Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 7 цього будуть мати користь, звичайно, поїду», – відповіла Анна. «Хочу запитати насамперед хлопців, чому, на їх думку, дівчата хочуть брати участь в конкурсах краси? Що штовхає їх боротися за перемогу?» – так почала Анна Заячківська свою зустріч з учасниками Сумівського Вихов- но-Відпочинкового табору. Відповіді були різні – щоб дістати фінансову винагороду чи показати, що вони – кращі; щоб так висловити любов до України та мати змогу робити щось більш вартісне! Справді, дається взнаки вихо- вання дітей в українському середовищі – суто корінні американці у своїх відповідях бачили б, напевне, більше перший варіант! «Я була маленькою дівчинкою, що жила поблизу міста Івано-Франківська, мала просту та невелику сім'ю: дідуся, бабусю, тата, маму і сестричку, – розказала про себе «Міс Україна – 2013». Ми не жили, як багаті люди, мали фінансові проблеми. Рік за роком я ставала старшою, мої батьки дали мені добру духовну основу. В школі я отримала золоту медаль, а в університеті – червоний диплом ( Diploma Summa Cum Laude ). Брала участь в різноманітних змаганнях по математиці, еко- номіці, біології, мистецтві. Намагалася розви- ватися комплексно. Мене не хвилювала лише зовнішність, я розуміла, що ми маємо бути збалансованими зсередини людьми. На час літніх канікул я влаштувалася на роботу в один магазин одягу. Працювала дуже багато за смішну плату (69 грн. за 11 годин праці – менше доляра за годину). Одного дня мене побачили організатори конкурсу «Княгиня Прикарпаття» і запросили взяти участь у кон- курсі. Трішки подумавши, я погодилася – потрібно змінювати життя, рухатися вперед! Щоб мати змогу матеріально допомогти ін- шим, я сама повинна щось мати. А як я вже раніше сказала, моя сім'я не була багата, тому я мало чим могла поділитися! Моє бажання привело мене до перемоги в цьому конкурсі і стало поштовхом для участі і перемозі в конкурсі «Міс Україна». Сталися справжні важливі зміни у моєму житті! Знаєте, є багато дітей-сиріт, або тих, які мають нефункціональ- ну сім'ю. Тому я вирішила допомагати саме їм! Конкурс "Міс Світу", до речі, проходив в Індонезії на острові Балі. Це було надзвичайно красиве місце! Наче якийсь рай – вода чистень- ка, природа просто неземна. Я відчувала себе в гостях у неї, а не навпаки. Це був надзвичайний досвід. Знаєте, я пішла на ці конкурси не для того, щоб показати, яка я класна чи ні! Я хотіла ділитися добром, що є всередині. Зараз ви маєте прекрасну нагоду бути в простій щирій атмосфері, вчитися співпраці та пошуку компромісів в команді. Багато хто народжений вже тут, в Америці, багато не бачили України і там не були. Але думаю, що десь глибоко в душі ви відчуваєте себе укра- їнцями. Кажуть, де твій скарб, там і твоє серце!... Давайте трохи поспілкуємося, власне про вас!» Таборовики розказували, що цікавого є в таборі, охочі виходили і співали пісні, а цілий табір підспівував. Частину з них («Розпитаю про любов», «Червона Рута», «Надія є») Анна знала, а деякі «Козацький джура», «Під шатра- ми добре спати», «Не журіться юні друзі» вчи- лася від сумівців. А потім Анна заспівала завер- шальну пісню "Я піду в далекі гори", далі фотографувались разом, ставили запитання. Після апелю суменяток Анна грала з ними гру «Качечка і пір’ячко». Коли їй випало бути «качечкою» і шукати своє «пір’ячко», то не зуміла так швидко справитись з завданням як суменятка. «Легше виграти конкурс «Міс України» – жартували впорядники. Анастасія Антонів, виховник співу та- бору суменят: «Зустрілися дві краси – краса безпосередності дітей, які тільки починають жити, і краса безпосередності дорослої люди- ни, яка, пройшовши через випробування сла- вою, не втратила дитячої чистоти і щирості. Діти відчули це і бавилися з гостею, ніби вона їхня давня знайома.» Михайло Науменко, комендант Вихов- но-відпочинкового табору на Сумівці: «Абсо- лютно приємно, що Анна Заячківська мала з нами день в таборі. Для дітей зустріч з нею є знаменитою. Вони побачили приклад, коли краса зовнішня поєднана з розумом і внут- рішньою красою. В своїй розповіді Анна не акцентувала увагу на собі, а на тих справах, що вона робить для України. Вона навіть встигла нам дати професійну пораду, як краще офор- мити таборовий пропам’ятний журнал». Богдана Пужик, координатор спонсо- рованих УНС подій на Союзівці: «Діти з задо- воленням спілкувалися з нею. Анна Заячків- ська розмовляла з таборовиками про своє жит- тя в Україні, шлях до титулу Міс Україна і пре- зентацію України на конкурсі «Міс Всесвіту». Леся Самуляк, мама учасниці спорто- вого табору Чорноморської Січі: «В сучасному суспільстві надзвичайно важливим для дітей є побачити приклади людей, коли фізична кра- са не є основною метою їх життя, але засобом допомоги потребуючим, засобом творити кра- щий світ.» Закінчення на стор. 32
Page load link
Go to Top