Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 Проте 21 лютого 1948 р. через зраду була заарештована вдруге. До жовтня 1948 року перебувала у Львівській тюрмі НКВС No 1 на вул. Лонцького. Засуджена за ст. 54-1"а" КК УРСР ("зрада Батьківщини") до 25 років вип- равно-трудових таборів та 5 років позбавлення прав. У жовтні 1948 р. переведена до Львів- ської тюрми НКВС No 2 на вул. Замарстинів- ській, у листопаді 1948 р. – до Львівської тюрми НКВС No 4 ("Бриґідки"), Отож познайо- милася з усіма львівськими тюрмами. У грудні 1948 року Ярославу разом з іншими в'язнями етапували до м. Інта, Комі АРСР (тепер Республіка Комі, Росія). Відбувала ув'язнення в одному з виправно-трудових та- борів Інти. Спочатку працювала на ремонтно- будівельних роботах з розбудови міста, пізні- ше переведена на цегельний завод. Під час роботи на цегельному заводі була учасницею місцевої культбригади. У 1953 році, після смерті тирана, якого величали "батьком народів", настало послаб- лення режиму в гулагівських таборах. Тоді у таборі No4 в Інті змучені, але мужні й неско- рені жінки й дівчата організували самодіяль- ний мистецький колектив, який ставив навіть опери й балети. Про це у своїх споминах писа- ла пані Ярослава, яка брала в них участь. Із захопленням згадувала, як багато професійних митців і талановитих аматорів було задіяно в тих постановках. А ми з болем бачимо, скільки талантів калічила, нищила бездушна тоталі- тарна система. Звільнена в червні 1956 року. Поверну- лася до Львова, одружилася з Олегом Гасю- ком, відомим бандуристом, колишнім політ- в'язнем. Народили доньку. Ярослава Крижа- нівська-Гасюк закінчила фінансовий технікум і працювала за цим фахом. У час Українського Відродження вона включилася в громадсько-патріотичну діяль- ність, була членом оргкомітету по створенню Руху та Спілки політв'язнів. Коли на хвилі перебудови 1988-1989 рр. утворилося Українське добровільне куль- турно-просвітницьке правозахисне товариство "Меморіал" імені Василя Стуса, Ярослава Кри- жанівська-Гасюк активно включилася в працю львівської організації цього товариства, пра- цювала там 12 літ. Навіть маючи поважні літа, доки доз- воляло здоров'я, була членкинею Спілки по- літв'язнів, міського осередку товариства "Рідна Школа", "товариства Надсяння", Всеукраїн- ського об’єднання ветеранів. Пані Ярослава була напрочуд лагідною і скромною особистістю. Щира патріотка Укра- їни, вона ніколи не висувалася на передній план, лише тихо й сумлінно підтримувала всі патріотичні громадські заходи. Можливо, саме тому про неї мало говорилося в українських мас-медіа. Правда, в Інтернеті на сайті "Тери- торія терору" є зворушливе інтерв'ю з нею, в якому вона не так докладно розповідає про свій мученицький шлях, як вболіває над недолею українців, над якими особливо жорстоко знуща- лася комуно-московська репресивна система. Прикро, що непомітною для громад- ськості стала її кончина, що не було оповіщено широку громадськість про відхід достойної Українки-героїні, лише найближче коло її рідних і друзів, зокрема, осередок товариства "Рідна Школа" ім. Костянтини Малицької та представниці Ліги Українських Жінок провели її в останню путь. Поховали пані Ярославу на Личаківському цвинтарі поруч із чоловіком, котрий помер у 2002 році. Але пам'ять про Ярославу Крижанів- ську-Гасюк повинна жити в серцях українців, адже її постать, її життєвий шлях – це чудо- вий, благодатний зразок справжньої любові до України та служіння їй. Лідія Купчик, м. Львів. Закінчення зі стор. 7. Сподіваюсь, що в дітей залишиться враження, що можна вибороти титул Найкра- сивішої, виступати на телешоу, бути моделлю, і, водночас, залишатися скромною і приязною до інших людиною, використовувати свою популярність не для власного гламурного життя, щоб в журналах обговорювати свої осо- бисті «проблеми», а творити добро довкола. І що вони будуть пам'ятати, що брендовий одяг і остання модель мобільника не визначають популярність людини, а її щира усмішка і справжність у поводженні. Виховання дітей є дуже важливою ді- лянкою діяльності всієї української спільноти. Організатори зустрічей – членки 137-го Від- ділу Союзу Українок Америки, команди табо- рів СУМу, Чорноморської Січі, танцювальної школи ім. Роми Прийми-Богачевської були дуже раді мати таку чудову помічницю Анну Заячківську, Міс України Світу 2013 в цій поважній справі! Орися Сорока , пресова і виховна референтка 137 Відділу СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
