагав у громадській праці та гордився нею. У будинку для людей похилого віку її часто навідували союзянки, друзі та священик о. Орест — настоятель православної церкви св. Петра і Павла. До останнього подиху жила вісточками про громадські справи 62-го Відділу СУА, рідної Церкви та Ґлей Спею. Ніколи не забуду її слова при останній зустрічі: «Вітайте всіх від мене. Ви навіть не уявляєте, як важко поміж чужими людьми без рідного слова...». Святослава Ґой Стром , Ґлен Спей. МСТИСЛАВА (ТИСЯ) ТУРКЕВИЧ ВЕН-МЕҐЕЛЕН Мстислава (Тися) народилася 3-г0 жовтня 1942-го р. в Золочeві на Україні. Після Другої світової війни еміґрувала з родичами до Канади, де родина поселилася в м. Торонто. Закінчила Торонтський Університет і почала учителювати. Одружилася з Адріяном Вен Меґелен та переїхала з ним до Голляндії. Там вивчила мову та полюбила державу і людей нової країни. Через зміну місця роботи чоловіка Адріяна подружжя переїхало до Америки та поселилося у м. Сент Луіс, Міссурі. Тут Тися познайомилася з українськими родинами, стала ходити до церкви та спілкуватися з новими приятелями. Коли Тисі почало нездоровитися, лікарі порадили їй переїхати в теплий клімат. Так вона опинилася у Флориді та вступила до 56-го Відділу СУА, де стала відданою й працьовитою членкою. Тися любила свою родину, свій нарід і своїх приятелів. Вона добре думала про людей і не нарікала на свою долю. Померла Мстислава (Тися) 8-го листопада 2016-го р. після довгої і тяжкої недуги. Вічна Їй пам’ять!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
