Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2017 СТИПЕНДІЙНА АКЦІЯ СУА (1967 — 2017) З вдячністю вітаємо всіх членів СУА, спонсорів поодиноких стипендіятів і добродіїв за Вашу благодійність та фінансову підтримку, без якої ми не могли б безперервно діяти впродовж 50 років. Завдяки Вам Стипендійна акція СУА мала можливість надати допомогу українській молоді спочатку у Південній Америці, а відтак українській діяспорі в інших країнах світу. З радістю ми прийняли вістку про розпад Радянського Союзу та незалежність України в 1991-му р., що відкрило нам можливість започаткувати та розгорнути діяльність в Україні. Коротка історія Стипендійної акції СУА 1967 – 1971 рр. У 1967 — 1971-х рр. референткою Суспільної опіки при Головній Управі Союзу Українок Америки (СО СУА) була Марія Химинець. До складу комісії СО СУА входила Софія Андрушків для справ стипендійної допомоги до Европи (Польщі). У 1967-му р. під час зустрічі з Надією Шульган, катехиткою Серця Ісусового та директоркою Інституту св. Ольги, що діяв у Прудентополісі, Парана, Бразилія, ми ознайомилися з їх виховною працею та гуртожитком Колегії св. Ольги для дівчат (від 5-ї кляси) з незаможніх родин українських колоній, де оселилися їхні предки в кінці 1890-х рр. Метою катехиток було (і далі є) дати можливість дівчатам українського походження здобути освіту у країні, де обов’язкове навчання в тому часі було до 4-ї кляси. Вони звернули особливу увагу на українську культурну спадщину та включили до програм навчання в Колеґії основи релігії, мови, обрядовості, включно з народним мистецтвом. В Колеґії кожна дівчина мусіла вишити собі сорочку! Серед їхніх вихованок є не тільки матері, які виховували своїх дітей в українському дусі, передаючи українські традиції своїм нащадкам, але й багато професіоналок на державних посадах, переважно педагогів та учительок. Ми вдячні директоркам Інституту за співпрацю, серед них колишнім стипендіяткам СУА Ользі Корчаґін та Філомені Процик. Марія-Магдалина Лозова у 1991-му р., перебуваючи на державній посаді, ввела методологію обов’язкового навчання української мови як другої мови усім студентам у державних школах (кляси 5 — 12) у штатах Парана та Санта Катерина, де переважають жителі українського походження. Завдяки їхній вихованці та тодішньому депутатові штату Парана Вірі Виксимишин-Алберт її пропозиція стала законом. Це тільки у Бразилії! Д-р Теодозія Савицька ( 1971 – 1981 рр.): « Українці – українському студентові ». У 1973-му р. після поїздки до Бразилії з дочкою Гандзею тодішня референтка Суспільної опіки при Головній управі СУА д-р Теодозія Савицька під гаслом «Українці – українському студентові» започаткувала Стипендійну акцію СУА для Бразилії. Дирекція Інституту погодилася координувати, рекомендувати та відповідати за своїх стипендіяток. 33-й Відділ СУА став першим спонсором для призначеної їм стипендіятки. За час каденції д-р Т. Савицької стипендійна допомога поширилася та включала хлопців і юнаків, які навчалися в семінаріях отців Василіян у Куритибі та Прудентополісі. Завдяки тодішньому ректору Великої семінарії о. Василіян, а тепер владиці Діонісієві Ляховичу, багато семінаристів стали священиками та обслуговують парафії не лише в Бразилії, але також в iнших країнах, де є укра- їнська діяспора. Нав’язавши контакт із Євгенією Мазепою та Жіночою організацією при Хліборобському союзі в Куритибі, д-р Т. Савицька прийняла рішення з ними співпрацювати. Згодом наша акція поширилася в Арґентину та до Параґваю.
Page load link
Go to Top