Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 Проте 21 лютого 1948 р. через зраду була заарештована вдруге. До жовтня 1948 року перебувала у Львівській тюрмі НКВС No 1 на вул. Лонцького. Засуджена за ст. 54-1"а" КК УРСР ("зрада Батьківщини") до 25 років вип- равно-трудових таборів та 5 років позбавлення прав. У жовтні 1948 р. переведена до Львів- ської тюрми НКВС No 2 на вул. Замарстинів- ській, у листопаді 1948 р. – до Львівської тюрми НКВС No 4 ("Бриґідки"), Отож познайо- милася з усіма львівськими тюрмами. У грудні 1948 року Ярославу разом з іншими в'язнями етапували до м. Інта, Комі АРСР (тепер Республіка Комі, Росія). Відбувала ув'язнення в одному з виправно-трудових та- борів Інти. Спочатку працювала на ремонтно- будівельних роботах з розбудови міста, пізні- ше переведена на цегельний завод. Під час роботи на цегельному заводі була учасницею місцевої культбригади. У 1953 році, після смерті тирана, якого величали "батьком народів", настало послаб- лення режиму в гулагівських таборах. Тоді у таборі No4 в Інті змучені, але мужні й неско- рені жінки й дівчата організували самодіяль- ний мистецький колектив, який ставив навіть опери й балети. Про це у своїх споминах писа- ла пані Ярослава, яка брала в них участь. Із захопленням згадувала, як багато професійних митців і талановитих аматорів було задіяно в тих постановках. А ми з болем бачимо, скільки талантів калічила, нищила бездушна тоталі- тарна система. Звільнена в червні 1956 року. Поверну- лася до Львова, одружилася з Олегом Гасю- ком, відомим бандуристом, колишнім політ- в'язнем. Народили доньку. Ярослава Крижа- нівська-Гасюк закінчила фінансовий технікум і працювала за цим фахом. У час Українського Відродження вона включилася в громадсько-патріотичну діяль- ність, була членом оргкомітету по створенню Руху та Спілки політв'язнів. Коли на хвилі перебудови 1988-1989 рр. утворилося Українське добровільне куль- турно-просвітницьке правозахисне товариство "Меморіал" імені Василя Стуса, Ярослава Кри- жанівська-Гасюк активно включилася в працю львівської організації цього товариства, пра- цювала там 12 літ. Навіть маючи поважні літа, доки доз- воляло здоров'я, була членкинею Спілки по- літв'язнів, міського осередку товариства "Рідна Школа", "товариства Надсяння", Всеукраїн- ського об’єднання ветеранів. Пані Ярослава була напрочуд лагідною і скромною особистістю. Щира патріотка Укра- їни, вона ніколи не висувалася на передній план, лише тихо й сумлінно підтримувала всі патріотичні громадські заходи. Можливо, саме тому про неї мало говорилося в українських мас-медіа. Правда, в Інтернеті на сайті "Тери- торія терору" є зворушливе інтерв'ю з нею, в якому вона не так докладно розповідає про свій мученицький шлях, як вболіває над недолею українців, над якими особливо жорстоко знуща- лася комуно-московська репресивна система. Прикро, що непомітною для громад- ськості стала її кончина, що не було оповіщено широку громадськість про відхід достойної Українки-героїні, лише найближче коло її рідних і друзів, зокрема, осередок товариства "Рідна Школа" ім. Костянтини Малицької та представниці Ліги Українських Жінок провели її в останню путь. Поховали пані Ярославу на Личаківському цвинтарі поруч із чоловіком, котрий помер у 2002 році. Але пам'ять про Ярославу Крижанів- ську-Гасюк повинна жити в серцях українців, адже її постать, її життєвий шлях – це чудо- вий, благодатний зразок справжньої любові до України та служіння їй. Лідія Купчик, м. Львів. Закінчення зі стор. 7. Сподіваюсь, що в дітей залишиться враження, що можна вибороти титул Найкра- сивішої, виступати на телешоу, бути моделлю, і, водночас, залишатися скромною і приязною до інших людиною, використовувати свою популярність не для власного гламурного життя, щоб в журналах обговорювати свої осо- бисті «проблеми», а творити добро довкола. І що вони будуть пам'ятати, що брендовий одяг і остання модель мобільника не визначають популярність людини, а її щира усмішка і справжність у поводженні. Виховання дітей є дуже важливою ді- лянкою діяльності всієї української спільноти. Організатори зустрічей – членки 137-го Від- ділу Союзу Українок Америки, команди табо- рів СУМу, Чорноморської Січі, танцювальної школи ім. Роми Прийми-Богачевської були дуже раді мати таку чудову помічницю Анну Заячківську, Міс України Світу 2013 в цій поважній справі! Орися Сорока , пресова і виховна референтка 137 Відділу СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
