Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 7 цього будуть мати користь, звичайно, поїду», – відповіла Анна. «Хочу запитати насамперед хлопців, чому, на їх думку, дівчата хочуть брати участь в конкурсах краси? Що штовхає їх боротися за перемогу?» – так почала Анна Заячківська свою зустріч з учасниками Сумівського Вихов- но-Відпочинкового табору. Відповіді були різні – щоб дістати фінансову винагороду чи показати, що вони – кращі; щоб так висловити любов до України та мати змогу робити щось більш вартісне! Справді, дається взнаки вихо- вання дітей в українському середовищі – суто корінні американці у своїх відповідях бачили б, напевне, більше перший варіант! «Я була маленькою дівчинкою, що жила поблизу міста Івано-Франківська, мала просту та невелику сім'ю: дідуся, бабусю, тата, маму і сестричку, – розказала про себе «Міс Україна – 2013». Ми не жили, як багаті люди, мали фінансові проблеми. Рік за роком я ставала старшою, мої батьки дали мені добру духовну основу. В школі я отримала золоту медаль, а в університеті – червоний диплом ( Diploma Summa Cum Laude ). Брала участь в різноманітних змаганнях по математиці, еко- номіці, біології, мистецтві. Намагалася розви- ватися комплексно. Мене не хвилювала лише зовнішність, я розуміла, що ми маємо бути збалансованими зсередини людьми. На час літніх канікул я влаштувалася на роботу в один магазин одягу. Працювала дуже багато за смішну плату (69 грн. за 11 годин праці – менше доляра за годину). Одного дня мене побачили організатори конкурсу «Княгиня Прикарпаття» і запросили взяти участь у кон- курсі. Трішки подумавши, я погодилася – потрібно змінювати життя, рухатися вперед! Щоб мати змогу матеріально допомогти ін- шим, я сама повинна щось мати. А як я вже раніше сказала, моя сім'я не була багата, тому я мало чим могла поділитися! Моє бажання привело мене до перемоги в цьому конкурсі і стало поштовхом для участі і перемозі в конкурсі «Міс Україна». Сталися справжні важливі зміни у моєму житті! Знаєте, є багато дітей-сиріт, або тих, які мають нефункціональ- ну сім'ю. Тому я вирішила допомагати саме їм! Конкурс "Міс Світу", до речі, проходив в Індонезії на острові Балі. Це було надзвичайно красиве місце! Наче якийсь рай – вода чистень- ка, природа просто неземна. Я відчувала себе в гостях у неї, а не навпаки. Це був надзвичайний досвід. Знаєте, я пішла на ці конкурси не для того, щоб показати, яка я класна чи ні! Я хотіла ділитися добром, що є всередині. Зараз ви маєте прекрасну нагоду бути в простій щирій атмосфері, вчитися співпраці та пошуку компромісів в команді. Багато хто народжений вже тут, в Америці, багато не бачили України і там не були. Але думаю, що десь глибоко в душі ви відчуваєте себе укра- їнцями. Кажуть, де твій скарб, там і твоє серце!... Давайте трохи поспілкуємося, власне про вас!» Таборовики розказували, що цікавого є в таборі, охочі виходили і співали пісні, а цілий табір підспівував. Частину з них («Розпитаю про любов», «Червона Рута», «Надія є») Анна знала, а деякі «Козацький джура», «Під шатра- ми добре спати», «Не журіться юні друзі» вчи- лася від сумівців. А потім Анна заспівала завер- шальну пісню "Я піду в далекі гори", далі фотографувались разом, ставили запитання. Після апелю суменяток Анна грала з ними гру «Качечка і пір’ячко». Коли їй випало бути «качечкою» і шукати своє «пір’ячко», то не зуміла так швидко справитись з завданням як суменятка. «Легше виграти конкурс «Міс України» – жартували впорядники. Анастасія Антонів, виховник співу та- бору суменят: «Зустрілися дві краси – краса безпосередності дітей, які тільки починають жити, і краса безпосередності дорослої люди- ни, яка, пройшовши через випробування сла- вою, не втратила дитячої чистоти і щирості. Діти відчули це і бавилися з гостею, ніби вона їхня давня знайома.» Михайло Науменко, комендант Вихов- но-відпочинкового табору на Сумівці: «Абсо- лютно приємно, що Анна Заячківська мала з нами день в таборі. Для дітей зустріч з нею є знаменитою. Вони побачили приклад, коли краса зовнішня поєднана з розумом і внут- рішньою красою. В своїй розповіді Анна не акцентувала увагу на собі, а на тих справах, що вона робить для України. Вона навіть встигла нам дати професійну пораду, як краще офор- мити таборовий пропам’ятний журнал». Богдана Пужик, координатор спонсо- рованих УНС подій на Союзівці: «Діти з задо- воленням спілкувалися з нею. Анна Заячків- ська розмовляла з таборовиками про своє жит- тя в Україні, шлях до титулу Міс Україна і пре- зентацію України на конкурсі «Міс Всесвіту». Леся Самуляк, мама учасниці спорто- вого табору Чорноморської Січі: «В сучасному суспільстві надзвичайно важливим для дітей є побачити приклади людей, коли фізична кра- са не є основною метою їх життя, але засобом допомоги потребуючим, засобом творити кра- щий світ.» Закінчення на стор. 32
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
